У спецпроекті #ВчителіВажливі розповідаємо про фіналістів премії Global Teacher Prize Ukraine.

Цьогорічний переможець стане відомий вже 7 жовтня. А поки інтрига триває, знайомимо вас із п’ятіркою найкращих вчителів. Серед них Тетяна Веркалець — вчителька з Полтави, яка заснувала власну творчу лабораторію.

teacher_5

Важкі діти

Тетяна Веркалець викладає історію в полтавській школі № 16. Тричі була класним керівником. Але найбільше запам’ятала перший досвід — вона отримала 8-й клас, де учні мали низьку успішність, прогулювали уроки та влаштовували бійки. Усі з нетерпінням чекали, коли ці діти закінчать 9-й клас та підуть зі школи. Але вчителька все змінила.

Вона сформулювала для дітей три принципи. Успіх — це не оцінки, а можливість реалізувати себе і свій талант. У кожного є талант. Один у полі — не воїн, разом ми — сила.

І схоже, цей план спрацював. Діти почали перемагати в спортивних змаганнях, у яких раніше взагалі не брали участі. Перестали порушувати дисципліну. А на кінець 9-го класу вже не було жодного учня з низьким рівнем успішності. Найбільше всю школу здивувало те, що більшість класу продовжила навчання в школі.

«Пристойно закінчивши 11 класів, 80% моїх бешкетників вступили до вишів», — згадує Веркалець.



Імпровізація

У навчальному процесі полтавська вчителька дотримується індивідуального підходу до кожного класу і кожної дитини.

«У мене немає конспекту, який би я використовувала незмінно з року в рік. Для ефективності уроку обираю методи, що залежать від особливостей класу: темпераменту учнів, рівня емоційності, особистих вподобань, сфери інтересів, рівня сприйняття і засвоєння матеріалу», — пояснює Тетяна.

Наприклад, в одному класі під час вивчення Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Веркалець використовує технологію розвитку критичного мислення. Дає дітям змогу самостійно працювати з різними джерелами, порівнювати, аналізувати і робити висновки. А в іншому класі, де учням засиджуватися за джерелами не подобається, вона звертається до ігрової технології: учні охоче розігрують Переяславську раду.

Тетяна відвідує уроки своїх колег з мови, інформатики, математики. Усі зібрані методики комбінує, додає щось від себе і так створює абсолютно нові. Своїми доробками ділиться на власному сайті.

Прохідний двір чи лабораторія

Особливістю своєї методики викладання Веркалець вважає створення глобального учнівського простору для представників різних паралелей з 5-го по 11-й класи.

«Наш кабінет історії комусь нагадує прохідний двір, де завжди купа народу. Іноді я навіть питаю дозволу зайти, боюся завадити. Але насправді це — творча лабораторія, де народжуються цікаві ідеї та реалізуються найсміливіші плани», — розповідає Тетяна.

Уже 15 років в учнівському просторі збирається клуб «Дебати». Його мета — навчити учнів відстоювати власну думку та поважати чужу. До дебатів молодших учнів готують старші, і так кожен стає тренером.

На стіні лабораторії висить плакат, який створили самі учні: «Творімо! Країні не вистачає нобелівських лауреатів».

«Я постійно стимулюю учнів до нових вигадок та звершень, не стримую їхню уяву та фантазію. Часто великі відкриття починаються як маленькі авантюри. А завдання вчителя — підштовхнути, скерувати і не заважати», — пояснює вчителька.

Історія Голокосту та допомога АТО

Серед вихованців Тетяни — переможці та призери міських та обласних предметних олімпіад. А також фіналісти численних всеукраїнських конкурсів.

Сама ж Веркалець обмінюється досвідом у рамках міжнародних освітніх програм. Стажувалася в університеті Яд Вашем в Єрусалимі, а зараз впроваджує власну методику викладання історії Голокосту.

«Я не здійснила відкриття світового рівня. Просто я добре, а головне — з любов’ю роблю свою справу. У цьому і полягає мій непересічний внесок у професію», — вважає Веркалець.

Також Тетяна була одним з організаторів проекту з плетіння маскувальних сіток для воїнів АТО учнями школи. Старші учні збирали та готували матеріал, молодші вчились та вчили інших техніці плетіння. Як результат, за рік виготовили 16 сіток та отримали визнання на міському та обласному етапах конкурсу проектів шкільного самоврядування.



Поділитися цією статтею
Автор: