1 червня відзначаємо День захисту дітей. А 3 червня констатуємо 100 днів повномасштабної війни росії проти України, жертвами якої вже стали сотні хлопчиків та дівчаток. Тисячі вже не повернуться до своїх шкіл, бо ті вщент зруйновані російськими авіабомбами. Мільйони українських дітей вимушені були залишити домівки, розлучитися з татом чи мамою, не мають постійного безпечного доступу до освіти. У цьому матеріалі згадуємо, як пережила 100 днів війни українська освіта.
180 зруйнованих шкіл
За 100 днів повномасштабної війни росія повністю зруйнувала 180 закладів освіти. Ще 1708 пошкоджені. Найбільше руйнувань зазнала Харківщина: 370 закладів пошкоджено, 52 — зруйновано. Щоб фіксувати злочини росії в Україні МОН створило сторінку «Освіта під загрозою», де можна відслідковувати фото й наслідки руйнувань у реальному часі.
Сотні шкіл зараз є прихистком для тимчасово переміщених осіб. Чи вдасться відновити навчальний процес офлайн з вересня наразі невідомо.
Всеукраїнська школа, уроки та дзвоник онлайн
Із 24 лютого школи припинили навчальний процес офлайн. А вже з 14 березня почало відновлюватися дистанційне навчання. Тисячі вчителів з різних куточків світу проводили уроки для своїх учнів. За час війни кількість користувачів Всеукраїнської школи онлайн виросла в кілька разів. Ба більше — щоб зберегти інтерактивність навчально процесу, МОН запустило Всеукраїнський розклад. Тисячі дітей долучалися до живих пізнавальних та навчальних прямих ефірів. Уроки Всеукраїнського розкладу в записі можна переглянути на YouTube-сторінці «Освіторії». Окрім Всеукраїнського розкладу, десятки приватних шкіл зробили свої навчальні курси абсолютно безкоштовними. А логічним завершенням став Всеукраїнський останній дзвоник онлайн. На віртуальних гостей чекали півтори години спілкування, цікавих історій, привітань від однолітків, вчителів, волонтерів та лідерів думок, хітова Всеукраїнська руханка та зіркові співи. Переглянути можна тут.
Навчання під час війни: платформа osvitanow.org
Із початком війни перед мільйонами українців постали питання: як влаштувати дитину в садок чи школу за кордоном, як отримати документи про навчання, як бути зі вступною кампанією цього року. Відповіддю на виклики часу стала платформа osvitanow.org. Для батьків на платформі зібрана вся перевірена та актуальна інформація: від переліку шкіл в Україні та за кордоном і порядку влаштування туди дітей до алгоритмів отримання документів про навчання, вступу до вищих навчальних закладів у 2022 році та можливостей соціальної та психологічної підтримки українців. А для освітян на osvitanow.org зібрані матеріали про трудові відносини під час воєнного стану, інструкції, як працювати тим, хто опинився на тимчасово окупованих територіях, безкоштовні інструменти для організації навчання під час війни, зокрема дистанційного.
НМТ замість ЗНО
Уперше з моменту заснування ЗНО зазнало значних змін. Замість нього цього року вступники складатимуть національний мультипредметний тест (НМТ), або спрощене ЗНО. Тестування відбудеться в липні, міститиме 60 завдань, з якими треба впоратись за 120 хвилин. Тест буде складатися із завдань з української мови, математики та історії. Усе про мультипредметний тест ми розповідали тут.
Але це ще не всі нововведення. Щоб вступити до вишу, абітурієнтам необхідно написати мотиваційний лист. Про те, як зробити його вдалим, розповів віцепрезидент KSE Єгор Стадний під час одного з вебінарів iLearn. Нагадаємо, що на цій платформі щотижня проходять безкоштовні вебінари з підготовки до НМТ.
Українські освітяни вразили світ
«Українська освіта поранена, але жива і бореться», — сказав Сергій Шкарлет під час виступу на Світовому освітньому форумі в Лондоні. Україні на ньому приділили особливу увагу.
Закордонні колеги щиро захоплюються українськими вчителями. Такі світові освітні зірки, як Говард Гарднер, Барбара Оуклі, Естер Войчицькі, Гордон Ньюфелд та багато інших вважають за честь провести вебінари для українських педагогів.
Закордонні партнери фінансують українські школи за кордоном, щоб діти мали змогу не втратити зв’язок із батьківщиною. Фото професора Чернівецького університету, який веде лекції на фронті, розлітаються по всіх світових медіа. А промові очільниці громадської спілки «Освіторія» Зої Литвин на ТЕD у Ванкувері аплодують Білл Гейтс та Ілон Маск.
Навчанню бути: вчителі з усього світу викладали онлайн українським школярам
14 березня школи почали відновлювати навчання в дистанційному форматі. Саме тоді директорка Новопечерської школи Тетяна Сунак ініціювала проєкт «Навчанню бути».
«У березні було важливим не відпускати українську освіту, запустити всі процеси. Тоді багато українських учителів були зосереджені на питаннях безпеки або перебували поза зоною досяжності. Саме тому ми звернулися до колег з усього світу з проханням стати вчителями наших дітей. Після першого ж мого виступу на радіо, після першого ж листа від Cвітової Координаційної Виховно-Освітньої Ради Світового Конгресу Українців ми отримали неймовірну хвилю підтримки», — пригадує пані Тетяна.
На наш заклик стати вчителями-волонтерами відгукнулися 188 викладачів з усього світу: Канади, Італії, Туреччини, Ісландії, США, Австралії. Але особливо тепло нам було бачити заявки українських учителів, які мали силу викладати онлайн у рідній школі, а поміж тим бігти на уроки до інших дітей. 27 учителів стали активними учасниками проєкту. 10 шкіл отримали підтримку в той момент, коли було ще так багато невизначеності.
«Усі запити були важливими, бо вони — про незламність освітнього фронту, — каже Ярослава Мозгова, менеджерка Тренінгового центру ГС «Освіторія». — Та найбільше запамʼятався запит від Першої міської гімназії Черкаської міської ради. Викладач Захисту Вітчизни долучився до Збройних Сил України, тож директор школи шукав йому заміну. Памʼятаю, що за моїх шкільних часів Захист Вітчизни сприймався як другорядний предмет. Тому я водночас здивувалася та зраділа, що ставлення змінилося.
Другий запит, що був важливим особисто для мене, — це уроки для дітей Новоселідівської гімназії на Донеччині. Частина з цих дітей евакуювалися з родинами, частина — продовжували перебувати в зоні бойових дій. Але вони долучалися, навчалися, відкривалися вчителям-волонтерам. І це знову історія про незламність, адже ми навчаємось і навчаємо попри все».
Отже, за 100 днів війни українська освіта справді зазнала великих змін. І точно пройшла випробування на стійкість. Ми не знаємо, скільки ще триватиме війна. Але переконані: поки наші діти навчаються, а захисники виборюють свободу на полі бою — у нас велике і світле майбутнє.
