Зарплату освітян підвищують на 8,4%, але чи справді вона зросте? На що планують витратити освітню субвенцію у 2022 році? Чому саме ефективність видатків — запорука їхнього подальшого збільшення? Відповіді «Освіторія» отримала від Єгора Стадного, ексзаступника міністра освіти і науки, віцепрезидента з бакалаврських програм Kyiv School of Economics.

Зарплати освітян збільшаться, але чи це зростання — реальне?

У Державному бюджеті на 2022 рік Міністерству освіти і науки України передбачено видатки обсягом 153,7 млрд грн. Це кошторис, ухвалений на загальному верхньому рівні. Не бачу разючих змін порівняно з минулим роком, які були б одразу помітні. Так, закладається зростання зарплат освітян на 8,4%, як і для всіх бюджетників. Але ніхто не знає, який рівень інфляції чекає на країну в 2022 році — можливо, він буде в межах 8%, а можливо — більший чи менший.

І коли постає запитання «Чи зростуть зарплати освітян?», слід одразу уточнювати — йдеться про номінальний чи реальний вимір? Якщо говоримо саме про реальний вимір, то враховуючи потенційну цифру інфляції, зарплати навряд чи зростуть. До прикладу, 2021 рік ми поки що закінчуємо із поточним показником інфляції 9,6%. Тож 8,4% — не той рівень підвищення, який у реальному вимірі може підвищити зарплату вчительства.

Скільки дано грошей — важливе питання. Але ще важливіше — як їх правильно розподілити. Адже навіть якщо коштів мало — немає межі досконалості в тому, як їх грамотно залучати.

Наприклад, у сфері вищої освіти не до кінця впроваджена формула фінансування університетів за результатами їхньої діяльності. У цій формулі досі не введено показник рівня зайнятості випускників кожного університету, який має впливати на рівень фінансування університету. Тому попереду ще багато роботи. Треба, щоб цей показник працював, і в 2022 році університети отримували гроші за формулою, в якій серед інших показників буде ще й такий, як рівень зайнятості випускників.

Насамкінець, буде доречним питання про те, як ми завершимо 2021 рік. Депутати додали 50 млрд видатків на кінець 2021 року. А ми з вами знаємо, що Державна казначейська служба, коли гроші закінчуються, припиняє обслуговувати платіжні доручення. І мені би дуже не хотілося, щоб сферу освіти якось зачепила зупинка обслуговування платіжних доручень у кінці року.

Видатки на освіту в 2022 році: скільки, кому та для чого?

На розвиток освіти в наступному році держава дає видатки в розмірі 153,7 млрд грн. Номінально це на 14,4 млрд грн більше, ніж у 2021 році. Левову частку (108 млрд) витратять на зарплати освітянам. На що піде решта коштів?

1,57 млрд грн — на розвиток НУШ

Питання не стільки в кількості виділених на НУШ коштів, а в тому, чи зможуть їх використати вчасно, а значить — ефективно. Хочеться, щоб пілотування, які мають відбутись у поточному році, пройшли з повноцінним і вчасним фінансовим забезпеченням. І не чекаючи кінця нинішнього пілоту, варто розгортати фінансування НУШ до вчасного запуску в 5-х класах у межах всієї освітньої системи України. І тут основна проблема — управлінська вчасність. Наскільки швидко управлінці затвердять паспорти всіх бюджетних програм, без яких взагалі не можна здійснювати будь-які видатки? Як показує досвід, це може тривати мало не пів року. І це — нонсенс.

Затвердження починається на рівні уряду — між профільним міністерством і Міністерством фінансів. Чи можуть вони співпрацювати злагоджено, щоб все відбувалось вчасно? Раніше все працювало вчасно, тож до кінця зими паспорти бюджетних програм були затверджені. Якщо йшлося про закупівлі — на весну вже були оголошені всі тендери. Весна та початок літа — все необхідне було закуплено. А не восени, як нині. Підсумовуючи: інвестиції потрібно використовувати вчасно. Тільки тоді буде зрозуміло, чи вдало їх використовують.

1 млрд грн — на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів»

Коли йдеться про субвенції на програми, в яких відбуваються закупівлі на місцях, треба робити все можливе, щоб ці закупівлі починались вчасно. А не, наприклад, влітку чи восени, коли вже почався новий навчальний рік, як і було цьогоріч.

Повторюсь, кошти мають приносити ефект вчасно. Їх можна виділити більше, але який сенс, якщо навіть такі обсяги не вдається вчасно інвестувати? І щось мені підказує, що народні депутати, які беруть участь у розподілі коштів протягом року, не сприяють більш ефективному розподілу і часом керуються недостатньо прозорими механізмами.

На мою думку, закупівлі варто зробити централізованими. Тоді вони стають оперативними і їх простіше проконтролювати. І які б то не були закупівлі — автобуси, ноутбуки, — під час централізованих закупівель вдасться придбати більше одиниць. Що більше замовлення, то більше можна отримати товару за меншу ціну. В Україні чомусь не проводять централізовані закупівлі у сфері освіти. Спершу має відбутись регіональний розподіл, потім регіони оголошують тендери на закупівлю — усе це займає дуже багато часу.

Історія із закупівлею ноутбуків дуже показова в цьому контексті. Почався грудень, і ми побачили рапорти тих, хто отримав перші партії техніки в кінці року. Грудень місяць, друзі, — це запізно. А якби ми все могли робити централізовано — вийшло б і оперативніше, і більше ноутбуків вдалося б закупити на всю країну. Ви скажете: є імовірність масштабної корупції. Так, але закупівлі на центральному рівні проконтролювати легше, аніж багато закупівель на регіональному рівні. Ми точно там усе контролюємо?

