Троє вчителів — про вдалі та невдалі завдання ЗНО з української мови і літератури

Автор тексту: Олексій Сімончук

Цього року завдання зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, на думку вчителів, кращі, ніж у попередні роки. Ми попросили трьох спеціалістів розповісти про вдалі та невдалі завдання цьогорічного ЗНО.

Ігор Хворостяний, учитель Новопечерської школи, кандидат філологічних наук

Цьогоріч завдання ЗНО з української мови і літератури — адекватні, продумані, вивірені. Це видно також із того, що немає тотальних скарг, які були в попередні роки.

Гарний текст у розвитку мовлення й однозначні запитання після нього. Раніше траплялися двозначні відповіді: на погляд багатьох учителів, кілька варіантів були правильними. У літературі, хоч і лишилися завдання на знання фактажу (наприклад, №37 про зачинателя нової української прози), з’явилися непогані завдання, що передбачають прочитання твору, а не лише теорії до нього, певної аналітики (наприклад, №35).

Вдалі завдання:

Завдання:

Приклад компетентнісного завдання. Називання часу — типова мовленнєва ситуація з побуту кожної людини. Мовці, однак, припускаються шаленої кількості помилок у позначенні часу.

Завдання:

Це завдання передбачає не лише знання теорії, «зазубрювання» правил, а й уміння застосувати їх на практиці. Неправильне відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен, по батькові, на жаль, є досить поширеним. Не зайвим буде нагадати: чоловічі прізвища, що закінчуються на -о чи приголосний звук — змінні (Олег Плющ, з Олегом Плющем), жіночі ж — ні (Мар’яна Гриців, гаманець Мар’яни Гриців тощо).

Завдання:

Це завдання передбачає знання не стільки фонетики, скільки орфоепії — правильної вимови. Воно перевіряє не класифікацію звуків, а їх вимову. Зокрема, в українській мові дзвінкі приголосні наприкінці слів не оглушуються (неправильно вимовляти любо[ф]). Крім того, успішне виконання завдання передбачає розвинене критичне мислення абітурієнта, розуміння того, що буква й звук — поняття не тотожні.

Завдання:

Гарне завдання на визначення лексичних помилок. Маємо приклади росіянізмів (конструкції збудовано за зразком словотворення російської мови) — А, Б, В. Такі помилки досить поширені.

Завдання:

Завдання на знання закономірностей акцентуації (наголошування) відіграє значну роль не лише в плані перевірки здобутих знань, умінь, навичок. Воно виконує ще важливу соціальну функцію — так «повертаються» втрачені питомі наголоси (витравлені в часи СРСР шляхом уподібнення: якщо в українській мові наголос не збігався з російським, його штучно «переписували»). Для багатьох нормативний наголос у слові «довІдник» став новиною, але це ж чудово! Саме так і закріплюється мовна норма у свідомості носіїв української.

Завдання:

Гарне завдання «на дві дії». Недостатньо просто знати, із якого твору наведені рядки («Маруся Чурай» Ліни Костенко), потрібно ще й знати, автором якого з наведених творів вона є («Засвіт встали козаченьки»).

«Погане» завдання

Хоч програма ЗНО в частині літератури й передбачає знання сюжетних елементів (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), переконаний, що такі завдання є недоречними й стосуються хіба компетенцій філологів у вишах. Вони перевіряють предметно літературознавчі вміння — це раз, є доволі неоднозначними в трактуванні — це два.

Діана Мельникова, учитель української мови і літератури СЗШ №35 м. Києва

Враховуючи формат ЗНО та шкільну програму, за якою вчилися цьогорічні випускники, не маю претензій до запитань. Блок «Українська мова» повністю відповідає тим темам, які учні мали вивчити впродовж навчання. Тести не дуже складні, розраховані на рівень 11-класників.

Проте характер (а не зміст) деяких завдань з літератури викликає в мене нерозуміння. Головна проблема цього блоку — спрямованість на зубріння, а не розуміння текстів. Наприклад:

Співвіднесіть ім’я митця з висловлюванням про нього.

Митець:

  1. Остап Вишня
  2. Павло Тичина
  3. Володимир Сосюра
  4. Василь Стус

Висловлювання:

А. «Письменник стрімко робить блискучу літературну кар’єру, стає всенародним улюбленцем, його гуморески та фейлетони користуються великою популярністю, досягають мільйонних тиражів…»

Б. «Син Донеччини, задушевний лірик, він був серед тих, хто глибоко відчув красу українського поетичного слова і виявив його нові можливості…»

В. «У кабінеті письменника стояв фрегат під вітрилами, який, очевидно, нагадував роки юності біля чорноморських берегів, де митець разом з Довженком стояв біля витоків зародження українського кіно…»

Г. «Перший поет-оптиміст в українській новітній літературі, слова «Соняшних кларнет» якого здебільшого означають рух, настрій, колір, а передовсім — музичний тон, барвозвук…»

Д. «Тих віршів не можна гортати — в них треба входити і повільно обживати, як обживав поет на етапах свої камери — і тоді відкривається унікальна сторінка поезії ХХ віку — віку відчуження…»

Така інформація знадобиться для загальної ерудиції дитини. Але враховуючи інформаційне засилля сьогодення та пріоритети молоді, можу сказати: хто про кого що говорив, учні забувають наступного дня. То який тоді сенс усі ці факти зубрити? Яка від того практична користь? Якщо дитина справді захоплюється особистістю і творчістю автора, то обов’язково багато про нього запам’ятає і прочитає.

