21 вересня міністр освіти і науки Лілія Гриневич провела публічну дискусію про старт Нової української школи. Зустріч відбулася у Палаці мистецтв у Львові.

«Освіторія» публікує націкавіші факти з виступу.


Фінансування освіти:

У 2018 році фінансування освіти складає 6,7% від ВВП (у 2017 — 6,52%, у 2016 — 5,72%).

Майже 2 млрд грн склали державні інвестиції в шкільне обладнання. Субвенція НУШ склала беспрецендентну кількість коштів:

Використано 53,3% субвенції. Масштаби настільки великі, що деякі виробники меблів не встигали виконати замовлення.

Про невдоволення батьків:

«У батьків дуже висока планка. Але потрібно розуміти, що ця реформа — трансформаційна, на десятиліття. ЇЇ не вийде зробити в один клік».

Про болюче питання децентралізації:

«При децентралізації не має бути порушена вертикаль влади». МОН не може контролювати владу на місцях. Батьки мають дивитися на місцях, як впроваджуються реформи, і також залучатися до контролю процесу.

Система децентралізації розбалансована.

«Ми будемо викликати органи самоврядування до спецкомісії, де вони мають показувати реальні дії», — зазначила міністр. — «Ми сформували комісію якості освіти, незалежну від місцевої влади, яка буде отримувати фінансування, яка може впливати на ситуацію».

Про моральність вчителів і прорадянськість:

«Ми повинні довести відповідальність вчителів, які тлумачать історію на користь агресора — ми часто отримуємо повідомлення в соц мережах, але без вказання номеру школи, міста та імен».

«В нас люди можуть говорити, але взяти відповідальність за це звинувачення — не вистачає сміливості», — зазначає Гриневич про відсутність доказів про «прорадянський ухил деяких викладачів.

Викладачам ще важко переорієнтуватися. У нас навіть підручники з історії, які пройшли експертизу, мали чисто радянські координати, і МОН довелося їх відправляти на доопрацювання.

У деяких школах досі є парти з отвіром для чорнильниці. Тому роботи в цьому плані багато.

Про «розрив» у освіті:

У нас чудова елітарна освіта. Однак якщо брати кількісно, то більшість отримує освіту неналежного рівня.

Про електронні підручники:

«Електронні підручники — це не pdf-ка з посиланнями», — звернулася Гриневич до видавців, які мають наміри випускати електронну навчальну продукцію. Справжній інтегрований підручник повинен мати тривимірні моделі, системи оцінювання, інтерактивні ігри. На ринку зараз такої продукції немає.

Про школи в сільській місцевості:

В Україні 16 тис. 160 шкіл, 30% з них є сільськими школами — все відразу змінити неможливо. Опорним сільським школам надається необхідне устаткування і фінансування. Старшокласникам варто їздити саме в такі школи, бо наразі освіта там є кращою.

Мобільні оператори мають зобов’язуватися забезпечити інтернетом абсолютно всі школи, і з часом це буде реалізовуватися.

Про проблемні райони:

Проблемним районам держава надає освітні субвенції. Однак розпорядження коштами — це відповідальність місцевої влади, яка не закуповує необхідне обладнання і т.д.

Про булінг:

«Пришвидшилися темпи інклюзії. І діти з особливими потребами, на жаль, можуть стати жертвами цькування», — зазначила міністр.

Зараз важливо навчити вчителів, як виявляти об’єкт цькування. Бо ці жертви не зізнаються, що вони зазнають булінгу. У таких дітей потім розвивається башато комплексів.

МОН розпочало спеціальну кампанію з протидії булінгу, обличчям якої став Нік Вуйчич — австралійський мотиваційний спікер, який народився без кінцівок.

Багато чого в протидії булінгу залежить від директора і вчителів, але найбільшими опонентами мають бути батьки — міністр також розповіла про розробку нового законопроекту. Батьки можуть мати адміністративні стягнення і платити великі штрафи, якщо їх дитини залучена в цькування проти однолітків.

Про стандарти освіти:

«Зараз ми працюємо над розробкою стандарту базової освіти. І ми шукаємо таких людей, які готові долучитися до оновлення програм».

Залишити відповідь