10 найцікавіших фільмів Docudays, які варто подивитися всією родиною онлайн

Слоган TEEN Spirit перетворився на КаранTEEN Spirit

Важкі рішення юних зірок соціальних мереж і мешканців шахтарських містечок, втеча всією родиною від терористів і втеча від війни у кінотворчість. Дорослішання або TEEN SPIRIT — цьогорічна тема Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Із 20:00 24 квітня до 10 травня у віртуальному кінотеатрі DOCU/SPACE безкоштовно можна буде переглянути 50 стрічок-учасниць фестивалю. Ми обрали 10 найцікавіших фільмів для всієї родини.

«Боги Моленбеку», реж. Реетта Гугтанен (Фінляндія, Бельгія, Німеччина)

Це історія про двох хлопчиків — мешканців багатонаціонального району Моленбек-Сен-Жан у Брюсселі, що став всесвітньовідомим як центр джихадистів. Хоч їм лише по 6 років, однак крім ігор та уявних польотів на килимі, друзі розмовляють про богів, і що стається після смерті. Фільм супроводжують надзвичайно цікаві й дотепні діалоги: — Ти знаєш, хто такий мусульманин? — Це хтось, хто не їсть свинини.

Хлопці мешкають в одному будинку, але належать до дуже різних за світоглядом родин. Аатос, фіно-чилієць, розмовляє фінською, іспанською та французькою. Натомість Амін походить з мусульманської марроканської сім’ї. Аатос заздрить Аміну, адже той має мусульманського бога Аллаха, тому він намагається віднайти свого.

Проте 22 березня 2016 року в міському метро стається теракт, що сколихнув увесь світ та змінив життя в районі. Жорстокий світ дорослих вривається в дитячий та вражає їхню дружбу.

Позаконкурсна програма: Фільм-відкриття

«19.91», реж. Емілія Снєґоська (Польща)

19-річна німкеня-волонтерка Єтта у Варшаві протягом року відвідує 91-річну польку пані Зоф’ю. Вік жінок і складає назву цієї 25-хвилинної стрічки. Перша проводить свою юність, подорожуючи та здобуваючи новий досвід, а друга натомість у свої молоді роки перебувала в концентраційних таборах Аушвіц та Равенсбрюк під час Другої світової, про що вона згадує за кожної нагоди.

Двох жінок з такою великою різницею у віці та досвіді поєднують переживання особистих трагедій, смерті чоловіка пані Зоф’ї та батька молодої Єтти. Відтак вони легко знаходять порозуміння попри травми двох сусідніх країн, які колись воювали між собою.

Конкурсна програма: DOCU/КОРОТКО

«Підборіддя», реж. Лайза Менделуп (США)

Цей американський документальний фільм — занурення в новий і часто паралельний світ зіркових профілів підлітків у соціальних мережах. 16-річний Остін Тестер уже має кількатисячну армію фанатів у всьому світі завдяки своєму YouTube-каналу.

Він мешкає в невеликому місті Кінґспорт на сході Сполучених Штатів разом із братом, мамою та багатьма котами. У них майже немає грошей, а жорстокий батько давно покинув родину. Остін мріє досягти успіху, й одного разу його віднаходить менеджер, команда якого починає працювати на популярність молодої зірки інтернету.

Торік стрічка «Підборіддя» здобула нагороду на міжнародному кінофестивалі незалежного кіно «Санденс» за найкращу режисуру документального кіно у США.

Позаконкурсна програма: TEEN SPIRIT

«Земля блакитна, ніби апельсин», реж. Ірина Цілик (Україна, Литва)

У фільмі йдеться про життя родини з містечка Красногорівки у «червоній зоні» Донбасу. Протягом 2014–2015 років у найгарячіший період російсько-української війни місто постійно потерпало від обстрілів, тому родині доводилося ночувати в підвалі. Однак мама та її діти не втрачають позитиву, займаються грою на музичних інструментах і якось вирішують самотужки зняти фільм про війну. Кіно для героїв стає певним чином терапією.

Конкурсні програми: DOCU/УКРАЇНА, DOCU/СВІТ

«Сім’я²», реж. Їфань Сунь (Польща)

За сюжетом цієї 25-хвилинної польської стрічки йдеться про 11-річну Лолу, яка мріє зустрітися зі своїми біологічними батьками. Немовлям її вдочерила бельгійська родина, а сама вона походить з Китаю. Врешті зустріч між двома родинами стається і Лола знайомиться зі своєю китайською родиною. Із часом обидві сім’ї долають культурні та мовні бар’єри і починають товаришувати.

