Як навчити креативності?

Автор тексту: Віра Іванова

Близько 65% нинішніх учнів початкової школи в майбутньому працюватимуть за професіями, яких поки навіть не існує. Що їм допоможе адаптуватися до постійних змін і застарівання навичок? Креативність — уміння не просто накопичувати, а використовувати свої знання. Останні дослідження свідчать, що креативності можна навчати. Ділимося чотирма порадами й інструментами, які допоможуть у цьому викладачам.

Довкола креативності існує багато міфів. Наприклад, раніше креативність визначали як процес мислення, пов’язаний зі створенням нових і незвичайних ідей або продуктів.

Але це формулювання вважають неповним. Важливо, щоб ідея мала також певний сенс. Тому визначення згодом розширили. Креативність описали як «творчу діяльність, націлену на отримання результатів, які є оригінальними та цінними».

Тобто креативність вимагає як новизни, так і корисності. Щоб вважатися творчим, сьогодні не обов’язково писати вірші чи малювати — достатньо вирішити проблему в інший спосіб.

Ще одне непорозуміння щодо креативності відбувається через наш досвід освіти. Усе через найпоширенішу модель «прямого навчання», в основі якого лежить повторення. Проте в навчанні креативності викладач має йти далі і стати наставником, який заохочує та надихає. Для цього не потрібно створювати окремий курс з креативності — у своїх учнів чи студентів ви можете розвивати її щодня в рамках свого предмета. Що з цього можна зробити вже зараз?

  1. Враховуйте інтереси учнів: доручайте «проекти пристрасті»

«Проект пристрасті» — це невелике дослідження, яке протягом визначеного часу учні чи студенти роблять на цікаву їм тему. Вона може бути не пов’язана з програмою і навіть не стосуватися предмета, який ви викладаєте. Результати свого дослідження учні презентують у класі, і ви можете не обмежувати їх у формі.

Чому це потрібно? Таке дослідження для учнів і студентів — це можливість побачити предмет з несподіваної сторони та виявити свою креативність у різних вимірах: у виборі теми, методів пошуку і презентації інформації. Як же реалізувати «проект пристрасті»?

Крок 1. Допоможіть учням чи студентам сформулювати тему. Запропонуйте їм звузити свою увагу до одного запитання, на яке вони хочуть знайти відповідь.

Крок 2. Куруйте дослідження. На початку роботи варто спланувати:

  • Коли учні чи студенти працюватимуть над дослідженням: вдома чи у класі?
  • Скільки в них буде на це часу?
  • Якими джерелами можна користуватися? Заохочуйте шукати інформацію не тільки в бібліотеці, а й у відеороликах чи навіть туристичних брошурах.
  • Чи є обмеження щодо формату презентації результатів?

Крок 3. Сприяйте поширенню. Тому, щоб учні чи студенти презентували свої «проекти пристрасті», можна присвятити час на уроці або навіть організувати «Фестиваль проектів пристрасті», куди запросити батьків і представників шкільної адміністрації.

2. Застосовуйте гейміфікацію

Дослідження, проведене Мічиганським університетом, нещодавно виявило взаємозв’язок між грою у відеоігри і вищим рівнем креативності. Впровадження гри в аудиторії залучає до цілеспрямованої діяльності та стимулює мотивацію до навчання. Читайте 7 текстів про ігри, які зроблять уроки яскравими.

3. Дозвольте робити помилки

Вам теж здавалося, що такі майстри своєї справи, як композитор Моцарт чи винахідник Едісон, не припускалися помилок? Професор Каліфорнійського університету в Дейвісі Дін Сімонтон вирішив це перевірити і проаналізував біографії багатьох креативних геніїв. І виявив, що вони відрізнялися від інших людей не кількістю помилок (вони їх припускалися, і часто), а своєю реакцією на них. Генії не зупинялися і продовжували експериментувати. Вони просто довше і більше старалися, адже розглядали помилку як зворотний зв’язок, а не поразку.

Допоможіть учням зрозуміти, що помилка — це просто результат експерименту. І якщо він відрізняється від бажаного, це означає тільки, що потрібно спробувати знову. До речі, такий підхід підтверджується й іншим дослідженням: Роберт Вуд і Альберт Бандура в кінці 1980-х виявили, що люди, які очікують помилок і готові вчитися на них, демонструють «більший інтерес, наполегливість і результат».

Дозволивши робити помилки, ви створите безпечні рамки для креативної діяльності.

Заохочуйте ризик: учням необхідно познайомитися з невдачею. Креативність вимагає завзятості. Не кожна ідея працюватиме, але все це — лише частина творчого процесу.

4. Зосередьтеся на розвитку

Важливо те, що ви самі і ваші учні думаєте про творче мислення: креативним можна стати? Чи лише народитися?

Не талант, а віра в те, що будь-яку рису (навіть креативність) можна розвинути, — ключ до успіху. Принаймні, так свідчать результати десятків років досліджень професорки Стенфордського університету та авторки книжки «Налаштуйся на зміни» Керол Двек. Вона виявила два типи мислення:

  • growth mindset (установка на зростання);
  • fixed mindset (установка на даність).

Люди з установкою на зростання досягають більшого, адже спрямовують свою енергію на навчання. Установка на даність (наприклад, «я вже не можу змінити свої здібності») заважає розвитку, адже сили йдуть на доведення свого таланту чи скарги на його відсутність.

Повторюйте учням/студентам, що рівень інтелекту і таланти — стартова точка, з якої можна почати розвивати креативність. Важливо говорити це й собі: вчені виявили сильний взаємозв’язок між навчанням креативності і навчанням креативно.

А навчитися вчити креативності можна буде вже 16-19 жовтня в Києві на Креативному кампусі спільноти для професійного розвитку викладачів «Вище». Реєструйтеся до 12 вересня за посиланням.

Автор:

Залишити відповідь