В українських школах уже з 1 вересня заплановано чимало новацій. Зокрема, з нового навчального року заклади й учні самі вирішуватимуть, чи носити шкільну форму, навчатися можна буде вдома, а заняття в спортивній чи музичній секції зараховуватимуть як уроки відповідного шкільного курсу.
1.
Домашнє навчання
З 1 вересня 2019 року всі охочі зможуть навчатися вдома. Адже в Україні змінили положення про індивідуальну освіту і тепер на сімейну освіту мають право всі (на відміну від екстернату та педагогічного патронажу).
Щоб перейти, достатньо буде написати заяву, а тому в МОН з нового навчального року чекають на значне збільшення «домашніх учнів». Сьогодні на індивідуальній формі навчання в Україні — 54 тис. дітей.
Нововведення стосується передусім дітей, які змушені пропускати уроки через часті хвороби або серйозні заняття спортом чи музикою. Для них складуть індивідуальний навчальний план, а оцінюватимуть двічі на рік у підсумкових контрольних.
2.
Без обов’язкової шкільної форми
У червні Президент скасував старий указ про шкільну форму. Адміністрація школи не зможе примушувати учнів відвідувати уроки лише у формі.
Водночас адміністрації навчальних закладів, вчителі, батьки та учні мають право самі вирішити, у якому одязі навчатися, прокоментували у Міносвіти.
3.
Світловідбивні жилети для учнів 1-4-х класів
Із 1 вересня 2019 року учні 1-4-х класів мають носити світловідбивні жилети в темну пору доби дорогою до школи і дому. Завдяки цьому водії краще бачитимуть дітей на дорозі й зменшиться кількість ДТП, вважають в уряді.
Нове правило оголосив за тиждень до виборів прем’єр-міністр Володимир Гройсман, продемонструвавши зразок. Цікаво, що Міносвіти і Мін’юст зазначили, що не брали участі в ініціативі.
4.
У всіх школах зможуть відкривати вечірню форму навчання
Підхід до роботи вечірніх шкіл змінили відповідно до Положення про інституційну форму загальної середньої освіти.
Відтепер на вечірній формі можна буде отримати освіту з 14 років у будь-якій звичайній школі, що відкриє на своїй базі таку форму навчання. Також освіту можна буде отримати прискорено у 10-11-х (12-х) класах, але тільки якщо учень продемонструє достатній та високий рівень навчальних досягнень (від 7 до 12 балів).
5.
Мережева форма навчання
Проводити уроки в школі зможуть не лише вчителі
Окремі уроки зможуть проводити експерти, гуртки або організації з хорошими фахівцями. Такий підхід називається мережевою формою навчання.
Запропонувати свої послуги та підписати договір зі школою зможуть усі установи, які зацікавлені в такій співпраці.
Школи зможуть доповнювати одна одну
Відтепер учень (і навіть клас) зможе проходити певні заняття на базі іншої школи або ж взагалі вступних курсів до університетів, міжшкільних ресурсних центрів, наукових установ тощо. Одна школа виступатиме як базова для своїх учнів, а друга, з якою треба укласти угоду, як партнер.
Сільські школи отримають ресурси міських закладів
Зокрема, для уроків інформатики ще не скрізь є комп’ютери, не кажучи вже про швидкісний інтернет. Відтепер можна використовувати нові можливості. Якщо сільська школа «потоваришує» з міською, то може хоча б раз на місяць проводити там навчання на сучасній технічній базі.
Можна зараховувати успіхи в мистецтві, спорті, мовах
Батьки (або сам учень, якщо він вже досяг повноліття) можуть у заяві до школи зазначити, які шкільні предмети дитина планує освоїти за мережевою формою навчання. Скажімо, юні спортсмени замість стандартного уроку фізкультури можуть відвідувати свої тренування. Це дасть змогу ефективніше використовувати час.
Школа та партнер (спортшкола, курси, школа мистецтв, гуртки тощо) укладатимуть договір, у якому визначатимуть освітню програму, фінансування, ресурси та інші умови співпраці.
Урок можна буде провести хоч у театрі
Деякі школи вже почали включати до свого плану проведені в закладах-партнерах літні мовні школи, курси з підготовки до ЗНО, заняття з робототехніки. Наприклад, урок літератури може пройти в театральній студії, де можна поспілкуватися з героями твору (акторами в образі), а знання за циклом про Гаррі Поттера перевірити у квест-кімнаті.
6.
Зміни в програмі ЗНО з української літератури
Центр оцінювання якості освіти опублікував програми ЗНО 2020 з усіх предметів. Зокрема, щодо літератури: деякі твори прибрали, деякі — додали.
Потрібно осилити лише першу і четверту частини роману П. Мирного «Хіба ревуть воли…». З програми вилучили «Марусю» Квітки-Основ’яненка, «Гайдамаки» Шевченка та «Гімн» Франка. Але потрібно прочитати «Захар Беркут» Франка. Деталі — у матеріалі.
7.
Села та райони зможуть самостійно об’єднуватися в освітні округи
Місцева влада сіл, селищ, районів та об’єднаних територіальних громад зможе об’єднуватися для створення освітніх округів. Також тепер можна самостійно формувати мережу опорних шкіл у межах одного або кількох регіонів. Відповідне положення затвердив 19 червня Кабмін.
До округів мають увійти опорні школи, де навчатиметься не менш як 200 осіб, заклади позашкільної освіти, культури та спорту.
Для школярів Києва серед нововведень — електронний учнівський квиток. Це дасть змогу батькам відстежувати переміщення дитини містом за допомогою спеціального додатка, а школярам — уникати черг у метро.
Окрім того, для столичних школярів пропонують нове «мультипрофільне меню» шкільних їдалень. Обід нагадуватиме шведський стіл, де учні зможуть самі вибирати, що з’їсти сьогодні.
Нагадаємо також, що минулого року набрали чинності нові правила зарахування першачків: скасували співбесіди і тестування під час вступу до початкової школи, основним критерієм стало місце проживання майбутнього учня.
Якщо раніше багато шкіл відбирали дітей на конкурсній основі, то з 2018 року вступні випробування заборонили. Вибрати іншу школу можна за умови вільних місць — у такому випадку можливий конкурс.
Реформа НУШ з 2017 року також передбачає автономію шкіл: вони самостійно можуть формувати освітні програми, навчальні плани і вибирати методики.
Більше ніхто не може складати рейтинги успішності або так звані дошки пошани чи ганьби. Жоден вчитель не має права оголошувати оцінки перед усім класом чи на батьківських зборах, адже це таємниця — між учителем та учнем.
