Що відрізняє тих, хто вступив до найкращих університетів світу, від решти? Які якості шукають у молодих людях з усіх куточків світу в Гарварді, Оксфорді і Стенфорді? Як розробити індивідуальну стратегію вступу до омріяного вишу? На яких аспектах своєї біографії слід робити акцент, готуючи заявку? Як написати «ідеальне есе», що виокремить саме вас серед сотень конкурентів? Чи допомагають рекомендаційні листи? Про це на зустрічі зі студентами Української академії лідерства в Освіторія Хабі розповів Іван Примаченко, співзасновник платформи освітніх онлайн-курсів Prometheus, який навчався на The Ukrainian Emerging Leaders Program у Стенфорді.
У мене є сотні знайомих, які мають глибокі знання, завдяки яким вони змогли б вступити до престижного західного вишу, але не роблять цього. Просто не вірять, що це можливо, — знизує плечима спікер Іван Примаченко. — Є стереотип, що до Оксфорду, Гарварду чи Стенфорду вступають «елітні», «обрані», «товстосуми». Та приклад деяких інших знайомих і друзів доводить, що це зовсім не так — секрет у тому, щоб правильно обрати стратегію. Почнемо?
Будьте «полігамними» і невтомними
Обирайте різні навчальні заклади, різні навчальні програми. Якщо в перший же рік не поталанило — спробуйте на другий і на третій. Якщо «здалися» після першого разу — не розповідайте, що у вас «нічого не вийшло». Особисто в мене вийшло з другого разу, і я досі вважаю це великим везінням.
Вивчайте, що шукає приймальна комісія, і не зациклюйтеся на тестах
Кожен навчальний заклад вкладає щось своє в поняття «найкращий абітурієнт». Та всі без винятку плекають надію, що саме ви станете тим, хто їх прославить: засновником крутих компаній, громадських організацій, що змінюватимуть світ на краще, вченим, який отримає Нобелівську премію. Такі випускники не тільки зміцнюють репутацію, а й роблять вагомі благодійні внески.
Університети — це такий собі інвестиційний фонд у людський капітал. Вони роблять «ставки», як і люди, які інвестують у стартапи. Тож для вибору об’єкта інвестування в університетів є тонкі й чутливі механізми. Мають вагу ваші оцінки, результати стандартизованих тестів, які перевіряють ваш потенціал. Принцип такий: «Якщо людина показує гарні результати зараз, надалі вона теж триматиметься на високому рівні». Але правда життя в тому, що оцінки українських шкіл не розглядатимуть серйозно, якщо ви, до прикладу, подаєте документи до американського бакалавріату.
Не дивно, що всі починають зациклюватися на підготовці до стандартизованих тестів. Це теж помилка. Рекомендую подивитися доступну для всіх статистику про те, яка середня оцінка зі стандартизованих тестів у тих, хто вступає на цю конкретну програму, та не намагатися «переплюнути всіх» і досягти максимуму, а залишити сили для важливіших речей. Як-от написання біографії та есе.
Секретна місія CV і як її втілити
Мета CV та есе — продемонструвати вашу біографію за межами оцінок і тестів. Вони мають навіть більшу вагу, ніж оцінки. Будь ласочка, не робіть класичну помилку, коли тексту — забагато. Комісія не читатиме ваше найпрекрасніше CV аж на 10 сторінок. CV використовується винятково для того, щоб за 30 секунд зрозуміти, хто ви та про що ви. Тому саме за ці 30 секунд вам потрібно пояснити людям, чому саме ви — класний.
У вашому CV люди шукатимуть, чого ви досягли. Коли я писав власне в Стенфорд, не писав свою посаду, а зібрав факти: скільки сотень тисяч користувачів на нашій платформі, скільки маємо курсів, якими партнерами з усесвітньо відомими іменами пишаємося. Отож, не просто пишіть, що ви займаєтеся фандрейзингом, а яких саме донорів нафандрейзили. Факти, тільки факти.
