Вчені проаналізували, як клімат у родині впливає на материнську поведінку.
Існує чимало чинників, які змушують нас поводитися зі своїми дітьми не так спокійно і розважливо, як нам хотілося б. Це й недосип, й проблеми у взаєминах з партнером, й погане самопочуття.
Дослідники з американського штату Огайо опитали 182 пари батьків, які працюють, і з’ясували, що матері, схильні до тривожності, нервозності, стресу, почуття провини та злості, виявляють жорсткість в стосунках зі своїми дітьми тільки в тому випадку, якщо вони не отримують підтримки від своїх партнерів.
Це звучить абсолютно логічно: жінки, які відчувають сильний стрес і невпевненість у собі, стають більш грубими та різкими в тому випадку, якщо поряд з ними партнер, який їх не підтримує або навіть засуджує. Цікавим виявилося те, що поки недостатньо доказів того, що ця логіка працює у зворотний бік: важко сказати, чи батьківський стиль татуся залежить від підтримки з боку партнерки, відзначили вчені.
Для опису схильності до тривожності, нервозності, стресу, почуття провини і злості дослідники використовували термін «невротицизм». Спочатку вчені заміряли рівень невротицизму в татусів і матусь під час третього триместру вагітності: їм пропонували оцінити висловлювання: «Я відчуваю себе менш значущим, ніж усі інші», «Я часто відчуваю себе напруженим і нервовим», «Я часто відчуваю себе безпорадним і хочу, щоб хтось допоміг мені розв’язувати мої проблеми».
Трохи пізніше, коли дитині виповнювалося три місяці, вчені спостерігали за тим, як партнери справляються з батьківством, запропонувавши їм спільно переодягнути дитину. Їм пропонували зняти з дитини «сліп» («чоловічок») і надіти новий, розділивши завдання між собою. Якість партнерства залежала від того, як батьки поводитися в процесі переодягання: чи підтримували вони одне одного, чи навпаки критикували, дорікали та обурювалися.
Останній етап дослідження проходив, коли дітям виповнювалося дев’ять місяців: батькам по черзі пропонували пограти з дитиною в сортер або пірамідку. На цьому етапі вчені спостерігали за тим, як батьки поводяться в процесі гри, наскільки терпляче та уважно взаємодіють з дитиною, як спілкуються з нею.
Дослідження показало, що матері, які схильні до невротицизму (це визначили на першому етапі дослідження) і не отримують достатньої підтримки від партнерів (це було видно на другому етапі), поводяться з дітьми більш грубо і різко на третьому етапі досліджень. Висновок тут простий: матерям з високим рівнем стресу і тривожності необхідна підтримка з боку партнерів, щоб проявляти більше терпіння та емпатії до дитини.
На жаль, поки було проведено недостатньо досліджень, які дали б змогу зробити аналогічні висновки щодо татусів.
