Global Teacher Prize Ukraine: що нового в житті та роботі найкращих вчителів країни

gtp
Автор тексту: Аліна Мірошникова

Учасники Global Teacher Prize Ukraine 2017 знову зібралися разом: двадцятка фіналістів відвідала тренінг викладача української мови та літератури Юрія Гайдученка «Креативні педагогічні стратегії» у Новопечерській школі. А ми скористалися нагодою та поставили ТОП-5 фіналістів два запитання: 1. «Що нового з’явилось у вашій роботі за майже півроку, що минуло після завершення премії?», 2. «Що цікавого запозичили після конкурсу в колег?» Пропонуємо відповіді найкращих вчителів країни.

teacher_5

Тетяна Веркалець

Вчителька історії в Полтавському навчально-виховному комплексі №16

1. За цей час ми організували історичний театр для шестикласників. Не нова форма роботи, але з використанням декорацій, презентацій, перевтілення школярів усе це заграло по-новому.

За програмою ми вивчали культуру Стародавньої Греції, тож запропонували обрати міф і зробити театральну постановку. У кожному класі презентували по три вистави. В одній команді опинилися лише хлопці, тож довелося їм і жіночі ролі грати, як у стародавньому театрі.

Потім робили узагальнену виставу від класу — інколи інтегрували міфи. Фінальне закриття театрального сезону відбулося з нагородженням. Усі Афіни та Зевси отримали свої подарунки. Були щасливі навіть ті, хто грав дерево.


Ті діти, які не можуть добре опанувати матеріал, вивчити дати, тут мали ситуацію успіху.


Виявилося, що є серед нас шикарні актори. А ще класи згуртувалися.

2. Звісно, я взяла чимало, адже вчителі — методичні «вампіри»! Усі новації вбирають, як губки, хоча й перероблять по-своєму. Застосовую почуте в Сергія Зайцева використання відеороликів, відеопрезентацій, які роблять самі учні.

У Владислава Качура запозичила використання програми Kahoot!, а в Оксани Окулової — перевернуте навчання, коли учні вдома дивляться подкасти з лекціями, а потім ми обговорюємо їх на уроці.

Після знайомства зі стількома талановитими людьми збагатилася так, що з жодними курсами підвищення кваліфікації не порівняти.

teacher_2

Вікторія Биркович

Вчителька початкових класів Ужгородського економічного ліцею

1. Після того, як мені подарували книгу «Лідер у мені», разом зі школярами почали за нею працювати. Діти вчаться ставити короткотривалі та довготривалі цілі, причому кожна дитина обирає власний реальний «пункт призначення». А потім послідовно відстежує, наскільки наблизилася, що виконано за певний проміжок часу.

Долучилися до благодійного проекту «Твори добро з любов’ю в серці». Спочатку з’ясували під час дискусії, що любов — це дія. Потім почали готувати благодійний ярмарок. Але ми прагнули, щоб не батьки, а саме діти власноруч виготовили солодощі для нього. Тож навчили дітей робити кекси, які не потребують випікання. Влаштували справжнє свято з фотозонами, дегустаціями.


Навіть ті, кому не просто даються знання, пишалися собою, адже кожен знав, що долучився — крем готував чи прикрашав. Це і є те, що потрібно учню, особливо в початкових класах, — щоб школа асоціювалася з радістю.


А зібрані кошти ми перерахували у Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця». Учні були в захваті, коли дізналися, що вдалося зробити щось значне, адже для закарпатських дітей закуплять якісні слухові апарати.

2. Владислав Качур допоміг зі створенням ментальних карт для початкових класів, Наталя Гладких — із вправами-руханками.

А ще тепер слідкую за відеоблогом вчительки початкових класів Новопечерської школи Оксани Хомич і запозичую чимало ідей звідти. Приміром, як запропонувати кожній дитині написати історію «Виграш-виграш», провести літературний снек-бар. А для інтегрованого курсу «Культура добросусідства» — як давати навички мирного вирішення конфліктних ситуацій.

teacher_4

Наталя Гладких

Тифлопедагог Київської спеціалізованої школи «Надія», фахівець з інклюзивної освіти

1. Змінилося чимало — захистила за цей час дисертацію на тему «Організація індивідуального психолого-педагогічного супроводу дітей з комплексними порушеннями розвитку».