1,5 млрд грн — на забезпечення пожежної безпеки у школах

Реальні потреби шкіл на пожежну безпеку значно більші. Треба встановити не лише сигналізації, а й повністю оновити протипожежну інфраструктуру. Але не поспішайте з висновками («Тоді треба було б закласти більше грошей») — повертаємося до питання розподілу грошей. Сподіваюся, ці 1,5 млрд будуть витрачені прозоро, ефективно та вчасно.

0,50 млрд грн — на надання державної підтримки особам з ООП

0,24 млрд грн — на створення НПЦ (навчально-практичні центри) професійної освіти

МОН отримає 40,9 млрд грн: де чекати покращення?

Державні видатки МОН на 2022 рік становлять 40,9 млрд грн. Це на 5,4 млрд більше за минулорічний показник. Ось на що передбачені кошти:

27,8 млрд грн — підготовка кадрів закладами вищої та фахової передвищої освіти;

5,14 млрд грн — виплата академічних стипендій;

0,83 млрд грн — забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, грантової підтримки наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) досліджень;

0,25 млрд грн — для фонду розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти.

Значно більше, аніж кошти, виділені на МОН, мене турбує затверджена на 2022 рік сума видатків на «Загальнодержавні заходи у сфері освіти», — зауважує Єгор Стадний. — Це така умовна «братська могила», де всередині заховано дуже багато видатків. Між читаннями відбулося збільшення видатків на 500 млн — і тепер замість 1 млрд сума становить 1,5 млрд. На що саме збільшили — достеменно не зрозуміло.

Зарплати освітян у 2022 році: що отримаємо?*

*Тут і далі — розбір від «Освіторії».

З 1 грудня 2021 року відбудеться підвищення заробітної плати освітян у школах на 8,4%. Це передбачено Державним бюджетом на 2021 рік. Згідно з цифрами, які надає Міністерство освіти і науки, зарплати освітян зростуть наступним чином:

директор закладу загальної середньої освіти: з 15 742 до 17 057 грн;

молодий вчитель без категорії та стажу роботи: з 9 015 до 9 768 грн;

вчитель ІІ категорії: з 11 124 до 12 053 грн;

вчитель І категорії: з 11 912 до 12 906 грн;

вчитель вищої категорії: з 12 698 до 13 759 грн;

асистент вчителя: з 10 338 до 11 200 грн;

керівник гуртка: з 11 124 до 12 053 грн;

педагог-організатор І категорії: з 10 445 до 11 317 грн.

Будь ласка, не поспішайте писати коментарі про те, що «всі ці цифри нереальні». Нагадаємо, заробітну плату вчителів обчислюють, додаючи до окладу надбавки й доплати, які можуть становити половину й більше зарплати вчителя. А зазначені вище дані стосуються середньої розрахункової заробітної плати — вона якраз і включає в себе надбавки та доплати.

Щоб обчислити середню розрахункову зарплату вчителя, треба врахувати, чи працює педагог на повну ставку, додати підвищення ставки на 10% для педагогічних працівників і на 11% для науково-педагогічних працівників, а також приплюсувати середній розмір надбавки за вислугу років і виплати для педагогічних працівників. Сюди входять надбавки за престижність педагогічної праці (у середньому 20% ставки заробітної плати), частини винагороди за сумлінну працю, а також частини оздоровчих, що припадають працівникам на місяць, доплати працівникам за вчені звання і наукові ступені.

Важливо: не всі педагогічні працівники можуть мати надбавки. До того ж для деяких надбавок і доплат у вищенаведеному розрахунку визначили граничний розмір, а не статистичний. Врахуйте і те, що з наведеної суми середньої розрахункової заробітної плати утримають податки та збори на обов’язкове соціальне страхування — близько 20%.

Які надбавки та доплати отримають вчителі у 2022 році?

Педагогічні працівники ІРЦ отримають надбавку не менш ніж 25% з 1 січня 2022 року.

Педагогічні працівники, які пройшли сертифікацію, отримають щомісячну доплату в розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката.

Доплата за вислугу років:

понад 3 роки — 10% посадового окладу;

понад 10 років — 20% посадового окладу;

понад 20 років — 30% посадового окладу.

За престижність праці — від 5% до 30%.

За апробацію НУШ у початкових класах — не менш ніж 20%.

За звання «Вчитель-методист», «Викладач-методист» ставки заробітної плати й посадові оклади підвищать на 15%. За звання «Старший вчитель», «Старший викладач», «Вихователь-методист», «Педагог-організатор-методист», «Старший вожатий-методист», «Практичний психолог-методист», «Керівник гуртка-методист», «Старший вихователь» — на 10%.

Доплата за окремі види педагогічної діяльності:

за класне керівництво: у підготовчих та 1–4-х класах — доплата 20%. У 5–11-х класах — 25%;

за перевірку навчальних робіт учнів (зошитів, письмових робіт): у 1–4-х класах — 15%, у 5–11-х класах — 10–20%. Ця доплата залежить від педагогічного навантаження вчителя;

за керівництво предметними (цикловими) і методичними комісіями — 10–15%;

за роботу в інклюзивних класах (групах) — 20%. Ця доплата встановлюється педагогічним працівникам та помічникам вихователів тільки за години роботи в цих класах (групах);

за обслуговування комп’ютерної техніки — 10–15%;

за проведення позакласної роботи з учнями — 10–40%.

Стимулювальні надбавки — сумарно до 50% посадового окладу, але не більше.

Детально про всі види надбавок і доплат читайте на сайті освітнього омбудсмена Сергія Горбачова ТУТ.

Поділитися цією статтею