Словник НУШ: Оцінювання в початковій школі

Словник НУШ — наша постійна рубрика про найважливіші складові педагогіки Нової української школи. Цього разу розбираємось, чому в початковій школі немає традиційних оцінок і що таке формувальне оцінювання та ефективний зворотний зв’язок від учителя.

То чому ж у 1–4-х класах НУШ немає оцінок?

Батьки багатьох першачків досі не можуть звикнути до того, що вчителі не виставляють оцінок їхній дитині. Деякі мами й тати навіть вимагають від педагога пояснити: «То яка це оцінка, якщо ви кажете, що моя донька демонструє помітний прогрес?»

Тож варто раз і назавжди прояснити ситуацію: у Новій українській школі оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер та озвучується словесно. Це робиться для того, щоб залучати учнів до самоконтролю та самооцінювання.

Більш детально про формувальне оцінювання ми розповідаємо нижче, але одразу зауважимо: його завдання — мотивувати і надихати дитину на навчання, формувати її впевненість у собі, стимулювати бажання вчитися та запобігти дитячому страху помилок. 

Як батькам дізнатися про навчальний поступ дитини в 1–4-му класах НУШ?

Для цього існує документ «Свідоцтво навчальних досягнень». Учитель заповнює його двічі на рік. Оцінок чи балів свідоцтво не містить. Складається з двох частин: характеристики наскрізних умінь учня/учениці та результати навчання за предметами чи інтегрованими курсами. Наскрізні чи так звані м’які вміння — це, наприклад, читання з розумінням, ініціативність, здатність співпрацювати. Вони формуються під час вивчення всіх предметів та інтегрованих курсів.

У 1–2-му класах навчальний поступ учнів описується ось такими фразами: має значні успіхи, демонструє помітний прогрес, досягає результату за допомогою дорослих, потребує уваги й допомоги.

Особливістю підсумкового оцінювання учнів 3–4-х класів є поділ на тематичне, семестрове та річне. А ще у 3–4-х класах результати навчання оцінюють за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній та високий, а наскрізні вміння — так само, як і в першому та другому класі.

Формувальне оцінювання та описовий зворотний зв’язок: детальний гід

— Формувальне оцінювання — це оцінювання в процесі навчання: щоб зрозуміти, як пройдено певний етап, чи немає затримки, чи діти не збились із заданого напрямку, — розповідає Марина Пристінська, нейропедагог і заступник директора з навчально-виховної роботи Новопечерської школи. — Ще одна його мета — це подальше навчання учнів. Отже, що потрібно робити, щоб рух до поставленої мети відбувався в запланованому темпі?

Оцінюючи учнів за певними критеріями, педагог показує дітям, що саме вони мають вивчити. Це допомагає вчителю скласти покроковий план навчання учнів. А щоб бути успішним у навчанні та реалізувати свої навчальні плани, учень має розуміти:

  • Куди я йду?
  • Де я перебуваю тепер?
  • Що я маю робити, щоб досягти поставленої мети?

Ви запитаєте: «А яка роль учителя в цьому процесі?» На рівні «Куди я йду?» вчитель надає учням чітке та зрозуміле бачення навчальної мети та кінцевого результату. Також педагог має тут продемонструвати зразки робіт високого та низького рівня успішності.

На рівні «Де я тепер?» учитель допомагає учням ставити власні цілі, надає регулярний описовий зворотний зв’язок та навчає учнів оцінювати власні досягнення.

На рівні «Що я маю робити, щоб досягти поставленої мети?» вчитель за результатами оцінювання визначає подальші кроки в навчанні учнів. А ще надає інструкцію, орієнтовану на потреби кожного учня та дає дітям можливість відстежувати власні успіхи в навчанні, розмірковувати над ними і ділитися ними з іншими.

Діти, як і більшість дорослих, максимально вмотивовані вчитися, коли знають кінцеву мету й розуміють кроки її досягнення. У навчальній подорожі діти хочуть, щоб їх хвалили за добре виконану роботу, а також потребують допомоги, коли відчувають труднощі.

Саме тому конструктивний зворотний зв’язок від учителя — важлива складова прогресу учнів на шляху від однієї навчальної мети до іншої. Описовий зворотний зв’язок від учителя надає дорожню карту, у якій зазначено, де перебуває дитина в процесі отримання знань і що вона має зробити, щоб успішно завершити свою подорож.

