Кір і дифтерію можна намалювати, а назви інших інфекцій вивчити, граючи у «Бінго». ЮНІСЕФ і «Освіторія» спільно розробили план уроку про важливість щеплень. Тепер українські вчителі зможуть долучитися до ініціативи. Ви можете провести свій урок про важливість щеплень до Всесвітнього тижня імунізації та отримати сертифікат про участь у міжнародному проекті, заповнивши просту форму-звіт.
Валерія Якушко, викладачка центру іноземної мови Green Country, одна із розробниць уроку
На уроці вакцинації учні мають дізнатися, які віруси спричиняють найпоширеніші хвороби і отримати певний інструмент протидії — календар щеплень. Учні мають вийти після цього уроку із навичкою користування календарем щеплень.
Розроблений урок можна провести у молодшій і середній школі, частини уроку можна пристосувати до проведення у старшій школі.
Як пояснити глобальні цілі ООН
На самому початку уроку маємо протлумачити дітям глобальні цілі ООН. Але якщо просто почнемо розповідати про них, діти швидко знудяться. Тому пропоную пограти у мемо-гру. До уроку ми підготували картки, де зображено усі 18 глобальних цілей ООН.
Клас слід поділити на команди — раджу, щоб одна команда складалася не більше, як із 5 осіб. Кожна команда отримує набір для мемо-гри. Усі картки перегортаються «сорочками» догори, діти у команді по черзі перевертають картки, намагаються знайти дві однакові і пояснити, що означають картинки на них.
Вчитель моніторить роботу команд, і це чудова нагода розпочати дискусію: що таке бідність, голод, як діти це розуміють. Хай діти запропонують власні варіанти розв’язання глобальних проблем.
Саме тепер можна обережно перейти до третьої цілі — міцне здоров’я, в рамках якої і був створений цей урок. До матеріалів уроки додано актуальну офіційну інформацію, надану ЮНІСЕФ про те, який зараз стан захворюваності в Україні на різні хвороби. Ви зможете фахово розповісти своїм учням, скільки тисяч людей від 2016 року захворіли на кір, чим це загрожує країні.
Лілі, яка потоваришувала із вірусами
Основна частина уроку буде стосуватися книжки «Лілі, яка потоваришувала із вірусами» (авторка Катерина Бабкіна, видавництво #книголав). Залежно від віку ваших учнів, ви можете використовувати техніку активного слухання або активного читання.
Якщо ваші діти досить дорослі, вони можуть читати один або кілька розділів книжки самостійно у групах або у парах. Якщо діти зовсім маленькі, ви можете читати ці тексти для них і разом із ними. Тут важливо пам’ятати, що ніколи не слід читати текст просто заради читання. Тож перед тим як читати, можна розглянути ілюстрації та запитати дітей: що це за дівчинка? Як її можна описати? Скільки їй років? Чому вона нудиться? Що означає хворіти? Після того, як діти поділяться своїми здогадками, можна починати читати текст.
Окремі розділи книжки присвячені вірусам і мікробам, що спричиняють хвороби. Запропонуйте своїм дітям познайомитися із ними, розглянути їх. У книжці усі ці мікроби зображено, тож ви можете використати цей момент і створити із дітьми їхні власні малюнки мікробів.
Пограємо у віруси
Після того, як діти сумлінно попрацювали, вивчаючи віруси і мікроби, вони трохи стомилися і тримати увагу далі їм складно. Тож саме час влаштувати активну рухливу гру. План уроку передбачає кілька варіантів рухливих ігор, тож можна обрати ту гру, яка підійде вам і приміщенню, де ви працюєте.
Наприклад, можна пограти у «Котики-мишки», яку адаптували під урок вакцинації, тож це буде гра «Віруси й органи». Учні діляться на 3 групи.
- Перша група — органи: вони стоять у центрі,
- Друга група — імунітет: діти беруться за руки і утворюють кільце навколо органів;
- Третя група — віруси, що будуть атакувати організм.
Таким чином проста гра отримує змістовне навантаження, і діти можуть побачити, як віруси потрапляють до органів, коли імунітет не здатен їх захистити.
Інша гра — «Броунівський рух». За правилами цієї гри діти рухаються класом у вільному порядку, а вчитель може промовляти, наприклад, слово «щеплення» — тобто, віруси не можуть об’єднуватися, бо працює імунітет. А коли вчитель вигукує слово «захворіли», мікроби і віруси об’єднуються і можуть захопити організм здорової людини.
