Математика — заняття, яке важко розпочати за дзвінком. Частина дітей не може зосередитися на початку уроку. Деякі відчувають тривогу, що не впораються. Експерти радять у перші 5 хвилин давати вправи на розігрів. Але які з них дійсно ефективні? «Освіторія» зібрала найкращі варіанти.
1. «Фотоматематика»
Щоб учні більш активно та охоче працювали, дискутували, не боялися відстоювати свій спосіб розв’язання завдання, їм необхідні вправи, які кожній дитині у класі дають почуття причетності.
Учні, які заходять у клас, мають побачити на дошці візуальну підказку, радить видання Edutopia. Варто використовувати цікаві фотографії, які стосуються звичного життя учнів, але налаштовують на приємне. Наприклад, для початкової школи це може бути тарілка зі смаколиками, свічки на торті, гоночні автомобілі, торговий автомат з іграшками, яскраві повітряні кульки, кумедні цуценята. Зображання зустрічає школярів та залишається на початку уроку пару хвилин, доки діти заспокоюються, розкладають речі. Потім воно зникає, і учням пропонують згадати, хто що помітив про колір, кількість, тип об’єктів, як речі чи предмети були організовані на зображеннях. Учитель ставить запитання на кшталт: «Скільки машин в одному ряду? Скільки на всьому треку? Скільки певного виду іграшок в автоматі? А скільки загалом?».
Для старших класів питання стосуються, звісно, вже не арифметики, а, наприклад, відсотків, вірогідностей, схем, пропорцій жирів, білків, вуглеводів у раціоні тощо. Та й зображення зовсім інакші: кадри з популярного кіно, аніме, типові кадри кулінарних блогерів, спортсменів-екстремалів.
Не варто забороняти зауваження, які не стосуються математики. Це час для вільного входження в урок. Якщо хтось із дітей поділиться, що допомагав мамі робити такі смаколики або має колекцію іграшкових автівок, це лише сприятиме створенню доброзичливої атмосфери. Вчитель просто час від часу м’яко нагадує питання, щоб до нього повернутися.
Потім зображення повертають та перевіряють відповіді.
Всі учні мають можливість потренувати увагу та пам’ять, поділитися чимось, чим вони цікавляться, дозволяючи їм відчути, що їхні голоси цінують у класній спільноті.
2. «Що зайве?»
Учнів зустрічають чотири зображення. Вчитель запитує, яке з них зайве. Йдеться не про послідовності фігур або чисел, де можна знайти чітку закономірність. Наприклад, це може бути зображення печива в цукровій глазурі, пончика, тістечка брауні та тоста. Єдиної правильної відповіді немає, будь-який варіант згодиться, якщо учень зможе його обґрунтувати. Один школяр скаже, що пончик круглий, а решта виробів — чотирикутні. Інший — що все солоденьке, окрім тоста. Або – всі зображення білі, окрім брауні. Хтось зверне увагу на глазур і виключить печиво, бо на решті виробів його немає. Можна знайти причину лише для одного вибору, а краще – кілька причин для різних зображень. Увага зосереджена на аргументації, тож учні відчувають задоволення від відстоювання своєї думки.
3. «Що краще?»
Цей варіант легко втягує дітей у обговорення і теж спонукає обґрунтовувати свою думку. Скажімо, маємо два зображення: кругла та прямокутна піца. Запитання звучить так: «Ви б хотіли з’їсти два шматочки круглої піци діаметром 12 дюймів, розрізаної на вісім частин, чи з’їсти один шматок прямокутної піци розміром 15 на 10 дюймів, розрізаної на шість частин?»
У цій розмові студенти порівнюють, якій піці вони віддають перевагу, і їм потрібно буде обґрунтувати свої міркування доказами із зображення. Звичайно, деякі діти хочуть більше піци, тому їм доводиться обґрунтовувати, який шматочок дає їм більше, тоді як інші можуть сказати: «Мені подобається менша, тому що я не хочу їсти багато піци» або «Я віддаю перевагу колу над прямокутником». Усі відповіді можуть бути правильними, якщо учні здатні обґрунтувати свою логіку.
4. «Числові рядки»
Цей варіант допомагає учням виявляти закономірності та зв’язки та вивчати властивості операцій. У числовому рядку вчитель спочатку демонструє задачу, яку потрібно розв’язати, ділиться стратегіями та рішенням, а потім заохочує учнів використовувати це, щоб упоратися з наступним виразом.
