Конституцію України ухвалили за одну ніч: 8 несподіваних фактів про Основний закон

Зображення: https://ua.depositphotos.com/

28 червня відзначаємо 25 років від дня ухвалення Конституції України. Основний закон нашої держави має глибокі корені в історії — так звана Конституція Пилипа Орлика була найпрогресивнішим документом своєї доби. Пропонуємо 8 цікавих фактів про Конституцію, які підштовхнуть дітей зацікавитися законодавством, дізнатися свої права та захищати їх.

Леся Юрчишин

«Конституція» позначає будову держави і тіла

«Конституції я був нервової, вразливої змалку», — описував себе український письменник Остап Вишня.

Коли ви чуєте слово «конституція», то напевно перше, що спадає на думку, — це збірник законів, Основний закон держави. Але в цьому реченні Остапа Вишні явно не про те йдеться…

Виявляється, слово «конституція» має ще одне цікаве значення — будова організму.

Усе логічно, адже Конституція України якраз описує будову, те, як організована наша держава Україна.

Стійкість та незаперечність «зашиті» у самому слові «конституція»

Слово «конституція» дуже добре підходить для позначення важливої, стійкої та основоположної речі:

  • в основі слова — латинське «constitution», тобто устрій, будова;
  • префікс «con-» ще має значення «разом»;
  • дієслово «statuero» — ставити, постановляти,

як і Конституція України, яка постановляє, встановлює основні структурні речі.

Про стійкість свідчать і споріднені до «конституції» слова, запозичені до української мови:

  • «константа» — стала, незмінна величина;
  • «констатація» — встановлення незаперечним існування якогось факту, явища;
  • імена Костянтин, Констанція, що також означають «стійкий, визначений, постійний».

Конституція України так само важлива і стійка.

За Конституцією глава держави в Україні — «менеджер» ще з XVIII століття

Дуже прогресивну ідею парламентської республіки містила одна з найвідоміших попередниць Конституції України, так звана Конституція Пилипа Орлика — «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…» 1710 року. За формою це договір між козаками — тими, хто обирає, і гетьманом — тим, кого обирають. Так от, ще на початку XVIII століття цей документ встановлював принципи демократичної парламентської республіки, у якій для гетьмана відводилася другорядна, скоріше «менеджерська» роль. Для нього встановлювались особливі обов’язки:

  • не допускати зловживань козацької старшини;
  • боронити від кривд козаків і посполитих селян;
  • звільняти від податків і повинностей козацьких вдів, сиріт і деякі інші категорії населення;
  • забезпечувати права українських міщан, купців.

Схожі статті про захист простого населення можна відшукати і в «Уставі Володимира Всеволодовича» початку XII століття, одному з пізніших доповнень «Руської Правди». Це підкреслює, що в підвалинах українського законодавства — захист прав громадян, який логічно займає суттєву частку і в сучасній Конституції України.

Зображення: https://uinp.gov.ua/

Поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову прийшов до Європи з України

Ті ж таки «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…» 1710 року запроваджують ще одну прогресивну ідею — поділ влади на законодавчу (Генеральна рада тричі на рік), виконавчу (гетьман і Генеральна старшина) і судову (Генеральний суд) гілки. Окремо вказується, що суд діє незалежно, адже гетьман «не повинен карати сам із власної ініці­ативи і помсти», а рішення, яке виносить Генеральний суд, «не поблажливе й не лицемірне, а таке, якому кожен мусить підкоритися, як переможений законом».

Латиномовний варіант Конституції Пилипа Орлика як літературний твір став дуже поширеним у Європі. А за пару десятків років вийшла праця французького просвітника Шарля Луї Монтеск’є з тією ж ідеєю розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки — і «понеслась» світом…

Незалежність судової гілки влади є наріжним каменем ефективного функціонування інших гілок, і юридично вона теж закріплена в сучасній Конституції України.

Конституцію України писали майже п’ять років, а ухвалювали протягом однієї ночі

Щойно в 1991 році постала незалежна Україна, одразу ж почались дискусії: якою має бути відновлена держава? Суперечки точилися через державні символи — герб, гімн, прапор — та мову, а статус Криму та співвідношення повноважень Президента і Верховної Ради додатково підливали оливи у вогонь.

