Батьки і школа — не вороги: правила для мирної співпраці

Під час дистанційного навчання конфронтація між батьками та вчителями у школах України загострилась, взаємні претензії ллються через край. Схоже, ми забуваємо про те, що повноцінне навчання неможливе без співпраці всіх учасників освітнього процесу. Спробуйте уявити, що навчання — це коло. Одна його частина — вчителі, адміністрація школи, класні керівники; друга — діти; третя — батьки. Якщо забрати будь-яку частину — коло розірветься. То як же мають взаємодіяти ці сторони, щоб виникла довіра? Розповідають Альона Парфьонова, співзасновниця ГО «Батьки SOS», та Оксана Коваленко, півфіналістка Global Teacher Prize Ukraine, вчителька математики та інформатики в Чернігові.

Відновлення довіри між школою та батьками — найбільший виклик

— Я пильно слідкую за темами в нашій спільноті «Батьки SOS» у Facebook, і найактуальніша тема для батьків на початку 2021 року — дистанційне навчання, — каже Альона Парфьонова. — Дехто незадоволений, що дистанційка в їхніх школах — це лише формальність, і конфліктує через те, що вчителі просто скидають завдання у Viber, а за решту навчання мають відповідати батьки. Одразу зауважу: конфлікти виникають там, де є інформаційний вакуум. У цьому випадку бачимо яскравий приклад браку комунікації між сторонами. Як варіант — деякі батьки досі не можуть змиритися, що школа — не камера схову: здав о 8-й, забрав о 15-й.

Ще хтось каже, що дистант — більш прийнятна форма навчання для дитини, та замислюється над переходом до дистанційної школи. Ну а після повернення до повноформатного навчання актуальними темами стануть допуск батьків до закладів освіти й оцінювання.

Та найбільшим викликом зараз сміливо можу назвати відновлення довіри між школою та батьками. Адже коли мами і тата приводять дитину до школи — це найбільший прояв довіри. Керівництво школи завжди має тримати в думці: вони — перша скрипка в оркестрі, яка може врегулювати та вирішити будь-яку суперечність у зародку. Щоб довіра справдилася, треба регулярно і правильно комунікувати. А ще — бути відкритими, прозорими, транслювати толерантність і щирість.

Вчителька Оксана Коваленко додає:

— Батьки через усі соцмережі та чати закликають: «Заберіть дітей до школи! Дистанційне — не навчання!» Але в законі про освіту чітко прописано: діти — здобувачі освіти. Вони можуть її здобувати очно у школі або в дистанційній чи змішаній формі. Тож батьки мають довіряти нам у тому, що хочемо дати повноцінні знання їхнім дітям. Для нас батьки — це ті крила, які допомагають злетіти. Коли обидві сторони відчують підтримку й довіру — дистанційне навчання не буде таким страшним, як його малюють у батьківських чатах. Довіряти одне одному допоможе постійна комунікація, розуміння відкритості закладу освіти, а також чітко прописані та донесені до батьків їхні права в межах школи.

Що підніме довіру до школи в очах батьків?

Батьки мають право отримувати вичерпну інформацію про діяльність закладу, в якому навчається їхня дитина. Для адміністрації школи буде доречним надіслати кожній родині пам’ятку з корисною інформацією: це допоможе встановити довіру між батьками і школою.

Наша школа готова своєчасно та в повному обсязі надати інформацію про:

• успіхи дитини в навчанні та позанавчальній діяльності;
• оцінки ваших дітей — усі і вчасно;
• критерії оцінювання;
• письмові роботи вашої дитини;
• графік особистих зустрічей з учителями-предметниками;
• зручний спосіб спілкування батьків із класними керівниками та адміністрацією.

6 характеристик, за якими ви розпізнаєте відкриту школу

1. Школа забезпечує для батьків постійний зворотний зв’язок.
2. Батьки можуть звернутися до школи з інформаційним запитом та отримати вичерпну відповідь.
3. Важливі рішення, які стосуються життя шкільного колективу, ухвалюються в максимально відкритий спосіб — голосування, рейтингування, опитування.
4. Школа проводить прямі трансляції, відео та фотозвіти шкільних заходів.
5. Відкрита школа дбає про те, щоб у всіх учасників освітнього процесу був відкритий доступ не тільки до освітніх програм, а й до кошторису навчального закладу, фінансових звітів про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформації про матеріально-технічне забезпечення.
6. У відкритій школі працює внутрішнє радіо, ТБ чи є дайджест новин.

