Нові технології дають поштовх для розвитку сучасної медицини, зокрема можливостей точної діагностики. Цього разу здивували британські вчені, які навчили робота виявляти у дітей психічні проблеми — симптоми депресії та тривожного розладу. Переклали для вас результати дослідження.
Проблема тривоги та депресії у дітей
Депресія та генералізований тривожний розлад є найпоширенішими психічними розладами у дітей та молоді. Світові вчені почали бити на сполох, коли помітили, що поширеність симптомів цих хвороб значно зросла після пандемії COVID-19.
За дослідженням, опублікованим в JAMA Pediatrics, депресія та тривога у дітей і підлітків зросла вдвічі, порівняно з оцінками до пандемії.
Симптоми депресії: почуття смутку, втрата інтересу та задоволення від звичної діяльності, порушення сну та апетиту посилилися через соціальну ізоляцію. Діти перестали відвідувати школи, були змушені дотримуватись дистанції, не мали змоги зустрічатися з близькими та друзями.
Невизначеність, збої у повсякденній рутині та занепокоєння щодо здоров’я призвели до появи у дітей симптомів генералізованої тривоги.
Звісно, для українських дітей стресовою подією була не лише пандемія. Ледь адаптувавшись до карантинних обмежень, наші діти опинилися в умовах війни. Що також значно вплинуло на їхній психоемоційний стан.
Британські дослідники зазначають, що у Сполученому Королівстві тривожність і депресія зросли серед дітей ще до пандемії. А це призвело до збільшення кількості самогубств. Тож це стало справжнім закликом до дій у сферах охорони здоров’я та психологічної підтримки.
Робот — помічник психіатрів
Психіатри, робототехніки та комп’ютерні вчені з Кембриджського університету провели дослідження та створили інтерактивного робота, що вміє оцінювати психічне здоров’я дітей. Його представили в Неаполі, Італія, на 31-й Міжнародній конференції IEEE з інтерактивного спілкування роботів і людей.
«У цій роботі ми провели емпіричне дослідження, щоб дослідити використання роботів для оцінки психічного добробуту дітей у порівнянні зі встановленими стандартизованими режимами проведення психометричних тестів», — написала керівниця дослідження Хатісе Гюнес, професорка афективного інтелекту та робототехніки на кафедрі комп’ютерних наук і технологій Кембриджського університету.
Учені намагалися визначити, наскільки добре гуманоїдний робот може допомогти оцінити проблеми психічного здоров’я у дітей. Для цього дослідження використовувалася гуманоїдна роботизована платформа Nao від SoftBank Robotics.
Повністю програмований робот Nao — це двоногий робот, заввишки приблизно 60 см. Його вперше представили у 2006 році для створення емпатичного зв’язку з людьми. Nao оснащений сімома датчиками дотику, чотирма динаміками та мікрофонами, двома 2D-камерами, а також розпізнаванням мовлення та можливостями діалогу двадцятьма мовами.
Як відбувалось дослідження?
Для проведення експерименту запросили 28 дітей, віком від 8 до 13 років, а також їхніх батьків. Перед сеансом дітям запропонували заповнити анкети для оцінки їхнього добробуту та психічного здоров’я. Окрему анкету заповнили також їхні батьки.
Кожен учасник експерименту спілкувався з роботом сам на сам 45 хвилин. Робот під час дослідження дотримувався заздалегідь написаного сценарію, залучаючи дітей до інтерактиву. Учасники виконували завдання на основі стандартизованого тесту з дитячої когнітивної психології. Вони малювали малюнок на основі тесту дитячої аперцепції. А також давали відповіді на запитання двох анкет: «Настрій і почуття» та «Тривожність і депресія дитини». Все це відбувалося під керівництвом робота.
Дослідники проаналізували всі анкети: самооцінювання дітей, оцінка батьків та звіт робота. Та дійшли висновку, що роботизоване оцінювання є найбільш прийнятним способом виявлення аномалій, пов’язаних із психічним станом дітей.
Учені зазначають, що хоча гуманоїдний робот виявився ефективнішим за звіти батьків і самооцінювання в дослідженні, він є лише корисним інструментом для оцінки психічного добробуту дітей. Робот не може замінити педіатричних клініцистів у дослідженні, діагностиці та лікуванні тривоги та депресії.
