Баталії щодо мовної статті у новому Законі «Про освіту» не вщухають, і вже наступного тижня питання має вирішити Венеціанська комісія. Напередодні цього рішення ми спробували дослідити, як працюють школи для українських меншин у сусідніх з нами країнах ЄС: Угорщині, Румунії, Польщі та Словаччині.
Угорщина
Однією з країн, яка найбільш гостро відреагувала на новий Закон «Про освіту», стала Угорщина. МЗС країни назвало документ «соромом» та «ганьбою» і пригрозило блокувати всі українські ініціативи в міжнародних організаціях.
Натомість у самій Угорщині на сьогодні немає жодної повноцінної державної школи з українською мовою навчання. За сприяння Самоуправління українців Угорщини в країні діють дві недільні школи — у Будапешті (працює з 1993 року) та місті Ньїредьгазі, де проживає найбільша кількість українців.
Ці школи не мають державної акредитації, а заняття в них проходять винятково на вихідних. Там навчаються діти від 3 до 17 років, а умовні класи поділені за віком — молодші, середні та дорослі. Основні предмети — українська мова та література, інші заняття присвячені співам, танцям та мистецтву.
Головною причиною відсутності українських навчальних закладів місцева влада називає некомпактне проживання української спільноти та брак попиту. За останнім переписом (2011 року), у країні проживає близько 6 тис. українців.
Окрім того, восени цього року при одній з угорських шкіл Будапешта за сприяння діаспорян уперше запровадили український клас, що не вдавалося зробити довгі роки. У цьому класі, починаючи з першого року навчання, у дітей п’ять уроків на тиждень українською мовою — українська література, мова та культура.
Словаччина
За даними посольства України в Словаччині, на сьогодні в країні працює три українські школи: у селах Орябіна та Удол — невеличкі школи поєднанні з дитячими садками, де навчаються загалом близько 40 учнів, та з’єднана школа (початкова та гімназія) імені Т. Г. Шевченка в місті Пряшеві. Гімназія нараховує 13 класів, де навчаються 240 учнів — викладання проводиться українською та словацькою мовами.
Гімназія має мовно-математичний нахил. Щоб вступити до неї, необхідно скласти два іспити: математику та мову (українську або словацьку). Математику та інформатику, як і дві рідні мови, учні вивчають з початкових класів, із часом опановують англійську та на вибір — німецьку або російську.
Навчальний заклад вважається одним з найкращих у місті, оскільки забезпечений усім необхідним для сучасного навчання — має кілька класів інформатики, облаштованих сучасною технікою та мультимедійними дошками. Після закінчення гімназії учні отримують атестати, які дають змогу вступити до вишів Словаччини або України.
Окрім державних шкіл, у країні працює кілька гуртків української мови (у містах Кошице і Свідник) та Недільна школа в Братиславі. Школа існує винятково на зібрані батьками учнів кошти, приміщення для занять надали благодійники, а вчителі працюють на добровільних засадах. Особливу увагу приділяють вивченню мови та культури.
Польща
Серед сусідніх країн найбільш сприятлива ситуація саме в Польщі, де мешкає більш численна українська діаспора. На сьогодні в країні діє п’ять комплексів шкіл з вивченням окремих предметів українською мовою, а також працює близько 150 пунктів вивчення саме мови.
Схожі статті
Одним з таких комплексів є «Лесина школа у Бартошицях», яка поєднує початкову та основну школи. Навчання в них здійснюється українською та польською мовами, а серед предметів додатково є історія та географія України.
За дозвілля та обізнаність учнів з рідною культурою відповідають творчі секції, майстерні народної творчості, які діють при школі. Окрім цього, для школярів регулярно влаштовують екскурсії українськими місцями Польщі та подорожі до України. Лесина школа працює довгі роки й незабаром відзначатиме 30-річний ювілей.
Комплекс шкіл імені Лесі Українки діє і в місті Гурово-Ілавецьке. У початковій школі та школі-ліцеї комплексу, окрім навчання, особливу увагу приділяють вшануванню традицій: влаштовують тематичні вечори, вечорниці, святкування різних українських свят, на які з’їжджаються учні з інших шкіл. Для учнів школи працює також гуртожиток.
Комплекс українських шкіл у місті Легниця неодноразово потрапляв до рейтингів найкращих навчальних закладів Польщі. До його складу входять початкова, загальноосвітня школи та гімназія імені Б. І. Антонича. Окрім того, комплекс — один з найстаріших (працює з 1962 року), однак у повсякденній роботі приділяє увагу сучасності — регулярно запрошує до дітей сучасних українських письменників та інших діячів культури.
Комплекси українських шкіл працюють також у Перемишлі (комплекс шкіл Маркіяна Шашкевича) та в Білому Борі (гімназія, ліцей і початкова школа).
Та одним з найбільших і найвідоміших державних центрів освіти для українців у Польщі є Міжшкільний пункт навчання української мови «Українська суботня школа» у Варшаві (працює з 2006 року). Школа є безкоштовною і складається з дошкільного, шкільного, гімназійного й ліцейського відділів. Окрім української мови та літератури в центрі викладають історію, культуру та географію України, а підсумкові оцінки з предметів додаються до семестрових табелів і випускних атестатів загальноосвітніх польських шкіл. При школі проводять заняття з бойового гопака та діють майстерні з вишивки.
Румунія
Під час дискусій щодо нового закону Румунія виявила бажання поділитися з Україною власним досвідом у сфері навчання нацменшин. Однак наразі країна може «похизуватися» лише одним навчальним закладом з українською мовою викладання на своїй території — Педагогічним ліцеєм ім. Тараса Шевченка в місті Сігет (Мармацієй). Він працює з 1997 року та нараховує 8 класів: 3 початкових і 5 ліцейських, додатково існує 1 гімназійний клас. Ліцей є профільним і має два спрямування: педагогічне та інформатико-математичне, а навчання в ньому здійснюється як українською, так і румунською мовами.
Станом на вересень 2017 року загальна кількість учнів у ліцеї — 185. Із кожним роком цей показник меншає, тому останні роки ліцей знаходиться під загрозою закриття.
За даними посольства України в Румунії, в окремих румунських школах у містах та селищах, де компактно проживають українці, як окремий предмет викладають українську мову та літературу, а також українською викладають окремі предмети.