А ще ми з колегою зробили разом цикл з 10 уроків толерантності. Там ідеться про особливості спілкування з учнями, які мають особливі освітні потреби. Скажімо, перший, присвячений Дню незрячих, — для учнів масових шкіл про їхніх однолітків з вадами зору. Адже в деяких регіонах бояться навіть обговорювати ці питання.


Другий урок — до Дня людей з інвалідністю. Пояснюємо, що не треба вітати з цим днем. Розповідаємо, як делікатно та грамотно висловлюватись. Школам ми надаємо всі розробки з презентаціями, матеріалами, відео та фото.


Триста шкіл по всій Україні вже провели такі уроки. Тим навчальним закладам, де пройде весь цикл уроків, вручимо «Грамоту толерантності».

2. Не можу сказати конкретно, що запозичила. Але можу, наприклад, порадитися, яка найефективніша програма для учнів з особливими освітніми потребами: з Владиславом Качуром — щодо іноземних мов, з Оксаною Коваленко — щодо математики. Якщо в когось у класі вводять інклюзивну освіту, можу дати поради.

Загалом взяла для себе принцип вчити учнів: помилятися — не страшно. Одна моя тотально незряча учениця дуже боялася геометрії, яка потребує візуального сприйняття. Їй допомогла метафора: уяви гору, на яку хтось підіймається на вершину, хтось — до середини. Він може, зваживши сили, вирішити: йти вище чи спуститися, але туристичний похід від цього не стане безцільним.

teacher_1

Владислав Качур

Учитель англійської та німецької мов Вінницької гімназії №6

1. З’явилося більше можливостей для реалізації ідей та співпраці. Запрошують до інших навчальних закладів, цікавляться, особливо гейміфікацією.


Займаюся інтеграцією формальної та неформальної освіти. При цьому знову переконався, наскільки компетенції важливіші за загальні знання. Тож учні мають займатися реальними справами, засвоювати те, що буде потрібно в житті.


Наприклад, вміння публічно виступати, чому я приділяв час і раніше. А зараз із колегою займаюся проектом розвитку соціального підприємництва серед школярів. Можна сказати, після конкурсу я взяв орієнтацію на НУШ.

2. Із більшістю конкурсантів ми продовжуємо спілкуватися в соцмережах. Математики, історики, філологи — усі ідеї можна застосовувати в класі, адже це і є міжпредметні зв’язки.

Найкориснішими для мене були напрацювання Антоніни Показій — сайт GeoGebra, який вчить користуватися програмою з вивчення математики, а також проект «Хмарні сервіси в освіті».

Ідеї з інклюзивної освіти Наталі Гладких близькі мені. А загалом я побачив, наскільки можна бути креативним у межах свого предмета. Та взяв у колег натхнення.

teacher_3

Паул Пшенічка

Викладач фізики та астрономії Чернівецького міського ліцею №1, переможець Global Teacher Prize Ukraine 2017

1. Завдяки перемозі додалося значно більше активностей: вебінари, лекції через Skype та на онлайн-платформах. Також запрошували за цей час з виступами та майстер-класами в інші міста України.

Намагаюся постійно вдосконалюватися, тож, звісно, цей час не минув даремно.


Мене зацікавила проблема неуважності учнів на уроці. Я вважав, що це недолік вчителя і проблема дитини. А нині переконався: причина значно глибше. Концентрація уваги — це навичка, якої треба окремо навчати. Це одна з ключових навичок успішної людини.


Цього понеділка повернувся з Австрії, з Конгресу для вчителів фізики. Там ознайомився з курсом для майбутніх педагогів, яким викладають новітні техніки для роботи з увагою учнів. У Франції пішли ще далі: вчать дітей, як концентрувати увагу, ще в старших групах дитсадків. В Україні теж варто замислитися над цим.

2. Я познайомився з без перебільшення видатними педагогами, які прагнуть до обміну ідеями, самовдосконалення. Мені припав до душі метод, який раніше рідко застосовував: коли учні працюють кількома командами, а вчитель виступає лише порадником і посередником.

Залишити відповідь