Після того, як діти попрацювали і пограли, настає час вивчити, які віруси і мікроби спричиняють певні хвороби. Вивчати нові слова найкраще за допомогою гри «Бінго». Кожна група дітей отримує картки для бінго. На кожній картці зображено віруси та мікроби з книжки. У книжці є ці самі зображення, вони підписані іменами, що їх вигадала авторка книжки, а також назвами, які їм дали дослідники. На інших картках вам слід написати назви хвороб, які ці віруси спричиняють. Ці картки ви кладете у коробочку, і виймаєте по одній. Наприклад, ви вийняли картку зі словом «кір» Діти мають швидко знайти вірус, що викликає цю хворобу, і закреслити його у себе на картці. Команда, яка першою закреслить усі віруси, вигукує «бінго» — тобто, перемагає. Це дуже ефективна гра на запам’ятовування.
Календар щеплень — інструмент захисту
Коли діти вже вивчили віруси і хвороби, які вони спричиняють, час перейти до основного інструменту, який мають опанувати учні — календар щеплень. Календар щеплень є у книжці, він також доданий до матеріалів уроку наприкінці цієї статті — його можна видрукувати на більший формат.
Із календарем слід працювати також в ігровій формі. Клас ділиться на групи, кожна група отримує незаповнений календар щеплень. На дошку вішаємо великий заповнений календар щеплень. За хвилину-півтори діти мають запам’ятати дані з цього календаря, а тоді працювати самостійно у групах і заповнити свій календар по пам’яті. Коли усі впоралися, можна порівняти календарі дітей зі зразком на дошці чи у книжці.
Інший варіант гри з календарем — квіз. Тоді у гру залучений увесь клас. Кожен учень має перед собою календар щеплень, а вчитель запитує, наприклад, «Які щеплення я мав отримати у 18 місяців?», «Скільки доз вакцини проти кору я маю отримати до 16 років?»
Як розмовляти про щеплення
Після такої плідної роботи класу саме час звернутися до розмови саме про щеплення. Тут надзвичайно важливо вчителю розповісти про свій персональний досвід хвороби або щеплення.
Маємо розуміти, що діти можуть боятися щеплень, тому маємо обережно пропрацювати цей страх. Вчитель може запитати у дітей, що таке щеплення, і записувати усі відповіді у хмарку на дошці. Усі ці відповіді і асоціації дітей зі щепленнями треба проговорити: чому це боляче? Чому неприємно? Чому потрібно?
Діти можуть поділитися своїм персональним досвідом отримання щеплень. Маємо розуміти, що тема щеплення дуже сензитивна, тому обговорювати її слід у доброзичливій сприятливій атмосфері, використовуючи техніки ненасильницького спілкування і відштовхуємося від користі щеплень і можливих наслідків, якщо щеплення не проводяться.
Якщо після усіх цих ігор і видів робіт у вас лишився час, можна використати його для створення мистецьких проектів: діти можуть створити власну ілюстрацію вірусу чи мікроба.
Якщо ви проводите такий урок для старших дітей, можете попрацювати із темою міфів про щеплення: наприклад, пропонувати певне твердження, а діти мають розібратися, правда це чи міф.
На останній сторінці книжки є ще одна гра — тут зображено, як Лілі захворіла на грип. Ви разом із учнями можете пограти і знайти, де саме на Лілі чекала небезпека і як вона могла підхопити вірус грипу. Під час цієї гри можна поговорити із дітьми про те, як жити повноцінним життям і вберегтися від подібних хвороб.
Якщо ви працюєте на уроках із гаджетами, можете завантажити додаток із книжки: вмикаючи додаток і наводячи телефон на картинки із книжки, ваші учні побачать, як ілюстрації оживають. Для цього достатньо буде мати один телефон із такою функцією, щоб продемонструвати класові і таким чином залучити їх до роботи.
Бойчук Надія Іванівна, вчитель початкових класів, Агрономічненська школа, Вінницька область
Подібні ігри можна запропонувати пограти батькам під час батьківських зборів. Ми вже маємо такий досвід — на батьківських зборах батьки у групах грали у гру «Кути»: на аркуші паперу або на дошці малюю схему гри — зигзаг кутів: відправна точка — проблема (наприклад, поведінка або захворювання), від проблеми малюємо стрілочку до наступного кута — причини (батьки/діти записують причини проблеми), далі стрілочка веде до ресурсів (що може допомогти у розв’язанні проблеми), наступний кут — інструменти, кінцевий кут — результат.
Гра дуже ефективна, бо дає змогу подивитися на складові проблемної ситуації і спільно знайти варіанти вирішення. Під час батьки переглядають своє ставлення до проблеми, домовляються у групі і виходять на інший рівень розуміння дітей і самих себе.
Матеріали для уроку:
Книжка «Лілі, яка потоваришувала із вірусами»
Матеріали уроку для скачування і друку:
- Кольорові картки (для поділу дітей на команди за кольорами карток)
- Мішечок\коробочка для карток «Бінго»
- Набір мемо-гри (для кожної команди)
- Картки для «Бінго»
- Великий календар щеплень (роздрукувати)
Інформація: Міфи про вакцинацію
Стікери (для роботи із календариками щеплень, щоб їх можна було використовувати багато разів)
Дошка, крейда
