Що змінила Нова українська школа? Найцікавіші дані з моніторингу реформи

 Зображення: Icons 8

Чим відрізняються українські третьокласники, які навчаються по-новому, від їхніх однолітків? Що їм подобається на уроках, а що — не дуже? Чого бракує батькам у сучасних школах? У Міносвіти провели моніторинг, який дав змогу оцінити ефективність впровадження реформи НУШ, повідомила заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

Бракує заохочень і дискусій

У 150 школах аналізували уроки, опитували учнів, батьків, педагогів та керівників шкіл. Заклади освіти обрали випадковим чином по всій Україні з майже 13 тисяч, у яких є треті класи. Інтернати, школи санаторного типу, школи соціальної реабілітації, школи на тимчасово окупованих територіях не включалися до генеральної сукупності. Серед пілотних обрали 25 шкіл, 30 — спеціалізовані заклади (гімназії, ліцеї, школи-колегіуми, спеціалізовані школи та навчально-виховні комплекси). Решта — загальноосвітні школи.

Одне з головних завдань НУШ — створити для дітей дружнє освітнє середовище. Наскільки це вже вдалося? Загалом, на щастя, конфліктів чи приводів для побоювання виявлено мало. Лише 3% учнів зазначили, що «мене сварили за щось». Кожен із 16 третьокласників зізнавався, що вчителька відмовлялася приділяти увагу окремо, бо немає часу. А з кожним одинадцятим з опитаних учнів однокласники не хотіли працювати на уроці.

Негативу стало мало, але позитиву, заохочення все ще не вистачає. Майже третина учнів зазначила, що дуже рідко отримують похвалу за успіхи від учителя.

Але шкільне життя проходить в учнів НУШ інакше, ніж в інших. Учні пілотних шкіл у середньому вдвічі більше часу на уроці працюють у парах або групах, ніж їхні однолітки. За такого виду діяльності діти можуть бути автономними, ухвалювати рішення, розв’язувати конфлікти без безпосереднього впливу вчителя, що розвиває їхню самостійність і вміння спілкуватися. Утім, це лише початок. Експерти радять збільшити час на такі форми роботи. Адже значно переважає за часом на уроках все ж таки загальнокласна форма організації роботи учнів, якою керує учитель. Вдвічі частіше педагоги покладаються на свій авторитет і диктують, що робити, ніж вдаються до співпраці з дітьми. І зовсім мало в шкільному житті третьокласників дискусій, обговорення питань.

У НУШ — юні дослідники та любителі інформатики

Перші зміни вже приносять результати. За всіма наскрізними вміннями вищі показники — у школярів пілотних шкіл. Найчастіше з компетентнісними завданнями не справляються учні із сільських шкіл, а також ті, які навчаються у класах з наповненістю менш як 20 учнів. Загалом з усіх школярів, які взяли участь у моніторингу, кожен другий опанував наскрізні вміння на достатньому та високому рівнях. Найбільше різниця помітна, якраз коли йдеться про співпрацю, прийняття рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість. За всіма цими вміннями вищі результати продемонстрували учні пілотних шкіл, найнижчі — загальноосвітніх шкіл.

Як з’ясувалося, те, наскільки яскравим та ігровим намагається зробити урок учитель, залежить і від самого предмета. Очевидно, «суворість» математики як точної науки налаштовує вчителів переважно на класичні завдання: працювати в зошитах, з підручником. Дослідницької активності, дидактичних та інших ігор бракує в усіх школах.

А ось українська мова надихає вчителів пілотних шкіл на різноманітні форми роботи. Тут удвічі частіше, ніж в інших, учні шукають власні рішення, здобувають потрібну інформацію з кількох джерел, обирають джерела для читання і пояснюють вибір, розв’язують проблеми, взяті з повсякденного життя, розповідають про свій досвід творчості. Такої діяльності, як переписувати текст та слухати, як читає вчитель, на уроках у пілотних школах значно менше.

Учні, які навчаються за новими держстандартами, більше люблять інформатику, а однолітки із загальноосвітніх шкіл — математику. Улюблені види роботи у першої групи дітей — «проводити дослідження» та «виготовляти щось руками», а у другої — «читати щось». Найменше всім учням подобається «обговорювати щось у класі з однокласниками та вчителькою». Можливо, у цьому віці діти ще не здатні оцінити цей вид спілкування, а, можливо, річ у тому, що дискусії організовані так, що не зацікавлюють малечу.

Не ставити під сумнів те, що говорить учитель?

А наскільки дорослі вже відчувають атмосферу НУШ? У значний потенціал учнів вірять 82 % вчителів пілотних шкіл: вони вважають, що всі їхні учні здатні розв’язувати нетипові завдання.

З’ясувалося, що значно більше батьків підтримують нові форми роботи, якщо в їхніх дітей вже є такий досвід: 81 % родин учнів пілотних шкіл проти 51 % родин учнів загальноосвітніх шкіл. Найбільше батькам НУШівців подобається якість зворотного зв’язку щодо навчання і поведінки своїх дітей: з ними значно частіше, ніж в інших школах, учителі спілкуються особисто, а ось записів у щоденнику значно менше. Експерти радять вчителям детально пояснювати батьками критерії оцінювання, коли у другому циклі початкової школи учні починають отримувати — хто «дванадцятки», хто «вісімки», а хто й «четвірки». 49 % батьків учнів пілотних шкіл вважають, що у шкільному житті їхніх дітей бракує оцінювання за чіткими критеріями.

Утім, саму сутність НУШ розуміють далеко не всі. Найстійкіші батьківські хибні уявлення: «Завдання школи — дати дитині конкретні знання про факти та поняття» і «Дитина не повинна ставити під сумнів те, що говорить учитель». Мало хто в родинах говорить про інклюзію, добре ставлення до дітей з інвалідністю, дізнається про стосунки дитини з однолітками та вчителями. І нині типова розмова батьків з дітьми про школу: «Яке домашнє завдання?»

Що ж хочуть бачити батьки в НУШ? Кожній другій родині в селі бракує якісного освітнього середовища, яке має зацікавити дітей, або хоча б пристойного шкільного побуту. Батьки у великих містах хотіли б ще більше завдань для дітей на формування м’яких навичок. Про це говорять 58 % опитаних. Також ідеться про посилення зв’язку шкільних предметів із життєвими потребами дітей як майбутніх громадян.

Другий етап моніторингу НУШ планують провести восени 2021 року — серед учнів, які завершили перший цикл початкової освіти за новим держстандартом.

Залишити відповідь