Дітей часто залучають до ігор, адже здавалося б, їм так легше пізнавати нове чи опановувати шкільний матеріал. Але чи завжди діти навчаються через гру? Переклали для вас дослідження, що розповідають, якою має бути гра, щоб діти під час неї отримали нові навички.
Чому діти граються?
Гра завжди була дещо загадковою. Вона не має очевидної практичної мети, але є важливою частиною того, як діти відкривають і пізнають навколишній світ. Нещодавно група дослідників поставила собі за мету з’ясувати, що спонукає дітей до гри.
Ширше наукове розуміння того, чому діти граються, допоможе створити кращі освітні інструменти та методи, які базуватимуться на задоволенні від гри.
Щоб зрозуміти, яку користь діти отримують від гри, дослідники з Гарвардської вищої школи освіти та факультетів психології Гарвардського та Каліфорнійського університетів у Берклі провели два експерименти на свіжому повітрі з дітьми від 5 до 10 років. Вони хотіли з’ясувати, чи будуть діти вибирати різні умови для гри, що полегшують або ускладнюють її, коли вони грають на перемогу, і коли вони грають у неї задля розваги.
Грати для перемоги чи заради розваги?
Дітям запропонували гру «Пляжний боулінг», яку придумала одна з дослідниць Маріель Годду. Гравцям запропонували два варіанти: грати на перемогу і отримати призи-стікери або грати задля розваги.
Щоб перемогти та виграти наклейки, дітям потрібно було збити 6 блоків, кидаючи в них палички або торбинки з квасолею. За блоками знаходилися три сині тенти, декоровані у вигляді акул з широко розкритими пащами, яких потрібно було уникати.
Іншим варіантом була гра просто так, без призів. Єдине її правило — отримати якомога більше задоволення.
Дітям дозволили змінювати правила гри, щоб легше досягти результату. Наприклад, стояти ближче до блоків або вибирати легші чи важчі блоки.
Також діти могли змінювати ті правила, що не впливали на складність гри. Наприклад, використовувати палички різних кольорів або з мерехтливими вогниками. А також вони могли переодягнутися у морських чудовиськ або прибульців.
Якими були результати?
Науковиця-педагогиня Елізабет Бонавітц, одна з авторок цього дослідження розповіла про деякі з ключові висновки експерименту.
Гра — це не лише нагороди
Дослідники виявили, що діти вибирають складніші умови, коли грають заради розваги, а не для того, щоб виграти. Навіть п’ятирічні діти усвідомлювали, що фактори, пов’язані з завданням, впливають на їхні шанси перемогти. Тож вони обирали легші правила, коли намагалися виграти, але важчі, коли грали заради розваги. Отже, діти схильні самі ставити собі складніші випробування, коли грають не для результату, а просто для задоволення.
Внутрішня винагорода має значення
Гра також керується внутрішніми цілями. Діти розуміють: якщо задовольняти свою цікавість, вивчаючи щось, то навчання буде приносити задоволення. Але навіть якщо не вивчати щось конкретне у цей момент, гра може бути корисною сама по собі. Можливо, вдасться навчитися чогось, що буде корисним у майбутньому. А ще гра може бути веселою, творчою, дозволить подружитися з кимось.
Навіть коли діти грали для перемоги, частина з них все одно хотіла отримати задоволення
Науковиця Елізабет Бонавітц не була здивована тим, що діти ставлять собі виклики, граючи заради розваги. Але вона здивувалася, коли виявила, що деякі діти вирішили одягнути смішні костюми або використовувати нові блоки, коли намагалися виграти. Тож потяг дітей гратися просто для задоволення є дуже сильним, навіть коли вони хочуть виграти.
Думки дітей розділилися порівну щодо того, що краще: грати на перемогу чи заради розваги
Наприкінці експерименту дітей запитали, якому варіанту гри вони надають перевагу. 43% вибрали гру заради розваги, а 57% — спробу перемогти. Це свідчить про те, що їх мотивували як зовнішні, так і внутрішні винагороди.
ТАКОЖ ЦІКАВО:
Чи завжди навчання у форматі гри ефективне?
Ігри у навчальному процесі є досить популярними. Багатьом дітям цікавіше так вивчати матеріал, адже це весело. Проте сам факт гри на уроці не означає залученість усіх учнів та хороший результат навчання.
Гра передбачає самостійність дітей: вони вирішують, що і як хочуть робити. Проте навчання натомість повинно базуватись на певних стандартах.
Наукова співробітниця освітнього дослідницького центру в Гарварді Мара Кричевські зазначає, що між школою та грою існує низка парадоксів, і це робить саму ідею впровадження ігрового навчання в класі складним завданням.
У школі діти повинні підходити до речей безпечно, а гра — це завжди трохи ризик. Шкільний розклад встановлюють дорослі, але коли діти граються, вони самі керують. Школа — це місце структури та порядку, що дуже важливо для деяких дітей, щоб вчитися. Але гра часто буває хаотичною, безладною та гучною. Проте обидві ці речі важливі для дітей. Ці парадокси завжди будуть існувати. Питання в тому, як їх подолати.
Педагог дошкільного виховання Бен Морделл вважає, що ігрове навчання — це золота середина, коли навчальні цілі вчителів збігаються з інтересами та допитливістю учнів. Діти завжди цікавляться чимось та насправді їм подобається вчитися, навіть якщо вони не люблять школу. Тому важливо створити в класі середовище, в якому учні будуть зацікавлені в навчанні.
Як зробити ігрове навчання більш ефективним?
Залученість
Під час ігрового навчання важливо враховувати особливості учнів. Не всі діти можуть бути самостійними, декому потрібно конкретно розуміти, яке завдання виконувати. Якщо дітям складно відстежувати хід гри, вони не мають чіткого уявлення про кожен її крок, вони можуть відсторонитись і просто спостерігати, як грають інші.
Структура
Не обов’язково робити весь урок ігровим. У форматі гри можуть бути лише певні завдання. І чудово, якщо учні заздалегідь знатимуть, якою буде структура уроку. Наприклад, можна створити певний розклад, де це буде зазначено.
Розпочати урок краще традиційними завданнями: читанням з обговоренням чи виконанням рутинних вправ. А тоді плавно перейти до навчальної гри: відгадування слів, розігрування різних сценаріїв.
Роль учнів
Кожен учень повинен розуміти, що він відіграє важливу роль у навчальному процесі. Варто пояснити дітям, що навіть у іграх у них є певні обов’язки. І те, що може здаватися розвагою, насправді допомагає досягати успіху. Важливо мотивувати дітей заглиблюватися в навчання, і з часом вони зрозуміють, що урок буде кращим і цікавішим, якщо вони братимуть активну участь.
Через гру тренуємо навички
Ігрове навчання — це не завжди про гамір та веселощі. Якщо учням 9 класу потрібно готуватися до іспитів, то здається, що гра тут зовсім не доречна. Проте, їм можна давати завдання з невеликими елементами гри. Наприклад, запропонувати випробувати різні лайфхаки з тайм-менеджменту при підготовці до іспиту, а потім поділитися найефективнішими з класом.
Також до гри можна додавати ті види діяльності, що будуть на іспиті. Наприклад, якщо учням потрібно буде відповідати усно, то варто проводити ігри, де вони будуть висловлюватись перед класом.