Наприклад, учитель може спочатку показати 7 x 8 =
Учні розв’язують задачу, і їм пропонується 14 x 8 =
Далі цей досвід просять застосувати у прикладі 28 x 8 =
Розмова завершується обговоренням подібностей і відмінностей між рівняннями. Ці завдання достатньо прості, щоб усі учні могли зацікавитися ними на початку, а потім поступово ускладнюються.
5. «Закрите сортування термінів»
Робота з термінами — таку «п’ятихвилинку» зазвичай проводять у будь-якому класі американської школи Concourse Village у Бронксі. Педагоги діляться досвідом, як поглибити вивчення математики за допомогою сортування слів.
Діти отримують картки з ключовими словами. Наприклад, урок про вимірювання може включати такі як: кілометр, метр, дециметр, сантиметр, доба, година, секунда, хвилина, кілограм, грам, тонна, центнер. Учитель пропонує також конверти з категоріями: «Відстані», «Інтервали часу», «Об’єми», «Маси» і «Не впевнений».
Після того, як терміни розподілені, проведіть групове обговорення, щоб учні могли пояснити вибір та відпрацювати навички вербалізації та відстоювання думки. Ця вправа розвиває математичний словниковий запас.
6. «Відкрите сортування термінів»
Учні так само отримують терміни, але мають придумати власні класифікації та обґрунтувати, які терміни належать до якої групи. Такі вправи вчать думати, говорити, читати та писати як математики.
Варіантом завдання є не поділ, а встановлення ієрархії понять за допомогою простої діаграми або графічного органайзера. Це дає змогу дітям глибше зрозуміти, як пов’язані між собою різні математичні поняття.
Наприклад, коли учні вивчають ромб, вони повинні знати, що особливості його форми роблять таким, що належить до кількох категорій: паралелограм, чотирикутник і фігура на площині. Було б точніше розмістити ромб як підмножину паралелограма, який тоді є підмножиною чотирикутника, а той вже — двовимірних фігур. Тож діти отримують зображення та назви категорій і самого ромба, і мають правильно приклеїти на аркуші паперу та намалювати зв’язки.
Створюючи візуальне відображення, учні навчаються бачити зв’язок між суміжними поняттями.
Ці 6 вправ формують інтерес до предмету, зміцнюють впевненість, підтримують наполегливість і самоконтроль, вчать діалогу з однокласниками.
Сьомий спосіб розпочати урок дещо нестандартний, але й він працює.
7. «Фото для бесіди»
У цьому варіанті учнів зустрічає короткий порядок денний: тема, етапи роботи. Щоб налаштувати на легкий лад, завжди є більш жартівливий рядок: «Середа? Оце так! Пів тижня вже пережили!» або «Тест наступного тижня? Проведемо! Ніхто не боїться?» Але головний сюрприз — фото, яке не стосується математики. Натомість воно розповідає більше у веселій формі про самого вчителя, його інтереси та дає змогу краще дізнатися про життя учнів.
Це може бути фотографія собаки вчителя. Або п’ятірка найшвидших наземних тварин. Або модель Сонячної системи, яка показує, як нахил Землі впливає на пори року. Щось веселе, що стосується нинішньої дати — наприклад, Свято шоколаду або День плюшевого ведмедика. Це може бути зображення павука, якого вчитель знайшов на шкільному стадіоні.
Якщо учні роздивляються й коментують фото собаки, вчитель теж має нагоду запитати про їхніх домашніх тварин. Якщо обговорюють найшвидших наземних тварин, можна запитати, хто швидший: чемпіон з бігу чи страус.
Бесіда може згаснути за лічені секунди або тривати до 5 хвилин, перш ніж учитель перейде до теми уроку. Таке спілкування, хоч не налаштовує саме на математику, приносить результат. По-перше, встановлюється доброзичлива тепла атмосфера. По-друге, вчитель значно краще пізнає учнів як людей, що неодмінно окупиться у довгостроковій перспективі. А ще вільна комунікація, обстоювання позиції, коли це стосується простих улюблених речей переноситься на саме заняття. І шанс замість тиші почути математичний диспут на уроці значно підвищується.
