Реформа «Нова українська школа» триває вже понад 8 років. Із чого вона починалася та які були її ціннісні засади? З якими неочікуваними викликами стикнулась українська школа за ці роки? Та на якому етапі реформа перебуває нині? Склали таймлайн впровадження НУШ: це ключові дати, щоб розуміти, як рухається головна освітня реформа.
2013–2016 роки
Підготовка командою освітян Концепції Нової української школи.
14 грудня 2016 року
Концепція ухвалена розпорядженням Кабміну. Розпочався пошук закладів освіти, які бажали пілотувати реформу «Нова українська школа».
1 вересня 2017 року
143 пілотні школи (7,5 тис. учнів, 260 вчителів) першими почали працювати за оновленими підходами до навчання. Вони були першопрохідцями НУШ чотири роки, доки учні діставали початкову освіту. Про радощі та випробування таких шкіл нагадає цей матеріал.
5 вересня 2017 року
Верховна Рада ухвалила новий, можна сказати новаторський Закон України «Про освіту». У ньому відображені засади НУШ: школа для сучасного життя в сучасному суспільстві. Наскрізні вміння повинні пронизувати всі предмети. Ось як це було. Які зміни приніс цей документ та як це формувало нову школу можна згадати завдяки цій статті.
30 жовтня 2017 року
Розпочато навчання тренерів НУШ. Щоби після успішного пілотування всі першокласники країни змогли навчатися по-новому, слід було підготувати вчителів. Через стислі терміни обрали каскадну модель навчання. Спочатку тренери проходили навчання (емоційні спогади тут), а потім у регіонах готували вчителів.
Освіторія в тандемі з Новопечерською школою, за підтримки МОН, мали честь впроваджувати реформу на найперших етапах: готували тренерів. Освітяни згадують, що дух творчості, співпраці з дітьми, цікавості до світу вони заново відкривали в собі й несли далі вчителям, учням, немов вогник. Освіторія та Новопечерська школа змогли бути корисними, адже тут уже був приклад якісної освіти за стандартами НУШ та експертність у цифрових інструментах та освітніх інноваціях.
2018–2019 роки
Відбувається масштабне перенавчання вчителів початкової школи онлайн та очно. У перший же рік 40,5 тис. учителів початкової школи та іноземних мов пройшли відповідне підвищення кваліфікації.
У 2018 році українські школярі вперше взяли участь у глобальному міжнародному дослідженні якості освіти PISA. Хоча це й не було частиною реформи, але такі масштабні дослідження особливо важливі під час введення новацій. У грудні 2019 року оприлюднили результати, які стали базою, орієнтиром для подальшої роботи, виявили потреби українських учнів.
21 лютого 2018 року
Держстандарт початкової освіти затверджено. На той час навіть поняття освітніх стандартів було не дуже знайомим для нашої школи, а принципи дитиноцентризму та орієнтації на компетентності учня потребували роз’яснень. Наступного дня Кабмін ухвалив навчальні програми для 1–2-х класів (детальніше тут). Якщо раніше йшлося про окремі предмети, то тепер простір учительському креативу давав перехід до поняття освітніх галузей. Про те, що в шкільному розкладі можуть бути інтегровані курси, учителі переважно теж уперше дізналися з Держстандарту та нових програм. Ідеї для інтегрованого навчання викликали подив та велике зацікавлення.
Травень-червень 2018 року
Учні пілотних шкіл отримали не традиційний тоді табель, а свідоцтво досягнень, де був 51 показник, за якими батьки отримували підсумкову інформацію про те, як просувається дитина в навчанні. Окрім умінь з математики чи мови вперше зазначалося про вміння дитини співпрацювати в групі, розв’язувати конфлікти тощо. Детальніше про це тут.
1 вересня 2018 року
Реформа охопила всі перші класи України і початкова школа повністю перейшла на нові державні стандарти освіти. Тоді до класів прийшли перші «нушівці»: 448,5 тис. першачків.
Скільки нових понять з’явилося в українській школі в ті роки! Незвичним був навіть дизайн класів за НУШ: наприклад, виокремлення тематичних зон. На переобладнання класів у 2018 році виділили майже 11,5 млн грн.
Учителі навчалися, як вдосконалити шкільний дизайн. Педагоги та батьки звикали до того, що дитина має почуватися в школі безпечно, особливо в перші роки навчання. Замість тиску на неї заради дисципліни та високих балів вчителі прагнули викликати щире зацікавлення темою. Першачки відтепер навчаються без домашніх завдань та оцінок у щоденниках. З’ясувалося, що за концепцією НУШ домашні завдання й для учнів 3–4-х класів можуть бути незвичними: проєктними, діяльнісними. Уперше педагоги пробували проводити формувальне оцінювання — вербальне та невербальне.
