Новий Держстандарт: до чого готуватися випускникам початкової школи

Вже з наступного навчального року в пілотних класах п’ятикласники працюватимуть за новими, «нушівськими» програмами. А у 2022 році вони стануть реальністю для всіх випускників початкової школи. На що ж орієнтуватися батькам дітей відповідного віку, на що налаштовувати синів і доньок, доки на карантині тата й мами так сильно залучені до їхнього навчання?

5-6-й клас  час на адаптацію

Про нові стандарти для середньої базової освіти та інші новації йшлося на онлайн-(не)конференції EdCamp 2020 на сесії «Зміни в шкільній освіті у контексті сучасних подій: стандарти та свободи». Як пояснив заступник директора з питань Нової української школи команди підтримки реформ Роман Шиян, базова освіта поділена на два цикли (як було й з початковою):

  • адаптаційний  5-6-й класи;
  • базове предметне навчання  7-9-й класи.

Тож для учнів буде час трішечки на розкачку, на звикання до доросліших умов навчання, різних кабінетів та педагогів  порівняно з початковою школою.

Звісно ж, компетентності, якими мають оволодіти школярі, не змінюються і для цього рівня освіти.

Математику планують щодня

Певно, найбільше цікавить батьків та педагогів одна з частин Держстандарту  базовий навчальний план. Адже це — цифри. Він визначає загальний обсяг навчального навантаження учнів та дає уявлення про зміст і структуру освіти у 5-9-х класах. Певні тенденції можна помітити. Наприклад, кількість годин математичної освітньої галузі збільшили: замість 4 годин на тиждень у 5-6-му класі рекомендовано щоденні заняття, а в 7-9-му класі годин ще в півтора раза більше. Тож «запускати» математику не годиться, зараз їй приділяється багато уваги.

Природнича галузь на другому циклі матиме трохи більше часу, ніж раніше. Мовно-літературна передбачає фактично два заняття з мовно-літературного напрямку щодня. Адже це і українська мова та література, і зарубіжна література, і іноземна мова.

Як завжди, найменше часу відведено на технології, мистецтво, соціальну і здоров’язбережувальну освітню галузь. Інформатика у 7-9-х класах передбачає вдвічі більше годин, ніж для 5-6-х. Планується 3-4 години фізкультури на тиждень у 5-6-х класах, а у 7-9-х  4-5 годин.

Що можна змінювати

Утім, усе це досить орієнтовно. Чому? Бо, по-перше, йдеться не про конкретні предмети, а про освітні галузі, до яких можуть належати кілька шкільних дисциплін. По-друге, ввели таку новацію: подано рекомендовану кількість годин та мінімальну (десь на третину урізану), менше від якої не можна виділяти часу на цю галузь. Скажімо, на громадянську та історичну галузь у 5-6-х класах рекомендовано на рік надавати 122,5 години, але мінімум  це 87,5 годин.

Це зроблено, щоб школи мали більше варіантів створити навчальну програму, що відповідає їхнім потребам. Різницю між рекомендованою та мінімальною кількістю годин можна перерозподілити на вивчення інших освітніх галузей. У мовно-літературної галузі можна виділити час ще й на другу іноземну мову (не менш ніж 2 години на тиждень). Єдине жорстке обмеження: граничне тижневе навантаження. Сума годин на вивчення всіх галузей не може перевищувати загальної суми в базовому плані.

«Християнську етику» не зробили обов’язковою

Опитування, яке провели на EdCamp, показало, що поки лише кожен сьомий з 2 тисяч опитаних ретельно читав нові стандарти середньої базової освіти.

Документ цей на волонтерських засадах розробила робоча група. А остаточно відредагував директорат МОН. Також його вивчали міжнародні організації з огляду на Європейські рамки компетентностей, Рекомендації Ради Європейського Союзу від 22 травня 2018 року щодо ключових компетентностей. Аналізували реалізацію цифрової (в українському документі — інформаційно-комунікаційної), громадянської компетентностей, підприємливість.

Протягом громадського обговорення надійшло 434 зауваження і пропозиції. Деякі суперечили Закону України «Про освіту», тож їх відхилили — наприклад, змінити чи перейменувати перелік ключових компетентностей. Або ж забезпечити обов’язкове вивчення предметів «Християнська етика», «Основи сім’ї» у закладах загальної середньої освіти — у Держстандарті про конкретні предмети не йдеться взагалі. Однак примусити вчинити всі школи однаково нині нереально, адже список обов’язкових до вивчення навчальних предметів або інтегрованих курсів укладає заклад освіти на основі типової освітньої програми. І навіть самі школи ще не звикли до такої свободи.

