У Львові розпочався фестиваль «Вчителі майбутнього». Понад 750 освітян зібралися, щоб обговорити, якими мають бути освіта та вчителі для нового покоління. Учасники будуть навчатися й веселитися одночасно. Організатори «Освіторія» та Холдинг емоцій «!FEST» обіцяють два дні енергії та натхнення.
На відкритті фестивалю про реалії та своє бачення майбутнього освіти розповіла Лілія Гриневич. Пані міністр освіти і науки вважає, що головними для розвитку є вчителі:
«Ключем реформи є вчитель. Ми в Міністерстві можемо тільки задумати нові держстандарти, навіть дати гроші, інвестиції на Нову українську школу і в школу в цілому.
За останні роки ми зробили інвестиції в шкільну освіту, яких раніше ніколи не було. Минулого року — 2 млрд, цьго року — 3,8 млрд грн. Окрім НУШ є субвенція на природничо-математичні кабінети, інтернет у школах. А з іншого боку є також субвенція на те, щоб ліквідувати вбиральні на вулиці».
«Освітня реформа — це біг на довгу дистанцію. Зайшов один перший клас, нового навчального року заходить наступний, і далі треба продовжувати інвестиції.
Дуже важливо, щоб після виборів і Верховна Рада, і уряд тримали цей пріоритет і надалі інвестували в учителя і в освіту».
До речі, під час візиту до Львова Лілія Гриневич хотіла відвідати школу, в якій вона раніше викладала біологію, щоб перевірити впровадження освітньої реформи, та її не пустили.
Також пані міністр підбила підсумки НУШ і розповіла про набільші труднощі.
«Складний і цікавий рік. Ми проводили дослідження. Перші підсумки показують, що діти мають значно більшу мотивацію йти до школи. Вчителі відзначають, що діти як особистості значно більше розвинулися завдяки методам НУШ, а це методи діяльнісного та ігрового навчання.
Ми забезпечили всіх першокласників наборами Lego, які можна використовувати для навчання і які нам безкоштовно надала Lego Фундація. Під час такого навчання значно краще працює оперативна пам’ять, діти краще розуміють математичні дії, словотвір, граматику, тобто вміють вчитися працювати і робити спільні проєкти.
Другий висновок: вчителі більше втомлюються. Тому що дітям дають сформувати власну думку, починають вчити самодисципліни, встановлюють правила і т.д. Що сказали вчителі: до кінця року вони вже впевнені, що значно легше буде далі. Бо ці діти вже розуміють, що таке спільно вироблені правила, які треба пам’ятати у своїх інтересах і в інтересах інших людей».
Які проблеми треба пам’ятати, щоб не повторити:
«Усі освітні субвенції, у тому числі на НУШ, ми віддаємо органам місцевого самоврядування. І не Міністерство, а школи купують парти, обладнання і т.д. Ми побачили, як за ті самі гроші можна купувати речі зовсім різної якості.
Відповідальність місцевого самоврядування — вчасно провести тендери, купити найкраще. Ринок освітньої продукції, бізнес не був готовий до такої інвестиції. Вони не вірили, що держава вкладе такі кошти в освітню інфраструктуру, і меблі робилися до січня місяця.
Цього року процес вже пішов, субвенція раніше пішла на місця, ми виділили знову кошти, сподіваюся, тепер ринок більш готовий, органи самоврядування зможуть провести все вчасно. І в нас буде більше шансів розпочати роботу перших класів у новому освітньому середовищі».
Які зміни чекають у новому навчальному році:
«Якщо ми беремо початкову школу — це повне оновлення за новим стандартом першого класу. Другокласники вже вчаться за новим стандартом. Ми також займаємося підготовкою вчителів 3-4-го класів.
Базовій школі ми запропонуємо на серпневій конференції «Стандарт базової освіти». Наступного року буде величезна робота у вчительському середовищі над оновленими типовими освітніми програми для базової школи.
Ми намагаємося зараз також працювати з учителями, щоб вони впроваджували елементи компетентнісного навчання, незважаючи на те, що є ще старий стандарт у старшій профільній і базовій школі».
Інвестиції та електронні ресурси:
«Ми ведемо переговори зі Світовим банком, щоб прискорити реформу і почати змінювати освітнє середовище та новий стандарт не тільки в середній школі, а і в базовій. Але це потребує більше грошей. Якщо наступний уряд не зірве ці переговори, а буде далі продовжувати, то в нас є шанси, що це торкнеться більшої кількості людей.
Ми сподіваємося, що, зокрема, субвенція на інтернетизацію (це 700 млн грн) покращить ситуацію для використання освітніх електронних ресурсів, бо дітям вже нецікава тільки паперова книжка. Тому нам потрібно розробляти електронні ресурси, а для цього школи мають мати добрий інтернет».
Масштабні завдання у професійно-технічній освіті:
«Ми відкриваємо мережу навчально-практичних центрів. Зараз їх є понад 100, до кінця року їх буде ще більше. Держава вкладає кошти, і на базі найкращих професійно-технічних училищ ми робимо центри із сучасним обладнанням.
Тому що ми зробили стандарти такі, які потрібні ринку праці, але не можемо підготувати фахівців на обладнанні 80-х років. Ми підписали угоду з Європейським Союзом, який готовий вкласти в це 58 млн євро.
Я дуже сподіваюся, що вистачить політичної мудрості все ж продовжити цю пріоритизацію освіти і розвивати ті ініціативи, які вже почали реалізовуватися і працюють».
Трансляція Освіторія.медіа
Використане в ілюстрації фото: Женя Перуцька
Фестиваль «Вчителі майбутнього» проходить другий рік поспіль і триватиме два дні. У програмі: інтелектуальні лекції та дискусії, воркшопи та презентації освітніх проектів, кавування з лідерами думок і творчі майстер-класи, інтерактивні квести, нетипові екскурсії чарівним містом Лева, запальні вечірки та ще безліч сюрпризів.
