11 лютого весь світ відзначав День жінок у науці. Сьогодні глобально у світі у фізико-математичних та IT-науках жінок — 30 %. Тому одним із пріоритетів європейських країн є заохочення дівчат та жінок навчатися і працювати в STEM-напрямку. Найуспішніших жінок-науковиць щороку відзначають Премією L’Oreal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». В Україні відзнаку вручали вже два роки поспіль, і лауреатка 2018 року Олена Ванєєва увійшла до ТОП-15 світового етапу премії — International Rising Talents. У березні цього року вона отримає нагороду в будівлі ЮНЕСКО в Парижі, а поки що розповідає на власному прикладі, чому не варто боятися математики ні дівчатам, ні хлопцям.
Про STEM
Сьогодні STEM-спеціальності є надзвичайно важливими, і без математики в них не обійтися. У перекладі з грецької мови «математика» — це і є наука, знання. Чому ж тоді у STEM математиці виділили окрему літеру?
Нобелівський лауреат з фізики, данський вчений Нільс Бор сказав: «Математика — більше, ніж наука, це мова науки». Попри це, науковці-математики не отримують Нобелівську премію — це було дуже особисте рішення самого Альфреда Нобеля.
Якщо сказати простіше, то математика — це кристалізована істина: якщо математики щось довели, це буде правдою завжди, скрізь і за будь-яких умов.
Про силу і красу математики
Із science (природничі науки) усе ясно: вони досліджують світ, вивчають геном або знаходять новий вірус — ми всі розуміємо, для чого це. Для чого тоді нам математика — навіщо всі ці формули і обчислення?
Мене особисто вражає кейс відкриття планети Нептун. Це винахід, як кажуть, «на кінчику пера»: французький математик Урбен Левер’є дуже захоплювався небесною механікою, але не мав телескопа. Тож у 1845 році просто на папері зробив розрахунки, беручи дані з руху відомих уже планет. Згодом надіслав це в Берлін, де на той час був найкращий телескоп, і написав, що в певний день у певній точці неба буде проходити нова планета, якої ще ніхто не знає. Це і є історія відкриття Нептуна і надзвичайної сили математики.
Я працюю в Інституті математики НАН України, моя робота пов’язана із симетріями. Це галузь науки, що вивчає диференціальні рівняння і їхні симетричні властивості. Звучить складно? Спробую пояснити: уявіть, що я маю кошик з рівняннями — деякі з них красиві і симетричні, інші — не дуже, тож я розкладаю їх по комірках. Це допомагає потім фізикам і біологам розв’язувати їхні рівняння під час розрахунків.
Про математичний страх і забобони
Шляхи в науку бувають прямі й непрямі. Прямі — це і тато, і мама науковці. У мене був непрямий шлях — я із сім’ї звичайних працівників, і наукою мене ніхто не зацікавлював.
Коли навчалася в школі, мої твори з літератури зачитували на весь клас як взірцеві, тож я мала всі підстави вважати себе гуманітарієм. Але це дрімучі забобони — запам’ятайте: люди не діляться на математиків і гуманітаріїв.
У мої шкільні роки іспит з математики був обов’язковим для всіх — у гуманітарних класів він був простіший, у спеціалізованих фізмат-класів складніший, але всі складали математику. Мені сьогодні незрозуміло, чому школярі так бояться обов’язкового ЗНО з математики. Вважаю, що на мінімальному рівні математику повинні знати всі, незалежно від професії, яку в майбутньому обере людина.
Шкільна програма сьогодні надто насичена — із 6–7-го класу дітей починають навантажувати всім на світі. І саме математика у багатьох відходить на другий чи третій план, тому що це непроста наука. У математиці надзвичайно важливо не пропустити жодної теми. Якщо в 6-му класі дитина прохворіла, пропустила і не зрозуміла, що таке від’ємні числа, далі рухатися дуже важко. Не зрозуміла дроби — те саме.
Сучасні діти бояться математики, бо часто на них впливають негативні установки сім’ї. Якщо дитина вдома чує від мами чи тата: «Ой, та я сам ніколи не розумів ту математику, це така складна наука» — невже можна сподіватися, що учень буде вмотивований її вчити? І в мене бувало таке, що не розуміла якоїсь теми — батьки намагалися допомогти, а я дуже нервувала, бо вони пояснювали не так, як вчителька на уроці. Тож далі я намагалася розібратися самостійно.
Про дисертацію і родину
Я навчалася у звичайній школі і закохалася в математику, коли писала бакалаврську роботу. Для мене математики — це one love: у день свого весілля я поїхала в Інститут математики зробити фото біля дошки.
Зараз можу сказати, що займатися наукою треба обережно, бо це призводить до звикання: не порозв’язуєш рівняння два тижні, і вже маєш дофамінову недостатність.
У Європі зараз помітний тренд — популяризувати науку. Тепер щороку 12 травня будуть відзначати День жінок у математиці. Я до того часу планую дописати докторську дисертацію. Присвячу її своїй родині, без якої ця робота була б написана на два роки раніше.
Трохи статистики: чи справді жінок в українській та світовій науці мало?
97% лауреатів Нобелівської премії — чоловіки.
21 рік тому, коли ЮНЕСКО і L’Oreal заснували Премію «Для жінок у науці», жінки становили 11% наукової світової спільноти. За час існування премії у 118 країнах цей показник зріс до 28%.
Серед держав Європейського Союзу в Україні найвищий відсоток присутності жінок у науці — понад 40%. Але нерівність усе ж існує — на керівних посадах у науковій сфері українок і досі значно менше, ніж чоловіків.
За два роки існування премії в Україні щоразу заявки подавали близько 250 українських науковиць. Минулого року три фіналістки премії отримали по 150 тис. грн винагороди.
