4 вересня свій день народження відзначила знана інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?». Придумав її телеведучий Володимир Ворошилов 43 роки тому, і відтоді вона не втрачає популярності. Таку гру можна адаптувати під кожен навчальний предмет, особливо в перші тижні навчання. Головні її переваги — різні формати запитань і, звісно, змагання.
Освіжити забуте за літо
Переваги «Що? Де? Коли?» — це можливість креативно та продуктивно провести урок з учнями. Гра — передусім про інтуїтивний пошук правильної відповіді та логічне мислення, про швидкість і креативний підхід. Це розбудить дітей після «літньої сплячки» та активізує мисленнєвий процес.
Гра може мати багато різних цілей і протягом року:
- розважально-навчальна (у перші тижні чи напередодні канікул);
- повторення і закріплення матеріалу (наприкінці теми);
- тимбілдинг класу (якщо вчитель навмисне сформує певні команди).
Якщо у вчителя в шухляді є така гра, то вона неодмінно стане в пригоді під час уроків на заміну або коли необхідно трішки розважити юних знавців.
Як скласти завдання
На підготовку гри вчителю не доведеться витрачати багато часу. Варто лише відкрити контрольні роботи чи запитання на закріплення матеріалу в кінці розділу підручника. У методичках та мережі також лежать цілі набори цікавих запитань з предмета.
Пам’ятайте про специфіку гри: запитання не може бути пов’язане просто з датою чи фактом, адже йдеться про логіку та кмітливість. Учні повинні мати можливість знайти правильну відповідь, добре подумавши і «розкрутивши» запитання. Завжди можна скористатися котроюсь із баз готових завдань.
7 видів запитань
Запитання можуть бути різними за форматом. У середньому за урок можна зіграти 4–5 кіл запитань. Тобто вчителю варто підготувати щонайбільше по три запитання кожного виду.
1. Звичайне запитання
Врахуйте, що воно має бути достатньо складним, щоб на його обговорення учні витратили аж 60 секунд, або ж воно може бути обмеженим у часі.
Під час підготовки завжди можна використати підручник «старої програми» і знайти там так звані запитання «із зірочкою», «для допитливих» чи підвищеної складності.
2. Бліц
Три запитання по 20 секунд роздумів на кожне. Вони повинні бути достатньо короткими і влучними. Лише три правильні відповіді дають можливість заробити бал.
Ці запитання можуть бути пов’язані із грою слів, наприклад: скільки кутів у багатокутника, чи яке прізвище було в дочки Горпини Терпелихи, героїні твору «Наталка Полтавка»?
3. Супербліц
Три запитання по 20 секунд роздумів на кожне. Лідер команди обирає того гравця, який відповідатиме на всі запитання, або ж сам виходить грати.
Ці запитання — на швидкість реакції. Вчитель-мовник, наприклад, може запропонувати гравцю стрибнути стільки разів, скільки звуків у слові «джміль».
4. Запитання із зображенням
Універсальний варіант — запропонувати учням розгадати ребус (кілька ребусів) якогось вислову, імені чи терміна.
Такий тип запитань можна знайти, загугливши «ребуси на урок…».
5. Мультимедійне запитання
Покажіть відео чи ввімкніть музичний уривок, а потім поставте запитання до нього.
Це дуже зручний формат у контексті історії чи літератури (уривок відео з фільму про якусь битву, відео про містечко, де відбулась якась подія, уривок з вистави чи пісня на слова класика в несподіваному аранжуванні).
6. Запитання з предметом
В оригінальній версії гри знавцям виносили якийсь предмет, і вони намагалися припустити, де та як його застосовують. У версії для учнів можна запропонувати лідеру подивитися на зображення певного предмета, або навіть підписати, про яке саме слово йдеться на зображенні. А він пояснює своїй команді словами, що це, не називаючи цей предмет.
На такому зображенні може бути будь-що: формула чи інструмент для обчислень, портрет вченого і «натяк» на відповідну теорему, речення з виділеним словом і необхідно описати, яка це частина мови. У відповідях на такі запитання й проявляється креатив.
7. Чорна скринька
Лідер не показує предмет команді, а так само, як і у випадку запитання з предметом, іншими словами пояснює, що там.
У чорну скриньку можна навіть не вкладати транспортир, а лише аркуш, на якому написане це слово. Тож учням варто буде ще й пригадати, що це за предмет.
Як підготувати клас
Поділіть учнів на команди. Діти повинні сидіти по 4–5. Дозвольте їм обирати креативні назви для команд. Ви можете або самі їх розсадити, або визначити лише лідерів, а кожен набере собі гравців. Пам’ятайте, що НУШ передбачає групову роботу, коли діти несуть колективну відповідальність і працюють на спільний результат.
Лідер команді потрібен, щоб вирішувати — хто озвучуватиме правильну відповідь, братиме участь у супербліці чи розв’язуватиме завдання з предметом. Також лідер відповідає за ефективну роботу всіх учасників, використовуючи їхні найсильніші сторони. Іноді лідерську роль краще давати більш пасивним учням, які зможуть проявити себе і отримати підтримку колег. Або навпаки — гіперактивним, які весь свій ресурс скеровуватимуть на спільний результат.
Як організувати гру
Запитання для гри та роздаткові матеріали слід роздрукувати і розрізати заздалегідь. Ззовні ідентичні картки із запитаннями вчитель розкладає на столі.
На дошці треба намалювати турнірну таблицю. У ній вказати назви команд, номери запитань і залишити місце для балів.
Якщо в класі є проектор, його можна використати для запитань з картинками чи відео. Слід подбати про робочий таймер, готовий подати сигнал «дзвінок».
Як грати
Тривалість — від 20 до 45 хвилин.
У «Що? Де? Коли?» варто дати кожній з команд шанс проявити себе. Тож вони відповідають на запитання по черзі, проте в процес включений абсолютно весь клас. Адже якщо гравці команди, яка розігрує запитання, не відповідають, то колеги мають шанс заробити бал, давши власну відповідь.
Для першої команди запитання тягне і зачитує вчитель, для кожної наступної — лідер команди, яка щойно розіграла запитання (для другої — лідер першої, для третьої — лідер другої і так по колу). Команда має час на роздуми. Після «дзвінка» у тиші один учасник команди відповідає на запитання.
Залежно від складності запитань, вчитель може обмежувати час на роздуми — від 20 до 60 секунд. Головне, щоб діти мали чіткий і гучний сигнал «стоп». За правильну відповідь — 1 бал, за неправильну — 0. Якщо команда, яка розігрувала запитання, відповіла неправильно, то в інших є шанс дати власну відповідь і заробити 0,5 бала. Також існує опція дострокової відповіді — тоді команда отримує додаткову хвилину, яку може використати в будь-якому наступному запитанні.
Не варто навмисне ділити гру на тури, адже вони і так існують — команди відповідають по колу і заробляють бали. Переможцем стає та команда, котра станом на кінець уроку чи певне коло гри має найбільшу кількість балів на турнірній таблиці.
Приємні деталі
Щоб створити в класі відповідну атмосферу, необхідно налаштувати гравців та обрати гарну музику для красивого старту. Поки ви розповідатимете дітям правила гри та відбуватимуться всі організаційні процеси, може лунати просто жвава музика або мелодії зі «Що? Де? Коли?» німецького композитора Джеймса Ласта «Ra-Ta-Ta» чи композиція The Salsoul Orchestra.
