Лілія Гриневич закликає вчителів 4-х класів не зловживати грізною назвою ДПА, пояснює, які дипломи та сертифікати допоможуть учням 9-х класів не складати третю державну підсумкову атестацію, і докладно розповідає про новації в ЗНО 2019. «Освіторія» занотувала для вас найважливіше з виступу пані міністра на засіданні уряду.
Завершується навчальний рік, а отже нас чекає випускна кампанія та вступна кампанія на наступний рівень освіти, — каже пані Гриневич. — Окрім державної підсумкової атестації, яка проводиться у школах у формі ЗНО, ми маємо і такі шкільні іспити, як ДПА з кожного з рівнів школи після 4-го і 9-го класів. Вони суттєво відрізняються, і я хочу приділити цьому увагу, адже отримуємо багато запитань.
ДПА після 4-го і 9-го класу: що нового?
Атестація після 4-го класу проводиться винятково в цілях моніторингу та жодним чином не впливає на успішність учня чи його можливість вступати до 5-го класу. Навіть завдання цієї контрольної роботи готують самі вчителі. У міністерстві ми готуємо лише невеликі методичні рекомендації до проведення ДПА. До слова, хочу попросити вчителів, щоб не зловживали цією грізною назвою. Я знаю, що деякі батьки четвертокласників навіть репетиторів наймають, бо «дітям треба буде писати ДПА». Це шкідливо для психіки дітей, мотивації до навчання та порушення ідеї моніторингу навчальних успіхів дітей такої вікової групи.
ДПА після 9-го класу — значно серйозніша справа. Проводиться письмо за завданнями, які надає МОН. Оцінки записуються в додаток про базову шкільну освіту та можуть впливати на вступ до певного профільного ліцею чи інших закладів із конкурсним відбором. Важливо: цього року ми дали більше можливостей випускникам 9-х класів. Зокрема, вони можуть зарахувати собі як проходження ДПА відповідні мовні сертифікати та дипломи міжнародних мовних іспитів. Тобто, такий сертифікат або диплом допоможе їм не складати третю ДПА, яка здійснюється за вибором. А ось українська мова та математика залишаються обов’язковими.
Завершення 9-го класу дає випускникам вибір: продовжувати здобувати в школі повну загальну середню освіту чи займатися професійно-технічною освітою або ж вступити до коледжів, які зараз називаються ВНЗ I–II рівня акредитації та допомагають здобути рівень молодшого спеціаліста.
Професійно-технічна освіта: підказки для вступників
Нині уряд активно інвестує в модернізацію професійно-технічної освіти, бо для нас справді важливо, щоб випускники змогли зробити правильний вибір. МОН розробило цілу серію підказок і відповідей для вступників на найпоширеніші запитання. Ось тут ви зможете подивитися графіки відкритих дверей у закладах професійно-технічної освіти.
Хочу звернутися до випускників 9-х класів і нагадати, що здобуття профтехосвіти в жодному випадку не заважатиме отримати і вищу освіту в майбутньому. 1 травня ми оприлюднимо на МОН детальне роз’яснення для випускників.
Яких новацій чекати в ЗНО 2019?
Усі ДПА в 11-му класі проходять у формі ЗНО. Цьогоріч маємо дві основні новації.
1
Дві обов’язкові ДПА у формі ЗНО для учнів закладів профосвіти: українська мова + історія України/математика
Раніше учні із закладів профтехосвіти складали тільки тестування з української мови, а зараз додається математика чи історія на вибір. Це дуже важливо: усі випускники, які здобувають повну загальну середню освіту мають скласти іспити шляхом ЗНО, щоб ми отримали реальну картину якості освіти в країні.
2
Ми запровадили розумне пристосування процедури переведення тестових балів з української мови та літератури для дітей зі шкіл нацменшин.
Річ у тім, що представникам нацменшин опанувати українську мову значно важче. Кількість годин, яку вони отримали для вивчення української, недостатня для забезпечення такого рівня, який мають діти — носії української мови чи інших слов’янських мов.
Тож ми вводимо більшу кількість годин української мови і літератури в школах нацменшин, почали вчити таких діток за іншими методиками. Зараз для них буде встановлений адаптивний поріг, нижчий за звичайний. Це дасть їм змогу брати участь у конкурсному відборі до вітчизняних закладів вищої освіти. Але це тимчасовий захід, який існуватиме до 2021 року, поки ми не запровадимо дворівневе тестування з української мови.
ЗНО проходитиме з 11 навчальних предметів. Обов’язковий предмет — українська мова, на вибір — історія України чи математика, а третій предмет учень обирає сам.
Скільки учнів зареєструвалися на ЗНО і які предмети — найпопулярніші?
На проходження ЗНО сьогодні зареєструвалася 354 051 особа.
Це дещо більше, ніж у 2018 році — контингент випускників зростає.
Найпопулярніші предмети:
- українська мова і література — 320 736 зареєстрованих учнів;
- історія України — 232 084;
- математика — 146 435.
На 37 % зросла кількість охочих складати історію, на 30,7 % — математику та на 7,9 % — англійську мову.
Основне про вступ 2019
Цьогоріч під час вступу до вишів прийматимуться сертифікати 2017 (крім іноземної), 2018 та 2019 років.
Можна подати 7 заяв на 4 спеціальності (бюджет).
Ми відрегулювали можливість складання творчих конкурсів у виші — раніше вони збігалися, і людина не могла собі дозволити вступати в кілька закладів паралельно.
МОН посилило роль математики та фізики під час вступу до університетів — тепер ці іспити є обов’язковими для значного переліку спеціальностей.
Ще одна новація 2019 року — розширення пільг для учасників бойових дій.
Запрацює механізм першочергового зарахування тих вступників до медичних та педагогічних вишів, які готові після закінчення навчання працювати в сільській місцевості. Якщо вони укладатимуть контракт, то їхні результати множитимуться на коригувальний коефіцієнт 1,05 — це дає значно вищі шанси вступу на бюджет.
Також зберігаються коригувальні коефіцієнти, які ми впровадили минулого року:
- Сільський коефіцієнт: 1,02/1,05
- Галузевий 1,02
- Регіональний 1,04/1,02
Цього року встановлено мінімальний бал 130 на спеціальності:
- Право
- Публічне управління та адміністрування
- Міжнародні відносини
- Міжнародні економічні відносини
- Міжнародне право
- Фармація, промислова фармація
Мінімальний бал 150 на спеціальності:
- Стоматологія
- Педіатрія
- Медицина