Але було й чимало слушних пропозицій. Відтак вчителі мають дуже конкретні вимоги до того, що учень повинен знати. Додали ядро знань, обов’язкові результати навчання здобувачів освіти поділили на загальні, конкретні та орієнтири для оцінювання. А ще в змісті мовно-літературної освітньої галузі розширили поле художньої літератури. Підсилили аспект національно-патріотичного виховання.

Чи будуть інтегровані предмети

Батькам варто бути готовими до того, що в розкладі дітей з’являться інтегровані уроки. Скажімо, МОН передбачає кілька варіантів, як можна вчинити з мовно-літературною галуззю: залишити окремо українську мову, літературу, зарубіжну літературу. Зробити все це єдиним інтегрованим предметом. Виокремити мову, а літератури об’єднати. А можна ще й з художньою культурою інтегрувати. Вирішуватиме школа. Варіативний типовий навчальний план затвердить МОН, але школи можуть складати свої, оскільки мають академічну автономію. Вчительські колективи можуть обирати з авторських програм, які з’являться невдовзі. Це буде відкритий процес — усі варіанти мають бути враховані і запропоновані всім школам.

Скоріше за все, активісти будуть. Але поки що більшість педагогів побоюється «міксувати» дисципліни. Один з основних страхів — втратити години роботи, які мають за окремі предмети. Тож окремо акцентують увагу вчителів на тому, що інтеграція в жодному разі не передбачає скорочення годин. Другий за поширеністю страх — брак досвіду, небажання знизити якість викладання. Та для тих, хто захоче впроваджувати інтеграцію предметів, передбачено курси підвищення кваліфікації.

Що далі зі стандартами

До 1 травня 2020 року всі зацікавлені особи зможуть взяти участь в онлайн-обговоренні доопрацьованого проєкту стандарту та стратегії його впровадження. Після цього Держстандарт обговорить Колегія МОН, а в червні 2020 року планується розгляд документа на засіданні уряду.

Окремий погляд

Володимир Бєлий, експерт на громадських засадах у проєкті «Профіль нового учителя НУШ»

«Стандарти ще стануть настільною книгою»

Держстандарт освіти має бути спрямованим на те, щоб учень отримував і сучасний її зміст, і адекватні тому форми організації освітнього простору та самої освітньої діяльності. Текст розкриває те, яким на виході з циклу має постати учень як особистість. Звісно, хтось зі школярів буде і вище за стандарт, який зазвичай подається через мінімально позитивний рівень своїх чинників, а хтось не дотягне навіть до цього мінімуму.

Сам текст стандарту не може особливо чимось здивувати чи зацікавити вчителя, який впевнено почувається у своїй роботі. Останнє неминуче несе в собі певну небезпеку: досвід формує звички, які можуть відставати від запитів сьогодення до молодого покоління.

Тому стандарт пишеться не стільки для самих вчителів (вони його й читати будуть майже не читаючи), а для авторів підручників та, головне, авторів посібників до них, де будуть сотні й тисячі вправ, спеціально підібраних до принципових ліній стандарту. Саме останнє неминуче спонукатиме вчителів працювати в руслі нових стандартів.

А ще такий стандарт є головним документом для університетів, що готують вчителів, та держагенцій, які відповідають за незалежне оцінювання здобувачів освіти та атестацію/сертифікацію надавачів освіти.

Якщо озирнутися дещо назад, то стандарти освіти в такому описово-інвентарному форматі, наприклад у Польщі, були ухвалені задовго до нашого випадку. І спочатку вони просто «десь там були» — їх ніхто з учителів-практиків навіть не читав більше ніж півраза. Натомість усе кардинально змінилося, коли до змісту стандартів були додані збірки типових завдань із кожного предмета як орієнтир того, що чекатиме на випускника під час їхньої матури (аналог нашого ЗНО, але там не має питань на вибір відповіді з низки запропонованих варіантів). З того часу ті стандарти стали у вчителів настільною книгою. А потім і результати PISA порадували. Україна зараз лише на початку цього шляху.

Залишити відповідь