Вчителі відмовлялися від публічного обговорення оцінок учнів та від червоних ручок й роздратованих записів. Натомість у життя першокласників НУШ входило затишне та мотиваційне ранкове коло. До «нового словника НУШ» увійшло інтегроване навчання.
2020 рік
COVID-year (ковід-рік), так прозвали той рік на Заході. На школи майже всього світу вплинув карантин через пандемію COVID. Українські заклади освіти впроваджували дистанційне навчання в стислі терміни. Але підсумки того року свідчать, що НУШ не забуксувала через це випробування. Навіть знайшлося 7 слів, що назавжди змінили українську освіту: «дистанційка», «ВШО», «змішане навчання», «руханка» та ін. Вимушено, але швидко цифровізація увійшла в реалії шкіл. Зокрема, Всеукраїнська школа онлайн, освітній продукт ГС «Освіторія», стала своєрідним рятівником навчання на карантині та вчасно забезпечила доступ до освіти всім українським учням. Нині на цій платформі понад 820 тис. зареєстрованих користувачів з 80 країн. Цей ресурс із відеоуроками, тестами та матеріалами для самостійної роботи з 18 основних предметів використовують для навчання понад 200 тис. учителів. Більше про те, як користуватися ВШО, читайте тут.
У 2020 році МОН провело моніторинг ефективності впровадження реформи НУШ. За всіма наскрізними вміннями — вищі показники у школярів пілотних шкіл. Загалом з усіх школярів, які взяли участь у моніторингу, кожен другий опанував наскрізні вміння на достатньому та високому рівнях. Отже, як свідчить цей матеріал, реформа просувалася цілком успішно.
16 січня 2020 року
16 вересня 2020 року
Наказом МОН № 1146 впроваджено нові методичні рекомендації для Нової української школи. Уведене рівневе оцінювання у 3–4-х класах. Страх «двійок» залишив початкову школу, натомість прийшли літери «П», «С», «Д», «В». Рівневі оцінки мали не засмучувати дитину через помилки, а дати відчуття сходинок, якими можна просуватися до знань та вмінь. Згадуємо нововведення тут.
30 вересня 2020 року
Майже за рік до того, як пілотні школи почали навчатися за новою програмою, затвердили Держстандарт базової середньої освіти. Так розпочався старт реформи в базовій середній школі.
Лютий 2021 року
Розробили Типову освітню програму базової школи, а згодом і модельні навчальні програми. Провели тренінги для навчання вчителів 5–6-х пілотних класів. Освітяни вчилися розрізняти галузеві компетенції та наскрізні вміння (більше про це), поділяти 5–9-ті класи на адаптаційний цикл і цикл базового предметного навчання (детальний розбір).
1 вересня 2021 року
140 шкіл пілотували Держстандарт базової освіти. Першопрохідці практикували, наприклад, батьківські збори в новому форматі. Школи отримали можливість самостійно створювати навчальні програми. Алгоритм, як це почали робити, тут.
2022 рік
НУШ поширилася на всі 5-ті класи. Хоча в лютому того року розпочалася повномасштабна війна з рф, реформа тривала. Усі вчителі, що викладали в 5-х класах, пройшли навчання. Довелося вчитися за електронними підручниками, адже від воєнних дій постраждали деякі українські видавництва, виникли проблеми з логістикою.
Цифровізація освіти отримала новий напрямок: потрібне було введення електронних документів про освіту. Адже чимало людей втрачали папери під час обстрілів або не мали змоги отримати документи: з тимчасово окупованих територій, з-за кордону, внутрішньо переміщені особи, ті, у кого школи розташовані в зоні бойових дій або зруйновані.
Величезні виклики постали перед українськими вчителями. Воєнна дистанційка не схожа на карантинну, це був дуже своєрідний досвід. Через безпекові проблеми педагоги проводили заняття офлайн та одночасно онлайн для частини учнів, консультували тих, хто виїхав за кордон, проводили заняття в метро, де ховалися від обстрілів з дітьми, волонтерили, давали в школах прихисток внутрішньо переміщеним особам. Гостро постали питання, як навчатися в укритті або ж у години, коли немає світла та інтернету. Розроблений ГС «Освіторія» для початкової школи застосунок «Вивчаю — не чекаю» дав змогу проходити навчання дітям без доступу до інтернету. Учні потребували, перш за все, психологічної підтримки, і більшість педагогів дбали про це. Застосунок «Вивчаю — не чекаю», ВШО та створений у ті важкі часи О.Університет — онлайн-платформа для навчання вчителів (про особливості роботи за воєнних часів) — стали інструментами не лише онлайн-навчання, а й емоційної підтримки.