Ось приклади слів, які вживають учителі в класі, щоб підтримати чи оцінити учнів. Але ці слова зовсім не інформують про те, де учень зараз і куди йому йти далі, тож варто їх позбуватись:

  • Молодець
  • Добре
  • Чудово
  • Супер
  • Найкраща робота
  • Працюєш не в повну силу
  • Можеш краще
  • Старайся

А ще саме ці слова формують в учнів певні упередження, які призводять до «фіксованого мислення» та знищують інтерес до навчання.

Описовий зворотний зв’язок — це відгук учителя про виконані навчальні завдання, пов’язаний саме з результатами діяльності учнів. У ньому вчитель підкреслює те, що зроблено правильно, та спонукає до наступних дій, щоб учні могли покращити свою роботу.

Що значить «ефективний зворотний зв’язок від вчителя»?

Згідно з дослідженнями, ефективний зворотний зв’язок має 5 важливих характеристик:

1

Спрямовує увагу на прогнозування навчання, вказуючи на сильні сторони та пропонуючи конкретні кроки для вдосконалення.

2

Відбувається під час навчання, до виставлення бала. Тобто тоді, коли ще є час щось удосконалити.

3

Стосується часткового розуміння. Якщо робота учня не демонструє хоча б часткового розуміння поняття чи процесу — зворотний зв’язок не є ефективним. У такому випадку треба дитину навчати й тренувати.

4

Ефективний зворотний зв’язок не замінює самостійного мислення учнів. Їм не доводиться аналізувати, якщо вчитель сам усе пояснює, а це шкодить процесу навчання.

5

Зворотний зв’язок має бути обмеженим. За один раз варто давати дитині стільки інформації, скільки вона може опанувати та виправити. Наприклад, під час першого вичитування твору варто звертати увагу на те, наскільки повно розкрита тема, і допрацьовувати цей аспект. А на орфографічні помилки на цьому етапі звертати увагу не варто.

Як вчителю надати ефективний описовий зворотний зв’язок?

Описовий зворотний зв’язок — одна з ефективних стратегій формувального оцінювання. Такий фідбек має стосуватися якості виконання завдання, а не учня особисто.

Приклад:

«Презентація змістовна, цікава. Ти обрала захопливі ілюстрації. Щоб почути, що ти говориш, треба було дуже прислухатися і хотілося побачити твої очі, коли ти розповідала про вчинок героя».

Вчителю варто зосередитись на тому, як добре, а не швидко, учні досягли мети.

Приклад:

«Ти дібрав для презентації ілюстрації, які цікаво розглядати, і уривок, що захоплює з першого речення. Знаю, що ти витратив на це трохи більше часу, ніж планував».

Орієнтуйтесь на якість, а не на кількість виконаної роботи.

Приклад:

«Ти обрала для читання невелику за обсягом книгу, у якій ідеться про важливу проблему збереження навколишнього середовища. Твоя презентація вийшла змістовною та цікавою для всіх нас».

Опишіть конкретні кроки, як учні можуть покращити свою роботу.

Приклад:

«Ти назвав три причини того, чому тобі сподобалася книга. Наведи до кожної причини аргументи, адже наразі не зрозуміло, що саме тобі здалося смішним і чому саме тобі сподобалися головна героїня та її собака».

Принцип 3 компліменти + 1 критика

Добре, якщо вчитель зможе дотримуватися принципу «3 компліменти + 1 критика». Тоді це сприятиме позитивній поведінці. Якщо ж буде 2 компліменти + 1 критика — можна сподіватися на нейтральну поведінку учня. А ось 1 комплімент та 1 критика дають у сумі негативний учнівський фідбек.

Також обов’язково запитайте в учнів, чи зрозумілий їм ваш зворотний зв’язок. Чи вони розуміють, що потрібно зробити для вдосконалення своєї роботи. Важливий момент: для успішного навчання діти мають брати відповідальність на себе. Це можливо, якщо вони знають свою мету та шляхи її досягнення, а також мають конструктивну підтримку від інших.

Важливо! Описовий зворотний зв’язок краще не поєднувати з балами. Коли учні одночасно отримують оцінку в балах та описовий зворотний зв’язок, вони, зазвичай, зосереджуються на оцінці. А користь від описового зворотного зв’язку втрачається.

А про те, як вести журнал у 1–4-х класах, ми писали в цьому матеріалі.

Поділитися цією статтею