З появою коронавірусу світ змінився. Він більше не VUCA, а BANI. Що це означає? У якому світі ми тепер живемо? Та до чого нам, учителям і батькам, готувати дітей? «Освіторія» зібрала найновіші погляди вчених на наш мінливий та непередбачуваний світ.
Коли світ нагадує лід чи воду
Економісти, філософи та футурологи намагаються описати зміни, що відбуваються довкола. Спочатку світ був SPOD — це абревіатура з англійських слів: steady (стійкий), predictable (передбачуваний), ordinary (простий), definite (визначений). Таким дослідники вважають його у першій половині 20-го сторіччя, до стрімкого розвитку технологій та інформації. І ті, хто народився у 1960–70-ті роки, ще застали в дитинстві старий світ.
Ту реальність вчені порівнюють з льодом узимку: твердим, прозорим, зі шматків якого легко щось скласти. А якщо кубик льоду падає, ви можете передбачити, куди саме потрапить і де залишиться лежати.
Сорок років тому придумали новий термін — VUCA. Він позначав, що світ змінився: став мінливим та складним, у ньому не існує гарантованої стабільності. Цей світ — уже в іншому стані: не лід, а вода. Вона змінює напрямок, форму, її течія не така передбачувана. Термін розшифровують так:
V — volatility (нестабільність) означає нестійкі ситуації та непередбачувані зміни, не визначена тривалість такого стану справ.
U — uncertainty (невпевненість) означає відсутність інформації для прогнозування наслідків та планування необхідних дій. Те, що раніше вважалося безперечним, втратило свою силу, і люди більше не можуть ґрунтувати свої рішення на минулому досвіді.
С — complexity (складність) має на увазі ситуації, де багато взаємопов’язаних елементів та величезний обсяг інформації.
A — ambiguity (двозначність) визначається відсутністю чіткого розуміння правил гри, поведінка гравців не досить зрозуміла.
Чого школи мали навчати за часів VUCA?
Цьому відповідали сучасні навички, без яких не стати лідером нового покоління. Для простоти їх позначали такими самими літерами.
V — vision (візія), тобто слід розуміти, куди та навіщо хочете рухатися по життю.
U — understanding (розуміння) означає, що треба бути гнучким, сприймати інші позиції та якісно нову інформацію, досягати порозуміння, а для цього потрібні soft skills (особливо комунікативні навички та емпатія).
С — clarity (ясність).
A — agility (швидкість), тобто здатність швидко реагувати, приймати рішення.
Ці якості покладені в основу soft skills. На таких засадах працюють школи багатьох країн. Реформа НУШ передбачає розвиток схожих компетенцій у школярів.
Але життя не стоїть на місці. І доки заклади освіти перелаштовуються так, щоб учні сьогодні були успішними людьми, правила гри вже раптово змінилися.
Що таке BANI та чи діють правила в епоху хаосу?
Із початком пандемії, з 2020 року, світ став BANI. Цей термін торік запропонував провідний науковий співробітник Інституту майбутнього (США) Джеймс Кашіо у роботі «Перед обличчям епохи хаосу». Якщо VUCA — вода, то реальність BANI схожа на пар. У тумані неможливо простежити за всім, складно розгледіти бодай щось. Як же розшифровують BANI?
B — brittle (крихкий). Якщо нестабільне, те, що виходить з ладу, треба ремонтувати, то крихке — це те, що раптово остаточно руйнується. На нього взагалі не можна покладатися. У світі BANI крихка система може добре працювати на поверхні, перебуваючи на межі руйнування. У сучасному світі все взаємозалежне. Якщо один компонент виходить з ладу, результатом цілком може бути ціла низка систем, які вийдуть з ладу і впадуть, як доміно, одна за одною. Скажімо, немає країни, яка б мала змогу відгородитися від пандемії, що впливає на всі сфери життя громадян.
A — anxious (тривожний). Адже загрози сьогодні роблять людей вже не просто невпевненими. Вони відчувають тривогу з приводу майбутнього, страх обирати щось, безпорадність. Люди очікують нових неприємностей, негативних наслідків. Медіа та соцмережі, що подають емоційно забарвлені новини, запускають фейки, лише підсилюють ці страхи. Людина хоче все контролювати, щогодини передивляється інформацію, щоб не пропустити якоїсь загрози, або ж перестає читати такі повідомлення, ізолюється від світу, стає пасивною. Наслідком тривоги є як бажання знищити всі авторитети, так і бажання гуртуватися довкола публічних харизматичних постатей. Дорослі підсвідомо шукають умовних батьків, які б казали їм, що робити. До того ж потоки інформації настільки великі, що людський мозок вже не може з нею впоратися. Знати потроху про все неможливо.