2023 рік
У грудні відбулася презентація результатів міжнародного дослідження якості освіти PISA, у якому Україна, попри всі випробування, знову взяла участь у 2022 році (точніше лише 18 її регіонів через безпекові умови). Порівняно з попереднім дослідженням помітні втрати в читанні. Тож новий акцент було зроблено на читацькій грамотності учнів. Також через воєнні часи й перебої в навчанні в різних регіонах постало питання подолання освітніх втрат. За підтримки UNICEF команда Освіторії провела тренінги та організувала участь у навчальних програмах для понад 50 тис. українських учителів з подолання освітніх втрат і цифровізації.
Напередодні 2023/2024 навчального року освітяни заговорили про рестарт НУШ — комплекс заходів з відновлення та розвитку реформи. Ось як це формулювали. Якщо на початку повномасштабної війни субвенцію НУШ спрямували на військові потреби, то тепер знову повернули фінансування на засоби навчання для 5–6-х класів та для пілотних 7-х класів. Школа взяла курс на повернення учнів до класів з дотриманням безпекових умов, адже дистанційка нерідко призводила до прогалин у знаннях. Освіторія підготувала онлайн-курс та посібник для вчителів з перезавантаження НУШ. Докладніше про це тут.
2024 рік
У наказі МОН № 1093 від 2 серпня 2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» містилися нові критерії оцінювання для базової школи. Адже до того часу оцінювання відбувалося застарілими інструментами. Головна новація — вчителі оцінюють не «пройдену тему», а те, яких результатів учень досяг під час вивчення цієї теми чи розділу. Бали мають бути за те, на скільки підвищилася компетентність учня (докладніше тут). Оцінювання за групами результатів давалося не завжди легко, подекуди викликало спротив та потребувало додаткових роз’яснень, оскільки вчителі могли віддавати чимало зусиль на це нововведення. Експерти розповідали, як не витрачати багато часу на оцінювання.
Лютий 2025 року
МОН анонсувало політику «Освіта для життя». Це реалізація НУШ на нинішньому етапі, підхід до навчання, що має спиратися на сьогоднішні реалії. Акцент зроблено на тому, щоб учні застосовували знання в реальному житті.
Деякі предмети («Захист України», «Історія України») потребували оновлення через воєнний стан. Учні мали отримати уявлення про те, чому рф атакувала нашу країну, а також здобути сучасні навички самозахисту та поведінки під час бойових дій. Як ми вже розповідали, політику почали втілювати у 2025–2026 навчальному році. На наступний навчальний рік заплановано затвердження оновлених модельних програм для циклів 1–2-х, 5–6-х, 10-х класів, а на 2027–2030 роки — для циклів 3–4-х, 7–9-х і 11–12-х класів.
Осінь 2025 року
Триває оновлення Державного стандарту початкової освіти. Такі документи оновлюються кожні 8–10 років, тож час настав. Що додалося нині? Посилення компетентнісного підходу, введення рівневого оцінювання за групами результатів, очікувані результати. Детальніше тут.
15 жовтня 2025 року
МОН запустило платформу «Освіта для життя» — ресурс, який об’єднує в одному місці матеріали для роботи вчителя: державні стандарти, освітні програми, приклади завдань та інструменти оцінювання.
2025–2026 навчальний рік
Триває пілотування НУШ у 9-х класах, а у 2026 році відбудеться випуск дев’ятикласників пілотних шкіл, які продовжать навчання у старшій профільній школі за новою трирічною моделлю (10–12-ті класи). Паралельно відбувається передпілотування НУШ у профільній освіті (10-й клас за дворічною моделлю), а у 2026 році стартує пілот НУШ у 10-х класах за новим трирічним стандартом профільної середньої освіти.
2026–2027 навчальний рік
Розпочнеться загальнонаціональне впровадження НУШ у 9-х класах, а у 2027 році відбудеться перший загальнонаціональний випуск учнів 9-х класів НУШ (попередньо планується впровадження ДПА у формі ЗНО) та перший набір у 10-ті класи за новими стандартами.
Головним наступним кроком реформи НУШ є, звісно, розвиток старшої профільної школи. Держстандарт профільної середньої освіти почали розробляти ще у 2021 році. Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти 25 липня 2024 року. А 30 травня 2025 року ухвалили Типову освітню програму для старшої школи. Тут читайте більше про те, чому створюють мережу академічних ліцеїв. Учні матимуть змогу обрати профіль навчання, предмети й курси для поглибленого вивчення і завдяки цьому готуватися до опанування професії ще в школі. Щоби краще підготувати учнів до дорослого професійного життя, у школах навіть з’являться цілком нові фахівці: кар’єрні освітні радники (деталі тут).
1 вересня 2027 року
Відбудеться загальнонаціональне впровадження НУШ у старшій школі.
2029 рік
Очікується випуск пілотного 12-го класу НУШ. Перші «нушівці» підуть у доросле життя.
2030 рік
Відбудеться перший загальнонаціональний випуск учнів, які пройшли повний 12-річний цикл навчання за стандартами Нової української школи.
