Як навчити дитину мріяти

Не критикуйте, не порівнюйте і не знецінюйте

Головний психолог проекту «Здiйсни мрiю», сімейний психотерапевт, тренер і засновник Школи емоційного моделювання Володимир Миколенко розповідає, як допомогти дитині мріяти, навіть якщо вона вже давно не дитина. Повну версію статті читайте в спецвипуску «Мрії заради життя» журналу «Новое время». Публікуємо обрані фрагменти.


Спецвипуск «Мрії заради життя» вийшов напередодні Всесвітнього дня бажань #WorldWishDay. Експертами видання стали представники благодійного проекту «Здійсни мрію» Фонду «Ти не один». Серед матеріалів номера — стаття «Они зажигают звезды» про Урок мрії, розроблений експертами «Освіторії». У цьому випуску також можна прочитати про єдине в країні дослідження дитячих мрій, а також ознайомитися з практичними рекомендаціями психологів і вчителів, щоб навчитися мріяти, не обмежуючи себе. На обкладинці — малюнки дитячих мрій, зібрані з усієї України в турі #моядитячамрія, символічно розташовані у формі тунелю, що веде до світла.

Дозвольте мріяти собі

Перехідні 1990-ті привчили багатьох українців до того, що потрібно не мріяти, а дуже конкретно планувати і бажати. Цього вони часто, часом неусвідомлено, вчать і своїх дітей чи онуків. Тому перше завдання батьків — дозволити мріяти собі. Адже ми пам’ятаємо, що найкраще виховання — це не те, що каже тато або мама, а те, що він або вона робить. Починайте потихеньку мріяти самі!

Не критикуйте

Критикувати — це теж один з уроків життя в режимі виживання. Критицизм дає змогу легше переносити кризи. Не маючи великих сподівань, не розчаруєшся. Ти постійно зібраний, напружений, стежиш, щоб ніде не помилитися, лаєш за помилки себе і оточуючих. Не помічаючи, можна критично оцінювати і творчі зусилля дитини: «Ну що ти таке намалював! Мазанина якась!» Вчіться підтримувати творчі пориви дітей без критики. Це важко.

Ще гірше прихована критика: «О, ти щось намалював. А що це? Собачка? Ха, а більше схожа на крокодила». Ось така іронія несе в собі одразу два послання: начебто і схвалення, але заразом і прихований зміст — те, що ти зробив, негарне, погане.

Із прихованою критикою людина з дитинства швидко вчиться знецінювати свою творчість.

Виробляйте в дитини навички досягнення цілей

Багато дітей, коли починають іти до своєї великої мрії, швидко розчаровуються, стикаючись з першими труднощами. Це нормально, особливо для маленької або хворої дитини, котру довго виховували в атмосфері гіперопіки. Допомагайте їй розвивати вольове зусилля. Накидайте план покрокового втілення мрії, розбитий на маленькі кроки і маленькі успіхи.

Паралельно дайте дитині можливість відчути свою компетентність у простих побутових завданнях — прибрати в своїй кімнаті, помити посуд — і похваліть за зроблене. Фіксуйтеся на проміжних успіхах: «Ти програв гру? Але, дивись, ти зробив багато успішних ходів», «Повітряний змій не злетів, але поглянь як ти навчився акуратно склеювати деталі!»

Не порівнюйте успіхи дитини з успіхами інших дітей

Порівнюйте тільки з її власними попередніми успіхами.

Цей пункт особливо важливий для дітей із хронічними захворюваннями. Порівнюючи їх успіхи з успіхами здорових брата чи сестри, героями телевізійних шоу, легко прищепити дитині невпевненість у собі, почуття неповноцінності і постійний страх не відповідати вашим високим очікуванням. Допомагайте дитині побачити навіть маленький прогрес на шляху до мрії.

Станьте надійною гаванню для мрій підлітка

Частий запит до психолога сьогодні — це підлітки, які, за словами батьків, нічого не хочуть, у тому числі мріяти. Раптово знецінюють мрії та цілі, до яких вони довго та наполегливо йшли раніше. Причин тут може бути безліч. Важливо визнати, що це нормальний процес, передбачений природою.

Головне завдання підліткового віку — максимально відокремити особистість підлітка від сім’ї, емоційно, психологічно, зробити її автономною. «Розлюбити» батьків, щоб відкритися світу нових відносин. Саме тому підлітки такі неприємні і часто заперечують усе, що пропонують їм батьки, або прагнуть демонстративно відмовитися від того, що любили ще кілька років тому.

Завдання дорослого на цей період — стати спокійною гаванню. Коли корабель потрапляє в море, де вирує буря, він повертається в гавань, щоб поповнити запаси, щоб команда відпочила, щоб полагодити поламані снасті і знову піти в бурю. Завдання батьків — підтримати дитину в цій бурі. Важливо дати зрозуміти: навіть якщо мені не подобається, що ти робиш, як поводишся, я все одно тебе люблю і підтримаю в будь-якій ситуації. Тобі не потрібно мені доводити, що ти цінний.

У цей період мрія може стати одним з якорів сталості для підлітка, а з її знеціненням можна акуратно розібратися. Можливо, за знеціненням мрії лежить тривога і зневіра у власних силах. Або початок нового захоплення і страх щось змінювати. У кожному з цих випадків допомогти дитині можуть або батьки, або авторитетний наставник, до якого підліток у цей період життя не відчуває суперечливих почуттів.

Автор:

Залишити відповідь