N — nonlinear (нелінійний). Те, що раніше було складним, потребувало аналізу причин та наслідків Більше цього лінійного зв’язку не має. Маленькі причини, рішення, помилки призводять до катастрофічних наслідків. Від випадку зі споживанням інфікованого кажана до пандемії в усьому світі — лише кілька місяців. І навпаки, між причиною та наслідками може бути значний проміжок часу. Що б ми не робили сьогодні, доводиться страждати від наслідків давніх рішень. Наприклад, забруднення атмосфери у 1970-ті обернулося глобальним потеплінням нині.
I — incomprehensible (незрозумілий). Якщо раніше доводилося враховувати інше світобачення, власні помилки у сприйнятті реальності, шукати підтекст та інший сенс одного й того ж, то зараз чимала частина життя залишається просто незрозумілою для конкретної людини. Наприклад, ми користуємося гаджетами, які стають дедалі складнішими, і вже не цікавимося, як вони працюють. Достатньо запам’ятати, яку кнопку натискати. Є й інша причина. У нелінійному світі причини віддалені або здаються безглуздими, тому зрозуміти наслідки важко.
Штучний інтелект охоплює ту інформацію, яку не здатні зрозуміти люди. Але коли штучний інтелект навчається під час діяльності та самонавчається, навіть його творці не можуть точно сказати, як він приймає рішення. Чому автономна, безпілотна система, що здатна самостійно перетнути країну, може врізатись у стіну, просто виїжджаючи з гаража? Чому навчальна система, якій доручено створювати реалістичні людські обличчя, робить це безліч разів, але іноді може створювати щось жахливе?
Розвивати антикрихкість, практикувати майндфулнес
Для того щоб гармонійно жити в такому складному світі, вчені ще не продумали комплекс компетенцій за певною абревіатурою. Але що саме варто виховувати в дітях, щоб підготувати їх до такого життя, вже передбачили. Зокрема, філософ, кризовий менеджер та професор Нью-Йоркського університету Насім Талеб запропонував, як ще й обернути собі на користь ці зміни.
Крихкості має протистояти стійкість, а краще — антикрихкість. Наприклад, якщо згадати міфологію, гігантський хижак або зброя крихкі. Фенікс стійкий, адже відроджується після знищення. А гідра антикрихка, адже на місці кожної відрубаної голови з’являлося дві. Те, що швидко відновлюється після краху, має варіанти та перспективи в сучасному світі. Велике, тривале, надцінне є крихким, а маленьке, короткотермінове, те, на що не особливо роблять ставку та вкладають ресурси, — антикрихким. Якщо слон падає, він ламає ноги, а миша може впасти з висоти, що в кілька разів перевищує її зріст, і не пошкодитися.
Подолати тривогу допоможе розвинений емоційний інтелект та практика майндфулнесу, про яку ми вже писали.
Нелінійність не буде перешкодою для людини з нелінійним мисленням. Розум, особливо розвинений у рамках сучасної системи освіти, звикає бачити прості залежності. Цікавий приклад наводять американські маркетологи Барт де Ланге, Стефано Пунтоні та Річард Ларік у Harvard Business Review. Споживачі в балах від 1 до 5 оцінювали в анкетах, наскільки важливою для них є екологічність продукції. Маркетологи, які роблять прогнози, врахують усіх, у кого відповіді вищі за середні — 4 та 5 балів. Але практика доводить: різниці між поведінкою покупців, які поставили 1–4 бали, майже немає, купувати екологічні товари вони не налаштовані. А ось ті, хто поставив 5, майже гарантовано цього хочуть. Зв’язок між відповіддю та поведінкою — не пряма, а крива. Помічати ось такі співвідношення, глибоко копати питання — здатність якраз нелінійного мислення.
Незрозумілість — прозорість та інтуїція (здатність прогнозувати без свідомого аналізу). У людини, яка діє в новій реальності, мають бути прозорі цілі та неабияка мотивація. Зокрема, той, хто приймає рішення, має ризикувати. У VUСA-світі було нормою, що керівники корпорації приймають рішення, яке на них не дуже вплине (максимум вони втратять роботу), а працівникам чи споживачам значно погіршить життя. Виконавці ж машинально робили те, що наказали згори, адже формальна відповідальність була покладена не на них. У новому світі найбільш адаптивним стане, скажімо, малий бізнес, де підприємець може постраждати від наслідків своїх рішень, а відтак максимально зосередиться на виборі.
Уміти швидко реагувати та вигадувати нові плани в обставинах, що змінилися, залучати інтуїцію та емоційний інтелект, розвивати нелінійне мислення — ось чого треба навчати сьогодні школярів, аби завтра вони почувалися безнапасними у BANI-світі.
