Як говорити з дітьми про Чорнобиль

Щороку в дні, коли згадують аварію на ЧАЕС, чимало питань виникає в дітей: від дошкільнят до підлітків. Але що саме краще згадувати? Показати фільми, скажімо, серіал «Чорнобиль», документальні фільми про Прип’ять, спогади про загиблих ліквідаторів? Як і про що розмовляти, радить дитячий психолог Ольга Печій.

Початкова школа

1. Не зосереджуйтеся на поганому

Будь-яку складну тему, пов’язану з ризиком для життя, варто подавати так, щоб не налякати, не травмувати вразливу дитячу психіку. Тож що менша дитина, то менше негативних емоцій з приводу теми маєте транслювати. Краще факти та акцент на позитив — хай це здається дивним. Про що йдеться? Навіть частина психологів вважає, що техногенна катастрофа — це суцільна трагедія, бо навіть війну можна пов’язати з темою перемоги, але не аварію на ЧАЕС. Утім, дитині до 10 років значно ближче тема подолання наслідків, допомоги, співчуття, дружби. Скажімо, можна розповісти, як дітей із зони відчуження запрошували до себе різні країни на оздоровлення, приймали прості родини, як вони потоваришували.

2. Розкажіть про пожежу в Чорнобилі

Що менші діти, то менше їх хвилюють питання історії. А ось те, про що розмовляють дорослі, те, що самі відчували (наприклад, гар і дим), може дуже непокоїти. Тож поговоріть, про що діти чули. Розкажіть з акцентом на те, що пожежу гасять пожежники, лісники, різні підприємства. Що є волонтери, які привозять пожежникам респіратори, краплі для очей, захисні окуляри, фільтри тощо. До цієї теми пасує нагадування про правила безпеки в лісі під час розведення багаття, про нашу відповідальність за лісових мешканців, чисте повітря.

3. Нейтралізуйте страхи

Чорнобиль може бути вже пов’язаний для малечі з якимись страхами, з інформацією, що лякає: історії про мутантів, дію радіації, страх, що людина будь-якої миті може втратити домівку. Навіть атомні електростанції можуть викликати лише страх, особливо після фантастичних фільмів про атомну зиму, атомну війну, де нав’язується точка зору: людині легко помилитися — і тоді все вибухне.

Але не можна перераховувати побоювання, щоб не налякати тим, про що дитина не думала. Не підіймайте тих аспектів, про які дитина не запитує. Краще дізнайтеся, чи все по темі зрозуміло, чи немає такого, що непокоїть, коли син чи донька думають про Чорнобиль. Усі питання прояснюємо. Наприклад, поясніть, скільки користі приносять АЕС, як атом служить людині, які заходи безпеки в них є (доступно за віком), що одна помилка не призводить до аварій, і ті взагалі виникають рідко. А коли не досить фактів, запропонуйте страхи намалювати, виліпити, а потім знищити ці роботи. Дитині важливо дати відчуття безпеки. Згадайте в загальних рисах про те, як ліквідатори рятували людей своїми діями під час аварії на ЧАЕС. Розкажіть, що дорослі зробили висновки після Чорнобиля, що є чимало професіоналів (пожежники, рятівники, поліція), які захищають спокій людей, що ви дбатимете про безпеку дитини. Обов’язково поясніть про міцний і товстий купол, яким нині накрито енергоблок ЧАЕС, що постраждав. Більше слів скаже ваша впевненість та фізичний контакт (наприклад, обійми) під час чи після розмови.

4. Дайте те, що можна потримати в руках

Дітям 6–10 років краще розповісти про самі ази: що таке радіація і який її природний рівень (важливо, аби вона не асоціювалася винятково з хворобами). Розкажіть, що радіацією в малих дозах лікують певні хвороби. Чудово було б показати, як вимірюють радіацію лічильником Гейгера. А далі варто перейти до небезпеки радіації: розкажіть, що великі дози опромінення призводять до променевої хвороби.

5. Згадайте, як це торкнулося родини

У цьому віці діти люблять слухати, як події минулого вплинули на маму, тата, бабусю, дідуся. Чи пам’ятають батьки Чорнобиль, що їм казали тоді, наскільки вони були маленькі? Скільки років мали бабуся, дідусь? Куди виїздили на відпочинок у зв’язку з аварією, як це було? Що вони пам’ятають, як тоді намагалися захищатися від радіації (поясніть, що з цього — правильно, а що — просто наслідок чуток та страхів).

6. Розкажіть про тварин

Як тварини поводяться без людей у зоні відчуження. Як комфортно себе почувають у дикій природі рідкісні коні Пржевальського. Покажіть картинки та відео про різні види тварин, які там мешкають. Можна розповісти і те, як нині пожежі позбавили їх багатьох пасовищ, але люди подбають про тварин.

Середня школа

1. Додайте емоційного забарвлення

Якщо раптом Чорнобиль у школі згадують формально (вивчають вірші на тему, роблять пафосні театралізації), усе це може наганяти нудьгу на дитину 10–15 років. Школярі в такому разі хоч і знають, що техногенна аварія була насправді, починають вважати цю тему «чимось, роздутим дорослими». Тож треба зробити протилежне тому, що з маленькими школярами — повернути переживання, дати доторкнутися і до негативних теж. Чорнобиль може стати приводом поговорити на теми, які зрозумілі дітям. Скажімо, тема покинутого дому: варто поспілкуватися про те, як відбувалася масова евакуація з Прип’яті, як доводилося терміново збирати речі, назавжди прощатися з домівками. Можна запропонувати уявити себе на місці однолітка, який залишає улюблену квартиру. Не зайвою буде розповідь про вивезення та знищення ґрунту і рослинності, аби позбутися радіації, а також про те, як нині існує спорожніле місто та вся зона відчуження.