Батьківські групи у Viber — пекло, де зароджуються конфлікти

— Що закладає фундамент довіри до школи? Доступна, вичерпна та своєчасна інформація, яку на будь-який запит отримають мами і тата, — ще раз звертає увагу Альона Парфьонова. — На жаль, більшості українських батьків недоступна індивідуальна комунікація з учителем, з адміністрацією закладу. Як наслідок — батьки йдуть зі своїми запитаннями, страхами та невідомістю у шкільні Viber-чати. Ці батьківські групи у Viber — справжнісіньке пекло, де зароджуються конфлікти.

— Проблему з різношерстими чатами можна вирішити! — запевняє вчителька Оксана Коваленко. — Достатньо створити на базі кожної школи електронний батьківський кабінет. Через такий е-кабінет школа інформуватиме батьків про найважливіше — наприклад, правила, за якими відкриватиметься школа після карантину, інформація про фінансування, шкільний розклад тощо. Розробка такого електронного кабінету — велика мрія батьків і вчителів. Жодних чатів. Усі нагальні питання вирішуватимуться тільки там, а інформація йтиме безпосередньо від адміністрації школи.

Viber-чати надокучають не лише батькам. Одна вчителька розповіла: «У мене в класі 30 дітей, у кожного — батьки чи опікуни. Буває, за вечір я отримую до 200 повідомлень. На всі потрібно відповісти». Так довго психіка вчителя не витримає, тому одразу варто встановлювати правила з етикету електронного спілкування.

— Надзвичайно зручний інструмент для вчителів — електронний журнал, — акцентує Оксана Коваленко. — Там можна додавати посилання на онлайн-урок, домашнє завдання чи тест. У е-журналі можна одразу прокоментувати кожну оцінку, щоб уникнути запитань від батьків на кшталт «Чому 7, а не 10?». Також можна додати фразу для мотивації, висловити захоплення.

А коли я хочу поспілкуватися з батьками — пишу до нашого спільного чату на Facebook: «Запрошую всіх до розмови о 15:00». Персональні проблеми обговорюю з кожним з батьків окремо в месенджері чи телефоном — спілкуємось про «незрозумілі» оцінки, непорозуміння між дітьми. І запевняю кожного разу: немає такої проблеми, яку б ми не змогли вирішити спільно. Тому раз на тиждень класним керівникам варто проводити коротку ZOOM-зустріч із батьками: всі будуть у курсі справ, тривожність знизиться.

Окремо зараз попрошу батьків ніколи не називати образливо вчителів у розмовах із дітьми — навіть якщо зі слів вашого чада ситуація дуже неприємна. Можна сказати: «Ми обов’язково цю проблему вирішимо!» Й одразу беріться до справи, вислухайте всі точки зору. Якщо ж засипати вчителів і школу образами — дитина не поважатиме педагога, та й у школі вчитиметься неохоче.

Разом із тим, діти мають відчути, що вчитель відкритий, хоче їх бачити і спілкуватися не тільки під час очного навчання, а й під час дистанту. Саме тому я завжди кажу своїм учням на початку уроку, якщо бачу, що хтось не показує обличчя: «Я за вами засумувала, увімкніть камери!» Буде добре, якщо вчитель дасть дітям 10 хвилин на спілкування на початку онлайн-уроку.

Якщо батьки хочуть упевнитися, що дитина добре розуміє матеріал під час дистанційного навчання, можна звернутися до онлайн-платформи «Всеукраїнська школа онлайн». Відеоурок триває 7 хвилин, і батькам буде легко пояснити дитині щось, чого вона могла не зрозуміти під час дистанту. А ще батьки можуть проконтролювати за допомогою платформи ВШО, як дитина виконує тестові завдання.

Корисні поради від організації «Батьки SOS» для батьків і шкіл