За що батькам не варто платити школі

Із року в рік батьки роблять внески до фондів школи та класу, але не дуже розуміють, куди саме йдуть ці гроші. Журналіст Богдан Кутєпов розповідає про свій досвід: коли слід казати «ні», якщо адміністрація, вчителі або батьківський комітет звертаються до вас за черговою сумою.

1. Чи законно просити батьків здавати кошти в «благодійний фонд»?

Про те, що у школі «Ерудит» у Солом’янському районі Києва діє «Благодійний фонд «Перспектива освіти», я дізнався, коли мені дали роздрукований на принтері папірчик. Моя донька Ніна цього року пішла там до першого класу, отож мені запропонували сплатити 567 грн місячного внеску в цей фонд за додаткове харчування на групі продовженого дня.

Я вирішив розібратися, чому школа працює за цією схемою. Адже благодійний внесок має бути добровільним, а фіксована плата за харчування не може бути благодійністю. І ще запитання: що буде, якщо раптом дитина отруїться у школі, де харчуванням заправляє благодійний фонд? Навряд чи вона зможе розраховувати на належний захист прав. Бо які претензії можуть бути до фонду, в який ви нібито добровільно віддали свої гроші?

Дуже рекомендую всім батькам ознайомитися з наказом Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА, де сказано: «Заборонити педагогічним працівникам розповсюдження на території навчальних закладів фінансових документів благодійних фондів серед батьків здобувачів освіти».

Про проблему непрозорого використання батьківських внесків ідеться і в новому Законі «Про освіту». Він містить вимогу оприлюднювати всі доходи і видатки школи: від бюджетних до благодійних.

Тобто закон на стороні батьків, адже зараз триває курс на децентралізацію в усіх сферах життя, у тому числі в освіті. Приблизно 50% освітніх бюджетів нині — на балансі місцевих громад. Проблема в тому, що адміністрації шкіл ці кошти не вміють освоювати, або не хочуть брати з державного бюджету те, що простіше знову випросити в батьків. Також для цього треба мати професійну бухгалтерію. Звісно, школам зручніше працювати з «добровільно-примусовою» допомогою.

2. Де знайти однодумців і куди звертатись, якщо ви не згодні з поборами?

Тішить, що активних батьків, які не згодні жити за принципом «плати і мовчи» щотижня стає більше, і ми нарешті об’єднуємося. Я звернувся у Громадське об’єднання «Батьки SOS», де від активістів можна отримати юридичні консультації.

Але найбільше мене вразила підтримка Департаменту освіти, адже я не звик довіряти чиновникам. Прочитавши мій пост на «Фейсбуці», там почали розбиратися в ситуації. Батьки у школі вирішили, що я хочу змістити директора. Писали заяви з проханнями не чіпати очільника «Ерудита». Скликали навіть збори батьківських комітетів усіх класів, де мене хотіли визнати (цитую) «міським божевільним».

Незважаючи на супротив, у Департаменті керівникам школи відкрито сказали, що вони підводять себе під статтю. І що необхідно перейти на легітимну схему фінансування.

3. Як зміняться тепер шкільні бюджети?

З 2018 року «Ерудит» має стати юридичною особою і відкрити спецрахунок у держказначействі. Туди батьки за власним бажанням також зможуть переказувати гроші, але за конкретним призначенням. Наприклад, на закупівлю стільців для сьомого класу. Ці кошти можна перевіряти і контролювати. На них можна буде купувати побутову хімію, платити за охорону і так далі. У законний спосіб.

А благодійний фонд може і далі працювати за своїм прямим призначенням. Ніхто не забороняє батькам переказувати туди кошти добровільно. І директор може просити батьків здати гроші на окремі витрати, якщо вони не передбачені бюджетом. Наприклад, на зарплату IT-спеціалісту, фінансування якого поки не передбачене державою. Але треба чітко і прозоро все пояснювати батькам. Дирекція проситиме посприяти, а батьки самі вирішуватимуть, скільки варто пожертвувати (і чи варто взагалі).

Як влучно підмітила директор Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян:


«Ми вчились, як могли, жити без грошей. Тепер у освітніх закладів гроші є. І доводиться наново вчитись жити з грошима».