Конкурсна програма: DOCU/КОРОТКО

«Будда в Африці», реж. Ніколь Шефер (ПАР, Швеція)

Еноку, підлітку з південно-східної африканської країни Малаві, було 6 років, коли він потрапив до конфуціанського і буддистського сиротинця та отримав китайське ім’я Алу. Колись він мріяв стати зіркою бойових мистецтв, але зараз протягом останнього року в школі має прийняти рішення щодо свого майбутнього  повернутися у своє рідне село, де живуть його бабуся і тітки, чи поїхати навчатися до Тайваню.

Другий шлях може дати йому хорошу освіту та роботу в сучасній і розвиненій країні, а отже, шанс на успішне життя. Проте хлопець сумнівається, чи не стане це зрадою його африканського коріння. Енок Алу, як і багато його однолітків, розривається між двома ідентичностями  африканською та китайською. Це звично для місцевості, в якій він мешкає. Адже через міжнародну торгівлю з Китаєм на Малаві відбувається величезний вплив китайської культури.

Позаконкурсна програма: TEEN SPIRIT

«Відбір», реж. Вілма Сміт (Велика Британія)

За сюжетом фільму, 13-річний Даррен захоплений футболом і грає за професійний молодіжний клуб одного шотландського міста. У цьому захопленні його підтримує мама і щонеділі вболіває та спостерігає годинами за грою свого сина. Наближається щорічний відбір до команди, але є ризик, що Даррен цьогоріч його може не пройти і залишити футбольний клуб. А тому в такий складний період він має всю підтримку своєї мами Івонн.

Режисерка Вілма Сміт сама в підлітковому віці переживала пристрасне захоплення улюбленою справою і зняла свій перший фільм теж у 13 років.

Позаконкурсна програма: ШОТЛАНДІЯ У ФОКУСІ

«Батьківщина — це простір у часі», реж. Томас Гайзе (Німеччина, Австрія)

Це імерсивний 218-хвилинний фільм-есе про життя чотирьох поколінь німецької родини режисера Томаса Гайзе протягом усього бурхливого попереднього століття. Через свою власну історію він досліджує також майже 100 років історії Німеччини. Для фільму він використовує щоденники, фото, листи, інші сімейні документи.

Томас Гайзе народився та виріс у східному Берліні. Працює в документалістиці й театрі близько 40 років. Ще за часів НДР його роботи піддавалися цензурі, частину творів тодішня влада заборонила, знищила чи конфіскувала. «Батьківщина» ж зібрала багато призів на міжнародних кінофестивалях, зокрема приз Калігарі на Берлінале й особливу відзнаку журі на Монреальському міжнародному фестивалі документального кіно торік.

Позаконкурсна програма: ВИБАЧТЕ. ЗОБРАЖЕННЯ ВІДСУТНЄ

«Голубки з передмістя», реж. Еллен Фіске, Еллінор Халлін (Швеція, Велика Британія)

Головна героїня стрічки Джемма зростає в депресивному шотландському містечку Мозерел неподалік від Глазго. Колись це місто процвітало, але після закриття металургійного заводу понад 20 років тому, де працювали фактично всі його дорослі мешканці, почало занепадати. Джемма, як і решта підлітків, перейняла загальний робітничий настрій, а тому вона часто напивається з друзями і влазить у якусь бійку.

Та такий спосіб життя дівчини береться змінювати її дідусь. Він виховує самотужки її змалечку, адже батьки покинули Джемму в дитинстві. Він намагається допомогти місцевим підліткам і, зокрема, своїй внучці подолати фрустрацію та надати нового сенсу життю. Тому він відкриває зал для боксу і проводить виставки голубів. Однак по-справжньому дівчина починає змінювати свій спосіб життя і шлях дорослішання, коли стає матір’ю.

Позаконкурсна програма: ШОТЛАНДІЯ У ФОКУСІ

«Опівнічний мандрівник», реж. Хассан Фазілі (США, Катар, Канада, Велика Британія)

Кілька років тому родина афганських режисерів Хассана Фазілі та Фатіми Хусайні, що разом виховують двох доньок, розвивала своє арт-кафе в Кабулі. Однак вони раптом опинилися під прицілом ісламістів Талібану після виходу на телебаченні документальної стрічки Хассана «Мир в Афганістані». Відтоді під страхом смерті їм довелося тікати з Афганістану.

Сім’я поневіряється вже кілька років. Як звичайним біженцям їм довелося пройти складний шлях до Угорщини, країни Європейського Союзу, через Таджикистан, Іран, Туреччину, Болгарію. Дорогою їх спіткали насильство, погрози зґвалтування, обман контрабандистів, що перевозили їх через кордони. Всі свої поневіряння і буденне життя вони документували на телефони, зазнявши в підсумку 300 годин відео. Таким чином, «Опівнічний мандрівник» — це як хоум-відео, проте в надзвичайно екстремальних умовах.

Позаконкурсна програма: DOCU/ХІТИ

Залишити відповідь