Штучний інтелект переважно не спроможний жартувати дотепно. І це — не дрібниця, а одна із запорук того, що і в майбутньому діти потребуватимуть людину-наставника, вчителя. В іноземній пресі обговорюють, як і навіщо насичувати уроки гумором.
Чому Буратіно помилявся
— Подивіться на дошку. Як позбутися знаменника цього дробу?
— Стерти його ганчіркою!
Приблизно так починає урок математики американський вчитель, навіть якщо в приватному житті він не дуже схильний до жартів. Доки в Європі обговорюють дані останніх експериментів, у цій країні ефект гумору на уроці вже науково доведений та визнаний освітянами.
Навіть до школи діти йтимуть з більшою охотою. Недарма, розбираючи історії про Піноккіо чи Буратіно, першачки в різних країнах запитують, чому треба йти до школи, а не до цирку, адже в ньому веселіше. Якщо ж гумор займає в класі чільне місце, бажання не пропускати заняття значно підвищується. Якщо діти очікують смішного, менше відволікатимуться на уроці. Педагогам радять важкі теми подавати «під соусом гумору», як гіркі ліки загортають у цукрову оболонку.
А футуристи запевняють: якщо в дитини в майбутньому буде вибір — пройти урок в інтернеті у формі гри з настановами штучного інтелекту або наживо поспілкуватися з веселим і дотепним вчителем, вона обере останнє.
Легше, швидше, міцніше
Колишня очільниця Асоціації прикладного і терапевтичного гумору і авторка книг «Використання гумору для максимального навчання» та «Єднання з гумором» Мері Моррісон відзначає, що гумор — це справжній «агент змін», який:
- · знижує рівень стресу, створює атмосферу довіри. Дев’ять наукових досліджень підтверджують позитивний зв’язок між використанням гумору і довірою до викладача. Особливо важливо підняти настрій, коли учні хвилюються: під час контрольної, тестування, перевірки знань зі складної теми;
- · привертає та утримує увагу учнів, тому що несподіваний гумор активізує зону мозку, яка відповідає за увагу, більше ніж решта інших видів занять у класі;
- покращує швидкість і тривалість запам’ятовування матеріалу. Це довів під час наукового експерименту ще 25 років тому американський психолог Стенлі Шмідт. Керівник відділу шкільного консультування Джим Паттерсон радить вводити жарти під час повторення матеріалу;
- підвищує готовність ризикувати, вийти із зони комфорту. За даними вчених з американського Північно-Східного університету, більше словесних асоціацій (а це вимагає творчого мислення) згадують ті, хто переглядав перед тим комедії. Це порівняно з контрольними групами, які дивилися фільми жахів або наукові програми;
- поліпшує швидкість мислення. Під час експерименту одна група фахівців годину мала розказувати одне одному анекдоти, а інша — просто очікувала на початок роботи. Потім усім дали складне технічне завдання. Перша група впоралася на 8,5 хвилин швидше.
Сміх змінює кровообіг мозку
Звісно, окрім цілей навчання, важливими є і комунікативні завдання. Приміром, сміх вчителя показує учням, що він відчуває ті ж почуття, що й вони, і це робить його для них ближчим і надійнішим. А спільний сміх однокласників — гарний спосіб командоутворення. Психолог Рон Берк свідчить, що люди реагують одне на одного позитивніше, коли разом над чимось сміються. Обмін жартами дарує їм приємні спогади про спільноту.
До психологів і педагогів приєднуються і медики. Адже сміх — найпростіший спосіб поліпшити кровообіг голови. Лицьові м’язи доросла людина використовує досить рідко: 5–10 разів на день. А сміх задіює їх і поліпшує кровопостачання головного мозку. Експерти навіть кажуть, що почуття гумору — це імунна система розуму.
Не треба ставати клоуном
- Гумор має бути природнім. Чимало вчителів обуриться: я маю стати клоуном? Аж ніяк, адже з’ясувалося, що гумор буває доречним лише в людини, яка має авторитет у дітей. Вчителю-новачку, тому, хто ще не знайшов підхід до учнів, не варто намагатися сподобатися почуттям гумору. Є ще застереження: бути самим собою для вчителя набагато важливіше, ніж намагатися вразити учнів. Тож жарти мають природно поєднуватися і з особистістю людини, і зі стилем викладання. Якщо ви людина серйозна, а почуття гумору — не ваш коник, не треба намагатися імпровізувати: невдалий жарт може зіпсувати сильний урок. У цьому разі виручать вивчені анекдоти, веселе відео, меми та маса інших «домашніх заготівок».
