Цьогорічного переможця назвуть уже 7 жовтня. А поки інтрига триває, знайомимо вас із десяткою найкращих. Серед них — Юрій Гайдученко, вчитель української мови та літератури з Новопечерської школи у Києві, який спускається з дітьми в метро, щоб шукати помилки в рекламі, і створює з ними фільми та віртуальні музеї.
Учительство — це успадкований ген
Юрій з дитинства знав, що в майбутньому стане вчителем, як мати. До речі, саме вона виплекала синову любов до викладання ще під час вагітності, розповідаючи історії про Шевченка, Костенко, Франка і декламувала вірші Василя Симоненка. Тому Юрій Гайдученко жартує, що іншого шляху й не мав.
Учні створюють власні блоги і пишуть реп про прикметники
Щодня Юрій читає з дітьми після занять щоденники їхніх успіхів. «Вдалося створити свій перший блог. Ура!», «Написав реп про прикметники, ніколи не думав, що зможу це зробити!», «Вперше вивчила вірш напам’ять за 5 хвилин», «Відкрив власний онлайн-ресторан! Круто!», «Створила бомбезний трейлер і думаю, що отримаю перемогу на фестивалі» та багато інших маленьких щоденних перемог вселяють в учителя віру, що він рухається правильно. Що учням цікаво. І що завтра вони прийдуть не тому, що мусять, а тому, що хочеться ще.
Сучасний підхід до вивчення мови та літератури
Сучасне покоління втомилося від старого шкільного підходу до вивчення мови — учні хочуть чогось практичного, актуального та корисного для свого майбутнього професійного життя, вважає Юрій Гайдученко.
Тому на кожному його уроці мови та літератури — реальна ситуація з життя, яка викликає в учнів зацікавлення та провокує дізнатися більше.
«Як вивчити прикметники? Відкриваємо туристичне агентство, і паралельно з опануванням тонкощів туристичної справи вивчаємо прикметники. Як вивчити числівник? Відкриваємо свій ресторан. Як вивчити творчість Стельмаха у 7-му класі? Створюємо кіносценарії до твору та нові інтерпретації, фанфіки», — розповідає вчитель.
Разом з учнями Юрій проводить уроки в різних форматах: урок — кулінарне дослідження, урок-скайпзустріч, урок-квест, урок-подорож, віртуальна мандрівка, урок-кінофестиваль, урок-репортаж, урок-анімація та ін. «Одним з найцікавіших форматів навчання є інтернет-дослідження, уроки розвитку критичного мислення, на яких учні вчаться аналізувати фейкову інформацію, рекламні маніпуляції», — говорить він.
Віртуальні музеї та сценарії
Учитель спускається з учнями в метро для того, щоб знайти нові помилки рекламодавців на рекламних оголошеннях та афішах. Він знімає з учнями трейлери та фільми замість банальних розмов та обговорень змісту творів. А також створює віртуальні музеї замість розповідей про життя митців.
Замість оцінок — спостереження власного прогресу
Гайдученко переконаний, що покоління Z вже давно не мотивує оцінка. Тому він увів систему технологій формувального оцінювання. Коли учні бачать власний прогрес і розуміють, що їм треба краще проявити, а що і так вдається добре.
Так росте рівень їхньої мотивації, адже учень виконує завдання не для оцінки і вчителя. Він виконує його для себе, аналізує свою роботу, оцінює, а вчитель за допомогою зворотного зв’язку допомагає рухатися далі та зрозуміти причини, які завадили зробити роботу краще.
«Кожен учень має свою траєкторію руху і свій результат у кінці теми. Спільний аналіз «Щоденника успіху» та «Бортового журналу» допомагає вчителю зрозуміти, над чим потрібно попрацювати з учнем для більшого результату», — розповідає Юрій.
Вчитель — не конкурент Google
На думку педагога, варто формувати навички в дитини, а не «завантажувати» її інформацією. Адже навчальна програма та підхід до викладання постійно оновлюються. «Якщо в центрі уваги вчителя лише знаннєвий компонент, до прикладу підготовка до ЗНО, ми втрачаємо шанс зробити дітей успішними. Сьогодні інформації дуже багато і вона доступна для всіх», — каже він.
Юрій вважає, що вчитель — не конкурент Google. Проте ці навички, які дає на уроках вчитель, можуть допомогти учневі в майбутньому. Використання нових технологій допомагає організувати новий навчальний простір, заощадити час на уроці для особистого спілкування з учнями.