9 червня 1995 року настало крихке перемир’я — затвердили Конституційний договір про організацію державної влади та місцевого самоврядування, але він не міг функціонувати вічно. Тож щоб розрубати цей гордіїв вузол, 26 червня 1996 року Президент України Леонід Кучма призначив всенародний референдум щодо ухвалення Конституції.

Народні депутати, під загрозою такого перехоплення ініціативи та можливого розпуску парламенту, 27 червня розпочали 24 годинний марафон розгляду поправок та окремих статей проєкту Основного закону. Після безсонної ночі та 14 годин безперервної роботи 28 червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин таки ухвалили Конституцію України.

Конституція України «жорстка», але до неї можна ухвалювати суттєві зміни

Для будь-яких змін у текст Конституції України потрібно не менш ніж дві третини голосів конституційного складу Верховної Ради України, тобто 300 голосів. І за юридичною класифікацією, це так звана жорстка Конституція.

Попри це, ми вже як мінімум тричі суттєво змінювали співвідношення владних функцій то на користь Верховної Ради України, то на користь Президента України.

А після подій Революції Гідності навіть окремо прописали стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.

Зображення: https://media.slovoidilo.ua/

Конституція чи її подоба — необхідний документ у кожній державі

Оскільки Конституція — Основний закон держави, який закріплює основи її функціонування, постає логічне питання: а чи може держава існувати взагалі без конституції?

Для мусульманських країн (Держава Лівія, Республіка Ірак, Ісламська республіка Іран, Королівство Саудівська Аравія, Ісламська Республіка Пакистан та інші) функції конституції фактично виконує Коран та його релігійні постулати.

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Австралійський Союз, Нова Зеландія, Держава Ізраїль мають не один, а цілу збірку законодавчих актів, правових звичаїв, судових прецедентів, які й встановлюють принципи функціонування державної влади.

Найясніша республіка Сан-Марино має найстарішу у світі чинну Конституцію — так звані Статути 1600 року та сучасне доповнення 1974 року — Декларація прав громадян.

Конституція США 1789 року також досі чинна, але нараховує вже 27 поправок. Писали її теж з урахуванням просвітницьких ідей поділу влади, прав людини, власності й права на повстання.

Отже, з Конституцією чи без неї, але якийсь Основний документ у державі таки повинен бути.

Ось що прописано в нашій Конституції України:

РозділиНазваСтатті
Преамбула
IЗагальні засади1—20
IIПрава, свободи та обов’язки людини і громадянина21—68
IIIВибори. Референдум69—74
IVВерховна Рада України75—101
VПрезидент України102—112
VIКабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади113—120
VIIIПравосуддя124—131 (у тому числі 129, 130, 131)
ІХТериторіальний устрій України132—133
ХАвтономна Республіка Крим134—139
ХІМісцеве самоврядування140—146
ХІІКонституційний Суд України147—153 (у тому числі 148, 149, 151, 151)
ХІІІВнесення змін до Конституції України154—159
XIVПрикінцеві положення160—161
XVПерехідні положенняпункти 1—13, 15—16

День ухвалення Конституції України — державне свято

Здавалось би, вартує всього лиш прописати в Конституції, що день її ухвалення — державне свято, одразу ж усі почнуть його святкувати.

Але, за даними квітневого дослідження Київського Міжнародного Інституту Соціології, лише 14 % громадян України позначили День Конституції України як найбільш важливе чи улюблене свято.

При цьому результати соціологічного дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова у червні 2019 року показали, що 46,6 % респондентів ніколи не читали Конституцію України.

Варто разом змінювати ситуацію, адже за даними того ж дослідження:

  • 50,9 % тих, хто читав, робили це саме для того, щоб дізнатися свої права;
  • 46,4 % тепер твердо знають, що носієм суверенітету та джерелом влади в України є саме її громадяни, народ.

Прочитав Конституцію — знаєш свої права — починай їх захищати тут і зараз. У такому випадку День Конституції України і справді стане державним святом.

Поділитися цією статтею