Як завершилося перше півріччя 2021 року для освіти України? Що ще заплановано до кінця року? Скільки грошей на це буде виділено? Зібрали головні підсумки та плани щодо НУШ і цифрової трансформації шкіл від МОН.
Дистанційне навчання має вдосконалюватися
Про це та про інші результати йшлося 13 липня на засіданні Секторальної робочої групи «Освіта і наука». Саме тут координують залучення та використання міжнародної допомоги. Тож у ньому взяли участь понад 50 фахівців — представники міжнародних організацій, ініціатив, проєктів, освітня радниця Посольства Фінляндії в Україні Мінна Хаккарайнен та заступниця Голови представництва ЮНІСЕФ в Україні Лора Білл. Ішлося про те, що зроблено за ці шість місяців за Спільним планом діяльності МОН та партнерів з розвитку.
Загалом у програмі «Освічена нація» йдеться про чотири мети:
1️⃣
якісна дошкільна, шкільна, інклюзивна та позашкільна освіта;
2️⃣
конкурентоспроможна професійна, вища освіта та освіта дорослих;
3️⃣
розвиток науки та інновацій;
4️⃣
доступне дистанційне навчання.
Дошкільна освіта: стандарти для вихователів
Понад 4,9 тис. — стільки додаткових місць створено у дошкільних закладах.
Оновили стандарти дошкільної освіти, внесли зміни до Положення про дошкільну освіту, створили законопроєкт «Про дошкільну освіту» та проєкт професійних стандартів для вихователів і директорів дошкільних закладів.
Не менш ніж 80% дітей 3–5 років мають відвідувати дитсадки. Таку мету ставить МОН у цій сфері.
НУШ у початковій школі: вчителі відточують професіоналізм
143 школи (7,5 тис. учнів, 260 вчителів) пілотували НУШ протягом чотирьох років, розповіла заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій.
2 375 тренінгів з підвищення кваліфікації для 65 тис. вчителів провів фонд The Lego Fоundation. На них опановували діяльнісний підхід до організації навчання.
11 тренінгів — від організації Learning together.
Три тренінги та онлайн-курс для 18 тис. вчителів провела «Британська рада».
Також пілотування активно підтримували Ґете-Інститут в Україні та Французький інститут в Україні.
НУШ у базовій освіті: пілотування та підготовка до 2022 року
Розпочався етап пілотування НУШ у базовій освіті, а з 2022 року вже всі учні 5-х класів навчатимуться по-новому.
У лютому 2021 розробили Типову освітню програму, що відповідає Держстандарту базової освіти, який було затверджено у вересні 2020 року.
Березень-квітень 2021 — розробили модельні навчальні програми.
З квітня до кінця серпня 2021 триватиме підвищення кваліфікації директорів пілотних шкіл НУШ. Проєкт із шести модулів спільно фінансують Міністерство закордонних справ Фінляндії, Європейський Центр ім. Вергеланда, The LEGO Foundation, Британська Рада.
У травні-серпні 2021 року розроблятимуть програми для інтегрованих дисциплін. У МОН хотіли б провести тренінги з інтегрованого навчання для всіх вчителів, які викладатимуть у 5–9-х класах.
У подальших планах: підготовка навчальних онлайн-матеріалів і тренінги для навчання вчителів 5–6-х пілотних класів. Оновлення навчального контенту з орієнтацією на компетентнісний підхід.
За словами Любомири Мандзій, наприкінці навчального року не було змоги перевірити реальний стан справ зі знаннями учнів, складнощами вчителів, які виникли через пандемію та різке введення дистанційного навчання. Тож сподіваються провести таке дослідження на початку нового навчального року.
Допомогу міжнародних партнерів очікують у таких активностях:
- проведення моніторингових досліджень впровадження НУШ;
- розробка механізмів оцінки результатів навчання в початковій та базовій школах;
- адаптація та пілотування міжнародних програм із протидії та попередження булінгу, соціально-емоційне навчання школярів.
НУШ у старшій школі: створюють держстандарт
Хоча час ще є (зміни мають відбутися з 2027 року), робота вже триває.
10 стратегічних сесій онлайн вже відбулися — розробляють Державний стандарт профільної освіти (10–12-ті класи).
Триває підготовка проєкту дорожньої карти профільної середньої освіти.
Допомога вчителю: інтерни та наставники
Цьогоріч планують запустити педагогічну інтернатуру — вже підготували відповідний проєкт.
Має запрацювати програма розвитку наставництва досвідчених вчителів.
Вступна кампанія 2021: іменні стипендії та безкоштовні курси
528 учнів отримали по 200 балів хоча б з одного з тестів ЗНО (торік таких було 447). З них 27 учасників отримали такий високий результат на двох тестуваннях. А один учасник отримав по 200 балів аж на трьох випробуваннях. Із цього року учням, які мають високі результати здобуття середньої освіти, виплачуватимуть стипендії Президента України в розмірі 10 тис. грн щомісяця. Одноразові премії призначатимуть переможцям всеукраїнських та міжнародних олімпіад.
У дев’яти вишах ввели пілотний проєкт на 2021–2022 роки: безкоштовні підготовчі курси до вступу для абітурієнтів з окупованих територій.
Цифрова трансформація освіти: ноутбуки для вчителів та ВШО
5 стратегічних цілей щодо цифровізації ставлять перед собою фахівці: сучасне цифрове освітнє середовище; цифрова компетентність вчителів; сучасний освітній контент; прозорість та ефективність процесів; надійність і доступність даних.
980 млн грн виділили на закупівлю ноутбуків для вчителів, розповів профільний заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Артур Селецький.
Близько 400 млн грн — на мультимедійне обладнання для шкіл, адже технічне забезпечення та цифрова компетентність освітян є нині основними завданнями.
1800 уроків доступні на платформі «Всеукраїнська школа онлайн» (ВШО).
Користувачі зі 119 країн користуються платформою ВШО.
Розділ «Кабінет вчителя» допомагає адаптуватися до дистанційного навчання.
У планах щодо ВШО: підготовка уроків для початкової школи, методичні матеріали для вчителів, уроки німецької мови (розпочали комунікацію щодо цього з Ґете-Інстутом в Україні), досягти понад 800 тис. зареєстрованих користувачів Всеукраїнської школи онлайн.
60 шкіл проходять пілотування онлайн-інструменту SELFIE, який дає змогу перевірити рівень оснащення та цифрового розвитку школи. Більше про SELFIE читайте в нашому наступному матеріалі.
Започаткували державні безкоштовні електронні журнали та щоденники.
У планах на наступне півріччя: забезпечити високошвидкісним інтернетом заклади освіти, створити STEM-лабораторії, модернізувати цифрову інфраструктуру для забезпечення дистанційного навчання, автоматизувати управлінську діяльність освіти і науки.