Пишіть есе, якому позаздрить Марк Цукерберг
З мого досвіду, чимало людей не вміють писати есе. І дарма! Це фантастична можливість покращити вашу заявку.
Есе має висвітлити ті риси вашого характеру, які аж ніяк не покажуть стандартизовані тести. Мета — показати, яка ви людина, та закцентувати увагу на ваших цілях.
Важливо:
- Есе потребує центральної історії.
- У кожному абзаці має бути одна ключова теза.
- Перший і останній абзац есе мають перегукуватися — там мають звучати думки на одну й ту саму тему.
В есе ви маєте себе вигідно охарактеризувати. Коли писав своє, спершу розповів доволі просту історію про себе: що я з Донецької області, хотів виграти олімпіаду з історії, але посів аж 15 місце. Потім дізнався, що є в Україні вчителька, яка найкраще готує учнів до таких олімпіад, проте дорога до її домівки від моєї — аж 2 години. Та це мене не зупинило, і я їздив до неї займатись у це маленьке містечко. Зусилля виправдали себе: олімпіаду я виграв і вступив до омріяного університету.
Ваша історія, звісно, буде геть іншою. Але в ній має бути щось таке, що серйозно чіпляє.
Варто розуміти також, як працює приймальна комісія. Спершу всі матеріали вичитують спеціалісти. Вони перебирають сотні, а й то добру тисячу історій. Потім приймальна комісія сідає в коло (я не жартую!) і починає «пітчити» найкращих своїх кандидатів. Кожен спеціаліст обирає десь 30 найкращих історій та починає їх «рекламувати» — коротко аргументують, чому цю людину варто взяти. Щоб цією людиною стали ви, пишіть історію, яку спеціаліст фізично зможе переказати іншим.
Заховайте «гачок» на початку історії. У вас є всього 2–3 речення, щоб вашу історію продовжили уважно читати далі, а не просто проглянули одним оком. Захопіть увагу читача, розірвіть шаблони, вміло (та в міру!) шокуйте. Пишіть оригінально й круто в цих перших трьох реченнях. Це має зачепити емоційно, але не перегравайте: «вичавлення» сліз — це шлях до провалу.
Знищіть найбільшого ворога — абстрактність
Коли ваша заявка готова, уявіть себе критиком з нестерпним характером. Що в ній муляє око? Озвучу ту проблему, яка мені найчастіше трапляється: абстрактність заявки. Знищуйте її будь-якими способами. Нікому не потрібні роздуми про країну та майбутнє, цікаві задуми та ідеї. Усі люди, які подаються в західні виші, апріорі доволі розумні, вам не треба це ще раз і ще раз доводити. Знову згадайте про те, що від вас чекають конкретики та фактів. Жорстко редагуйте свої заявки.
А ось що точно не завадить озвучити в заявці — велику амбіцію. Не пишіть, що хочете стати «хорошим лікарем», пишіть, яку проблему людства хочете вирішити. Але нехай це не виглядає, як наукова фантастика. Обирають амбітних.
Зовнішні рекомендації — ваша додаткова суперсила
Будьмо відверті: заявка з її десятьма сторінками тексту не дає змоги познайомитися з людиною. А ось рекомендації відіграють надзвичайно важливу роль: вони дають можливість іншим людям, які бачили вас у різних ситуаціях, дати вам об’єктивнішу оцінку.
Підкресліть сильні особистісні риси
Коли я писав свою заявку, то вказав, що мені вдається зорганізувати великий вплив на освіту, застосувавши мінімум ресурсів, та що я вмію об’єднувати людей у коаліції для досягнення спільних цілей. Це добре гармоніювало з тим, що робить Prometheus.
Оберіть, що про вас хорошого має сказати заявка: 2–3 риси характеру, які відгукнуться в серцях людей. Це вирізнятиме вас з-поміж інших кандидатів.