До речі, Департамент освіти зобов’язав директорів пройти навчання: як формувати бюджет школи. Для батьків можу рекомендувати ресурс «Освітня карта Києва», де розписано, яка освітня організація і скільки отримала коштів на ті чи інші потреби.

4. Як бути, коли в класі збирають на подарунки вчителям?

Не вважаю подарунок злочином, якщо презент буде корисним. Чому б не подарувати викладачу похід на триденний педагогічний семінар, наприклад?

Мені й самому приємно долучатися до корисних ініціатив і робити подарунки не тільки для вчителів, а й для школи. Так, у межах нашого сімейного бюджету ми придбали художню літературу для шкільної бібліотеки. Допомога має бути правильною. І дійсно непримусовою.

5. Чи доплачувати за додаткові підручники і методичні посібники?

Вчителі не можуть наполягати на тому, щоб батьки здали гроші на додаткові посібники або робочі зошити. Але коли вчителька англійської запропонувала звернути увагу на альтернативний курс Oxford для дитини, я подивився і мені сподобалось.

Тепер можу купити його сам або здати гроші батькам, які організовано закуплять книги. Це нормальний спосіб самоорганізації всередині класу. І для цього не потрібен благодійний фонд.

6. Чи зобов’язана родина користуватись платними послугами, які пропонує школа?

У нашій школі платні освітні послуги є лише в старших класах. Але адміністрація запевняє — вони добровільні і від них можна відмовитись. У молодших класах група продовженого дня безкоштовна. Якщо ж у школах на платній основі вивчаються спеціальні дисципліни, про це має інформувати договір, з яким ознайомлюють батьків.

А от з гуртками склалася цікава історія. У перші тижні навчання нам казали, що вони будуть з жовтня, і за них треба буде платити. Але після скандалу з благодійним фондом гуртки виявилися безкоштовними.

7. Чи погоджуватися на доплати вчителям?

На жаль, у нашій школі батьків також попросили щомісяця додатково платити в благодійний фонд по 200 гривень з дитини, з яких 110 — на доплату класному керівникові, вчителям англійської мови, фізкультури, музики, 50 — на охорону, а решта — на доплати технічним працівникам. У першачків учителів небагато, а от у старших класах збирають у рази більші суми.

8. Чи потрібно здавати кошти на охорону школи?

У РУО нам сказали, що кошти на охорону виділять з наступного року. Тим часом у школі батькам повідомили, що на охорону треба здати 50 грн через благодійний фонд. Як аргумент навели такі цифри: у школі 400 учнів, а контракт із фірмою планується на 20 тис. грн.

Я почав ставити запитання: «Скільки охоронців? Охорона цілодобова чи ні? Чому саме ця фірма?» І також запропонував показати договір з компанією. З’ясувалося, наприклад, що учнів у школі не 400, як спершу нам сказали, а 500. Тобто, сума збору мала б бути не 50, а 40 грн.

Це дуже дивний обіг коштів, за який ніхто не відповідає. Офіційного підтвердження поки не було, тому здавати гроші «на благодійність» я відмовився.

9. Як зберегти гарні стосунки з іншими батьками, які вважають вас «інакомислячим диваком»?

Коли я публічно в соцмережах виставив на обговорення питання про недоречність збору «благодійних» коштів, це викликало шалену дискусію серед батьків школи.

Люди бояться, що почнуться проблеми: або в них особисто, або в дітей з успішністю. Мене запитували: «Чому з нами не порадились? Навіщо каламутите воду?» Моя відповідь проста: «Тому що не мушу ні з ким узгоджувати теми, які мені цікаво написати в особистому блозі».

Окремі батьки натякали, що мене підкупили. З викликом запропонували пройти детектор брехні. Запитували навіть, чи не хочу я замість існуючої системи тендери на закупівлю продуктів проводити, неначе тендери — це якесь зло.

Отож, якщо ви обрали шлях відстоювання власних прав, будьте готові до тиску і неприємних розмов. Мій досвід показує, що без цього не обійдеться.

Але поступово незручні питання починають озвучувати й інші батьки. Впевнений, що в «Ерудита» немає іншого варіанту, ніж змінитися. А там може й до інших шкіл хвиля дійде. Однак починати кожен має з себе.

Автор:

Залишити відповідь