Дітям можна показати фото з покинутими іграшками та забутими речами, напівзруйновані чортове колесо та парк розваг, де нікого не буває, рудий ліс — пожовклі від радіації дерева поруч з місцем аварії. Усе це — емоційно насичені образи, які надовго запам’ятовуються. Але деталі, що можуть налякати, все ще не потрібні.

2. Запропонуйте дослідити самостійно

Діти в цьому віці — дослідники. Тож дайте їм змогу самостійно знайти фотографії чи відео на тему Чорнобиля, а потім обговорити їх. Декому з дітей сподобається ідея не слухати, а самим розповідати батькам про все, що дізналися, як під час презентації. Або навіть роздрукувати щось чи вирізати та зробити саморобну книжку про Чорнобиль.

3. Поговоріть про булінг

Із цієї теми можна вийти на дуже важливу в цьому віці та в наші дні тему цькування, приміром, новачків. Розкажіть про долі дітей-переселенців, яким довелося жити в новому місці та ходити в нові школи. Як би син чи донька хотіли, щоб їх зустрічав новий колектив? Як би в їхньому класі сприйняли новачка нині? Дайте приклади того, як діти зустрічали переселенців зі співчуттям, приязно, а також що бували школи, де однокласники дражнили новеньких, боялися їх через нібито зараженість радіацією, дражнили мутантами. Чи стала би ваша дитина захищати їх? Як саме? Чи є в класі булери, за що зазвичай дражнять у їхньому класі?

4. Відштовхніться від комп’ютерної гри

У цьому віці чимало дітей цікавляться відеоіграми. Тож серія S.T.A.L.K.E.R та інші ігри про Чорнобиль дають привід обговорити відчуття, порівняти, що у віртуальній реальності правдиве, а що — ні. Звісно, йдеться про варіант, коли школяр давно грає в цю чи аналогічні ігри. Тоді цей досвід можна використати з корисною метою, а гравець відчує, що ви його розумієте. Якщо ж дитина не грає в такі ігри, не варто їх пропонувати, адже там є образи, що лякають.

Старша школа

1. Вислухайте точку зору підлітка

Тінейджери 14–17 років здатні заглибитися в тему, зачепити спірні й суперечливі моменти. Скажімо, можна обговорити причини аварії, варіанти дій персоналу та представників влади. Запропонуйте такі питання, на які немає однозначної відповіді — гарно чи погано, що після Чорнобиля атомна енергетика загальмувала. Чи надійним є комплекс, що укриває 4-й блок атомної електростанції? Як можна розвивати надалі зону відчуження, що з нею буде в майбутньому? Навіщо щороку згадувати цю дату — 26 квітня? Підлітку важливо сформувати власну точку зору, на яку він має право, тож не переконуйте, а лише вимагайте аргументів, вчіть відстоювати свою позицію.

2. Запропонуйте попрацювати з першоджерелами

Їх можна знайти чимало: документальні фільми і книги, уривки з газетних публікацій того часу, розповіді очевидців ліквідаторів, учасників евакуації тощо, документація щодо будови енергоблоку. Там якраз можна знайти аргументи для дискусій.

3. Розвінчайте міфи і порівняйте з карантином

Які чутки, перебільшення чи замовчування були довкола Чорнобиля? Обговоріть першотравневу демонстрацію у 1986 році — чи була вона безпечною. Варто порівняти з травневими святами нині, під час пандемії: достатньо чи ні ми дбаємо про власне здоров’я, навіщо потрібен карантин, чому деякі люди все ж планують пікніки і не дотримуються правил самоізоляції? Можна розібрати міфи, які стосуються способів профілактики радіації, тварин-мутантів, зниження розумових здібностей новонароджених після катастрофи тощо.

4. Обговоріть фільми про Чорнобиль

З підлітками від 16 років можна подивитися разом британсько-американський мінісеріал «Чорнобиль» від HBO. З молодшими психолог не радить: занадто похмура атмосфера, чимало смертей, реалістично показана променева хвороба. Але зі старшокласниками перегляд стане приводом поговорити про відповідальність на місцях, вибір, варіанти рішень, які могли би бути. Та для тих, кому 14–15, теж можна підібрати варіант, адже на тему Чорнобиля знято десятки художніх фільмів.

5. Зверніться до музичних кліпів

Тінейджеру буде цікаво, якщо ви не просто побалакаєте, а, приміром, запропонуєте порівняти два кліпи, що були зняті в безлюдній Прип’яті — Pink Floyd на інструментальну композицію «Marooned» (2014) та Suede «Life is golden» (2018). Про що відеоряди? Що хотіли сказати музиканти, як здається? Що навіюють самому підлітку ці образи? Яка музика більше подобається? І хай тема Чорнобиля виведе на розмови про життя та допоможе краще зрозуміти одне одного.

Автор:

Залишити відповідь