#ВчителіВажливі: Як вчителька з Кам’янця-Подільського поєднує інновації та старовинні традиції

Ім’я цьогорічного переможця Global Teacher Prize Ukraine дізнаємось 7 жовтня. А поки інтрига триває, знайомимо вас із ТОП-10 найкращих вчителів України. Серед них — Наталія Рудніцька. Вчителька зарубіжної літератури та української мови використовує біоадекватну технологію навчання, розвиває у вихованців ораторські здібності та керує фольклорним колективом.

41-річна Наталія Рудніцька викладає зарубіжну літературу та українську мову в Кам’янець-Подільській школі №17.
«В дитинстві хотіла, щоб моя робота називалася «читати багато книг для власного задоволення», так і сталось. Тільки тепер я ще й перевіряю зошити, створюю проекти, малюю ментальні карти, вигадую історії. Все для того, щоб сказати дітям: «У нас сьогодні буде та-а-акий урок!»

Біоадекватна технологія навчання і мнемотехніка

Пані Наталія ділиться секретом: щоб зацікавити дітей, треба привносити у викладання ігрові елементи.
Паралельно з технологією розвитку критичного мислення практикує методики, що розвивають емоційний інтелект учнів, спонукають до розвитку пізнавального інтересу.

«Підручники не завжди викликають щире зацікавлення в дітей, тому нерідко застосовую мнемотехніку — прийоми, що полегшують запам’ятовування й збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення штучних асоціацій».

Мнемотехніка допомагає учням Наталії готуватися до ЗНО. Для прикладу — правило «Манікюр».

«Справжнє правило звучить так: «Уподібнення приголосних за глухістю не відбувається, окрім винятків легко [ле´хко], вогко, кiгтi, нiгтi, дьогтю». А моє правило таке: «Дивіться на руку, ви прийшли на манікюр: дуже леХко зробити з поганих кіХтів гарні ніХті, буде трохи воХко, але обійдемось без дьоХтю».

Пані Рудніцька впроваджує у своїй школі й біоадекватну технологію навчання. Це означає, що корисну інформацію учні отримують за допомогою асоціативних малюнків, рухів, жестів, наочного моделювання, через гру-драматизацію.

На уроках діти малюють комікси, таблиці, схеми. Люблять складати тести та малювати «карти подорожей героя», клеїти лепбуки та створювати кольорограми, інфографіку та сюжетні ланцюжки.

Пані Наталія вже 22 роки поспіль працює в літніх таборах то вожатою, то вихователем або психологом. Запевняє, що це найкраща педагогічна школа. А ще — керує шкільним фольклорним колективом «Стожари», хоч і не має музичної освіти.

«В нашій школі «ходити на фольклор» — це круто! «Візьміть мене на співи!» — часто чую від своїх вихованців, з якими ми вивчаємо старовинні пісні та намагаємось відродити прадавні українські обряди».

Учні вільно гуглять на уроках й опановують ораторське мистецтво

Особливу увагу Наталія приділяє ораторському мистецтву в старших класах. Вчителька впевнена, що підлітки ще в школі мають навчитися долати страх перед великою аудиторією і відточити навички самопрезентації.

Пані Рудніцька — одна з редакторів української Вікіпедії, тож активно використовує в старших класах Wiki-уроки.
«Учні мають правильно добирати інформацію в потужному інфопросторі. Маю надію, що мої вихованці також стануть редакторами Вікіпедії, бо наповнювати її якісним українським контентом вкрай важливо».

В очах вчителів, які забороняють дітям приносити гаджети на уроки, пані Наталія виглядатиме дивно. Адже від неї учні ніколи не чують фразу «Сховай телефон!» Каже, що її підопічні вже з п’ятого класу знають, як зробити запит, щоб дізнатися лексичне значення слова, наголос, літературознавчі терміни.

«Мої учні вільно користуються на уроках Вікіпедією, а мій заклик «Шукайте!» викликає азарт: діти змагаються, хто знайде швидше, і головне — правильно».

Читацький дедлайн вчительці встановлюють учні

Одним із своїх «надзавдань» пані Рудніцька називає пропагування дитячого читання. Її досвід свідчить, що погляди й думки сучасних українських письменників близькі підліткам.

«Навіть віртуальне знайомство з письменницею Тетяною Стус та її дітищем «БараБукою» дозволяє мені більше заохочувати дітей до читання. Через книгу легше в підлітковому віці розглянути такі питання, як самопізнання, місце в родині, стосунки з батьками та друзями». Наталія навчає підопічних збирати власні «бібліотеки прочитаних книг».

Та й самі учні приносять вчительці книжки, які прочитали, щоб і вона перечитала їх. Навіть встановлюють своєму педагогу дедлайн. Потім ці книги обговорюють, а пані вчителька пише або доповнює у Вікіпедії статтю про прочитану книгу.

Антидискримінаційний підхід

Щоб посприяти розвитку світогляду, що дасть змогу учням побудувати мирний і більш толерантний та інклюзивний світ, пані Наталія складає разом з підопічними карту під назвою «Перелік гендерних стереотипів».

«Розмірковуємо на уроках над значенням слів «гомофобія», «гендер», «дискримінація», «експлуатація». У мене є надпотужний виховний інструмент — художня література. На її прикладах намагаюся довести, що ніхто і ніщо не має принижувати особистість, незалежно від раси, релігії чи віросповідання. І спонукаю дітей до створення універсальної симпатії за міжнаціональними бар’єрами».

Успішними стануть «гнучкі» учні, готові змінювати стиль життя

Учні пані Наталії — переможці олімпіад, мистецьких конкурсів і конкурсів МАН. «Своєю дитиною» називає й зіркового вихованця — шоумена та ведучого проекту «Розсміши коміка» Артема Мартиросяна.


«Успішний — синонім до «стресостійкий» та «конкурентоспроможний».


«Успіх до учня приходить тоді, коли вчитель уміє вийти з рамок шкільного предмета, навчає думати, робити помилки і вірити в себе. Успішними стають учні, готові швидко перекваліфікуватися та навіть змінити стиль життя. В мене є випускник, що мав 3 бали з літератури у 9-му класі, але склав ЗНО з української мови та літератури на 184 бали. Учень-бешкетник став військовим офіцером. А хлопець, який мав заїкання, переборов мовленнєву ваду й залюбки виходив на шкільну сцену».

Поділитися цією статтею