Або тести на кшталт «що автор мав на увазі»:

Провідну думку твору «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» виражено в рядку:

А. «Кайданами міняються, / Правдою торгують. / І Господа зневажають…»

Б. «Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались…»

В. «У нас воля виростала, / Дніпром умивалась…»

Г. «Не чваньтесь, з вас деруть ремінь, / А з їх, бувало, й лій топили».

Д. «Обніміться ж, брати мої, / Молю вас, благаю!»

У поезії «Стилет чи стилос?» автор розмірковує про:

А. Швидкоплинність життя

Б. Кохання та зраду

В. Роль митця в суспільстві

Г. Конфлікт поколінь

Д. Красу весняної природи

З упередженням ставлюся до завдань, що базуються на ідейно-художньому аналізі. Звичайно, учителі рік готують дітей за спеціальними довідниками, де вказана «правильна відповідь». Діти її знають, але ж читач має право сприймати, відчувати й трактувати художній твір по-своєму, бо це мистецтво. Тут немає універсальних формул.

Назва твору:

  1. «Мина Мазайло»
  2. «Місто»
  3. «Маруся Чурай»
  4. «Україна в огні»

Місце відображених подій:

А. Кононівка

Б. Харків

В. Київ

Г. Полтава

Д. Тополівка

Запам’ятовування найменших деталей твору свідчить лише про чудову пам’ять учня, а не про його розуміння літератури. Утім, важко знайти інший спосіб перевірити, чи знає учень обов’язкові твори. Можна перечитати вдумливо всю шкільну програму і забути назву населеного пункту або до якого твору автор використав епіграф.

Не згодна з формою творчого завдання. Цілком усвідомлюю, що в кожного вчителя є власні вимоги до хорошого твору, тому й виведені загальні критерії написання висловлювання. Та ці критерії ставлять учня в жорсткі рамки: дитина не може висловитися так, як хоче. Немає творчої свободи. Це прикро.

Я вважаю, що ЗНО не повинно бути невідворотним випробуванням: визубрив — склав — забув. Тестова форма не розкриває «стосунки» дітей з літературою. Цей блок потребує переважно запитань відкритої форми. Але тоді перевірка тестів стане великою проблемою — це я теж усвідомлюю.

Наталія Рудницька, учитель української мови і літератури Кам’янець-Подільської ЗОШ №17

Я порадилася зі своїми учнями, які складали ЗНО. Загалом завдання були середнього рівня складності. Деякі з них стосувалися відтворення фонових знань, прикладної (практичної) орфографії. А були й завдання логічні, де, крім знань, потрібно було застосувати ще й аналіз і синтез, і навіть, як казав Шерлок Холмс, дедукцію.

Завдання, які не сподобалися учням:

  1. Наголос. Це слова, які просто треба вивчити напам’ять, а цього ніхто робити не любить.
  2. Знайти помилку в написанні прислівника. Такі завдання потребують знання і відтворення правила.
  3. Запитання з літератури про «золоте слово Святослава», а також про зачинателя української прози Григорія Квітку-Основ’яненка видалися надто простими й очевидними.
  4. Запитання про провідну думку твору Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим» здалося очевидним також. Один учень навіть сказав, що це — «дитячий садок».
  5. Завдання на співвіднесення назви твору із місцем відображення подій. Щоб виконати це завдання, треба просто вивчити «шпаргалку».

Завдання, які сподобалися учням:

  1. Завдання на визначення за годинником. Воно має конкретне практичне застосування.
  2. Фразеологізми. Діти люблять фразеологію, під час підготовки до ЗНО роблять багато таких завдань.
  3. Текст «Мурали Києва». Сподобався сам текст через своє пізнавальне наповнення, і завдання підібрані оптимально.
  4. Учням також сподобався діалог між Карпом та Лавріном Кайдашами.
  5. Малюнок про любовний трикутник у новелі Григорія Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Учні люблять завдання на візуалізацію, графічні малюнки тощо.
  6. Визначити ознаки постмодернізму в запропонованих поезіях.
  7. Співвіднесення імені автора з уривком написаного ним твору. У цьому завданні треба знайти ключові слова, за ними визначити твір, а потім співвіднести його з автором. Тут точно в жодну шпаргалку не підглянеш.

Також майже всі учасники назвали важливою та актуальною для них тему власного висловлення, у якій «було про що писати».

Залишити відповідь