- Сміятися разом з учнями, а не над ними. Усе просто: бути об’єктом сарказму ніхто не хоче. Якщо це не очевидно, є ще дослідження, яке довело, що у вчителів, схильних до сарказму, учні мають нижчі бали, ніж однолітки.
- Дитина має дорости до жарту. У різному віці дітей веселять різні речі. Етапи розвитку гумору виявив доктор Пол Мак Гі з Техаського технічного університету. Якщо йдеться про школу, то в перших класах частина дітей може бути на стадії змішування відмінних рис, а більшість вже перейшла до цікавості до каламбурів. Дітям 10–13 років вже цікавіші меми.
14 способів додати гумору на заняттях
«Освіторія» обрала найкращі з порад експертів: а це американський доктор філософії у педагогіці Кліо Стернс, директор Інституту емоційно-інтелектуального навчання Ед Дункелблау та автор книги «Гумор як навчальний дефібрилятор», декан Школи навчання Джона Хопкінса Рон Берк, професор психології, директор Лабораторії соціально-емоційного розвитку Університету Рутгерс Моріс Еліас.
- Несподівані поєднання. Міксувати Шекспіра із сучасним реаліті-шоу, математику з футболом. Смішна зустріч академічного світу зі світом, у якому живуть школярі.
- Зробити разом. На початку уроку зробити з учнями смішну анімацію — гарний поштовх для творчості.
- Кумедний мультфільм або відео. Можна знайти дотичний до будь-якої теми уроку.
- Мем, смішний плакат створює безтурботну атмосферу.
- Смішний реквізит. У початковій школі можна провести веселий день у капелюшку або день невідповідних шкарпеток. Або ж оживити задачу, загримувавши двох учнів кумедними вусами чи головними уборами.
- Вітання. У початковій школі можна розпочинати день з кумедних способів вітати одне одного.
- «Жарт дня». Роздрукувати екземпляри для кожного учня.
- Гра зі словами. Дотепний гумор у каламбурах сприяє збереженню в пам’яті нових слів. Запропонуйте жарти, де задіяні різні значення слів. Запропонуйте самим учнями грати в слова. Каламбури можна ілюструвати і зберігати.
- Журнал смішного. Можна записувати найсмішніші речі, які відбуваються в класі. Школярі раз на тиждень заповнюють анкету з питанням: «Що сталося і чому це було смішно?» Коли гумор «на нулі», можна перечитувати старі веселі історії, які сталися в класі.
- Час анекдотів. Мати час, коли учні можуть розповісти жарт, анекдот, кумедну історію з життя. Заздалегідь попросіть згадати щось смішне.
- Есе. Попросіть написати про кумедний інцидент.
- Час для гри. Дайте студентам вікторину, де окрім правильних відповідей є чудернацькі та смішні. Давайте на листочках смішні та парадоксальні загадки, які мають множинні відповіді. Учні використовують критичне мислення, щоб спробувати вирішити їх.
- Знизьте напругу. Зробіть це за допомогою гумористичних умов задачі або кумедних імен персонажів під час контрольних. Утім, переоцінювати цей метод не варто: 11 досліджень про вплив гумористичного матеріалу під час тестування довели, що в такі стресові моменти він не впливає на результати.
- Веселі книги. Хай учні принесуть їх до класу — влаштуйте змагання, чий уривок викличе більше сміху. А коли діти вчаться читати вголос, окрім звичних текстів, дайте прочитати кілька кумедних віршів. Якщо робити це сюрпризом, учні завжди сподіватимуться на щось приємне на таких уроках. Американські фахівці радять: «Де закінчується тротуар», Шел Сільверстейн, серіал «Амелія Беделія», Пеґґі Періш, серіал «Рамона Квімбі», Беверлі Клірі.
А в Україні можна знайти чимало власних книжок: твори Всеволода Нестайка, вірші Грицька Бойка, Павла Глазового, Сашка Дерманського, Галини Ткачук, Кузька Кузякіна і багатьох інших.
