З вересня 2022 року п’ятикласники вчитимуться по-новому: за Держстандартом базової середньої освіти, який затвердили цієї осені. Кажуть, що цей період у житті школяра дуже важливий для розкриття здібностей і подальшого успішного навчання. Тож що нового обіцяють? Чим стандарт відрізняється від двох попередніх? Розповідає заступник директора Команди підтримки реформ при Міністерстві освіти і науки України, співавтор цього документа Роман Шиян.
Писати кілька сторінок щодня — книга за рік
Це вже третє покоління стандартів. Одна з основних відмінностей: компетентнісний підхід. Освітяни та батьки можуть згадати, що такі самі терміни були в школі попередніх часів. Але насправді йдеться про зовсім різні речі.
Уявіть собі таке планування: людина записує, що неодмінно має зробити на тижні (відвідати магазин, полити квіти, викласти фото в соцмережі, відповісти на е-листи тощо). А потім масштабує це на місяць, рік, десятиріччя. У такому разі все, що вона може зафіксувати: так складеться. Доведеться, приміром, придбати тисячу разів продукти, зробити сотні постів, відповісти на сотні листів. Чи допоможе це прийти до якоїсь мети? Аж ніяк.
Тож уже майже півсторіччя люди знають правило цілепокладання: записати, до якої мети хочеш прийти, а потім розбити це завдання на маленькі пункти — на роки, місяці, тижні. Якщо я хочу, скажімо, написати книгу за рік, то щодня маю писати хоча б сторінку. Якщо через інші справи не вистачає на це часу, мрія сама собою не здійсниться. Треба щось міняти вже зараз, бо без цього навряд чи вдасться задумане.
Тобто правильно планувати не від того, що є, не від щоденних справ до довготермінової мети, а навпаки.
Так само і з учнями. Раніше все будувалося на предметних компетентностях, тобто йшли від запропонованого змісту шкільних дисциплін до вимог до навчання. У цьому Держстандарті навпаки: на добір змісту предметів впливатимуть результати, яких має досягти випускник базової школи.
Як розібратися в орієнтирах татам і мамам
Про те, яким хочеться побачити учня після завершення навчання протягом 9 класів, ідеться в переліку компетентностей. Приміром, вільно володіти державною мовою та спілкуватися іноземною, бути фінансово грамотним та екологічно свідомим тощо.
Така собі модель достатньо компетентної людини, щоб бути успішною на тогочасному ринку праці (про який ми поки що мало знаємо, адже сучасний світ стрімко змінюється, виникає чимало нових професій, тож орієнтація йде на те, які якості знадобляться, щоб адаптуватися до змін).
Ключові компетенції окреслюють рамки стандарту. Певним чином вони відображені в законі про освіту. Вони походять від документів, затверджених Європейською комісією в новій редакції у січні 2018 року (Рекомендації Європейського парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя). Можна переконатися, що цей перелік не суперечить європейському:
Український перелік компетентностей:
- Вільне володіння державною мовою
- Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами
- Математична компетентність
- Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій
- Інноваційність
- Екологічна компетентність
- Інформаційно-комунікаційна компетентність
- Навчання впродовж життя
- Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей
- Культурна компетентність
- Підприємливість та фінансова грамотність
Європейський перелік компетентностей:
- Грамотність
- Багатомовність
- Математична компетентність та компетентність у науці, технології та інженерії
- Цифрова компетентність
- Особистісна, соціальна та навчальна компетентність
- Громадянська компетентність
- Культурна обізнаність та самовираження
- Підприємницька компетентність
Батьки інколи плутають це поняття з ціннісними орієнтирами. Але орієнтири — це не про учня, а про сам Держстандарт, про засади педагогіки. Це своєрідні червоні лінії, за якими можна судити, наскільки будь-яке рішення щодо організації освітнього процесу, моделювання навчальних програм відповідає Держстандарту. Це — те, чого не можна переступати в жодному разі.
Ціннісні орієнтири:
- Цінування особистості кожної дитини, її інтересів і досвіду
- Справедливий доступ до освіти / STOP дискримінації
- Академічна доброчесність
- Становлення вільної особистості
- Здоров’я та добробут
- Довіра та безпека
- Утвердження людської гідності та взаємодопомоги
- Активне громадянство та патріотизм
- Любов до рідного краю та шанування довкілля
Що краще запитати про уроки
Ще один «вимір» (і ще один перелік, у якому можуть заплутатися батьки) — наскрізні вміння. Ідеться якраз про soft skills (м’які навички), які дитина має розвивати на кожному уроці з будь-якого предмета. Вони ті самі, що й за стандартом початкової освіти. До слова, раніше початкова і базова школи мали різні освітні цілі, тому траплялося і дублювання матеріалу, і відсутність логічного зв’язку. Зараз забезпечена послідовність початкової та базової освіти.
Наскрізні вміння:
- Критичне та системне мислення
- Здатність співпрацювати з іншими людьми
- Здатність приймати рішення
- Здатність оцінювати ризики
- Вміння конструктивно керувати емоціями
- Ініціативність
- Читання з розумінням
- Творчість
- Уміння висловлювати власну думку усно та письмово
- Здатність логічно обґрунтовувати позицію
- Здатність розв’язувати проблеми
Скажімо, творчість: на уроці літератури дитина може створити казку за картинкою, а не просто описати її, взяти участь у театралізації, на уроці біології — розробити кросворд, на математиці — скласти власну задачу, на мистецтві — намалювати фантастичну тварину, а не копіювати за взірцем тощо.
Тож наскрізні вміння — орієнтири як для вчителів, так і для батьків. Педагоги мають згадувати на кожному уроці про їх розвиток. А тати й мами можуть орієнтуватися, чи набуває дитина м’яких навичок, хоча б розпитуючи про те, як минув день у школі. Замість «Як справи?» можна дізнаватися: «Чи робив ти сьогодні щось творче? Чи виявляв ініціативу? Чи довелося приймати рішення? Чи співпрацював з іншими?» тощо.
