Якою буде роль шкільних психологів у Новій українській школі

cover_nush_psychology
Автор тексту: Аліна Мірошникова

23 квітня — Всеукраїнський день психолога. А отже свято і 14,7 тис. шкільних психологів. Як повідомляють у МОН, невдовзі почнеться повне оновлення цієї служби. Що їм доведеться відтепер робити і які послуги вони надаватимуть учням у рамках НУШ?

Дадуть робочі місця і захистять від перенавантаження

В Україні понад 1 млн 200 тис. учнів цього навчального року отримали консультації шкільних психологів і стільки ж — пройшли діагностику. На жаль, кількість не завжди переходить у якість, немає жодної статистики щодо того, чи вирішила дитина проблему, з якою зверталася, чи було розв’язано конфлікт, зупинено булінг тощо.

Нині шкільні психологи очікують на «подарунок» — затвердження нового Положення про психологічну службу у системі освіти. За даними Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН, робота над ним добігає кінця: проект пройшов громадське обговорення, в Інституті модернізації змісту освіти 4 квітня затвердили фінальну версію. До нового навчального року Положення мають затвердити, адже першокласники, які підуть у НУШ, мають отримувати психологічний супровід на сучасному рівні. Днями в соцмережах міністр освіти і науки Лілія Гриневич написала: «Потрібно створити всебічно розвинену систему зі зміною підходів до ролі та роботи психолога у школі».

Про що йдеться? У штатний розклад кожної школи (у селі чи мегаполісі, усіх форм власності) внесуть ставку психолога. Кожного забезпечать робочим місцем. Нарешті прописано, що 50% часу психолог має проводити поза навчальним закладом, адже ці години передбачені на підготовку тренінгів, обробку тестів, роботу з фаховою літературою. Це — такий самий «домашній час», як і підготовка учителів до уроків. Адже раніше через відсутність чіткого розмежування часу адміністрація шкіл нерідко змушувала психолога перебувати в школі по 40 годин на тиждень. І заповнювали цей час «замінами» вчителів, консультуванням, підготовкою різних культурних заходів, а методробота зміщувалася на вечір, після 8-годинного робочого дня.

Які обов’язки зняли

У НУШ психолог не повинен брати участі у здійсненні виховної роботи, розробляти та впроваджувати програми з навчально-виховної роботи, адже він — не вихователь. Не мусить займатися просвітницько-пропагандистською діяльністю, адже він — не ідеолог. Немає більше завдання займатися корекцією відхилень в інтелектуальному та психофізичному розвитку, адже він — не дефектолог. А тим паче не повинен допомагати у виборі навчального закладу залежно від рівня психологічного розвитку. Чи складати разом з учнем життєві плани, як вимагало від психологів попереднє Положення. Хіба плани — це не особиста справа самого школяра та його родини?

Найбільше фахівців тішить, що зникла нереалістична вимога забезпечити індивідуальний підхід до кожного учасника освітнього процесу. Один психолог на 700 учнів, їхніх батьків та колектив учителів (за нормативами ставок) не в змозі це зробити. До слова, планується, що жорсткого обмеження кількості психологів залежно від кількості учнів більше не буде. Школа сама вирішуватиме, який штат психологів необхідний залежно від її специфіки та особливостей освітнього процесу.

Дітей більше не лякатимуть тестами

Має назавжди піти страх учнів перед психологом як перед «незворушною тіткою в окулярах, яка всіх підряд тестує, а потім по тим тестам виявляє нетямущих, з важким характером, з розладами». Школи прощаються з концепцією «поламаної дитини», яку необхідно довести до норми. Тож діагностика причин, що ускладнюють розвиток дитини, — більше не головний біль психолога. Він не повинен регулярно проводити психологічні обстеження, якщо на те немає потреби. Так, користуватися цим інструментом фахівець може, але заради певної мети. У НУШ — цінності дитиноцентризму, тож відтепер ітиметься про вивчення динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей. Акценти змінено: не «знайти ваду», а «розкрити можливості».

Сучасні завдання шкільних психологів потребують підвищення кваліфікації. Тож мають ввести нові спецкурси для психологів: базові навички медіатора, розвиток стресостійкості в дітей, психологічній супровід осіб з особливими освітніми потребами. Можливо навіть, як на Заході, якщо у школі — команда психологів, кожен з них спеціалізуватиметься за якимось одним профілем.

Нові завдання психологів у школі:

1. Медіація

Медіатор — це посередник у конфлікті, який допомагає досягти згоди. Будь-який шкільний конфлікт (протистояння учня та вчителя, груп дітей, колективне цькування, сварки серед педагогів тощо) — вибухонебезпечне явище. Тож виявляти та гасити його в зародку — спосіб забезпечити психологічний комфорт під час навчання. Донедавна конфлікти ставали роботою для психолога, лише коли вже сталася якась надзвичайна ситуація. Батьки застрайкували і не пускають до класів дітей, жертву булінгу відвезли до лікарні з травмами, вчителька вдарила учня або той накинувся на педагога з кулаками… Фахівцю знадобляться додаткові знання щодо роботи з дітьми з підвищеною агресією, імпульсивними, такими, що страждають від депресії, та з багатьма іншими особливостями.

А ще психолог-медіатор має здобути таку саму репутацію, як у школах США: незалежна особа, яка неупереджено розбирає мотиви та аргументи, а не «представник учителів». Лише тоді учні, які перебувають у конфліктних стосунках, почнуть довіряти та звертатися заздалегідь. У більшості європейських країн психолог відповідає за шкільний клімат, що змушує його за допомогою профілактики дбати про безпеку та душевний комфорт учнів.

2. Психологічний супровід інклюзії

У кожній школі фахівець має підготувати учнів, а також їхніх батьків до здорової взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами (ООП). Розмови тут замало. Радять проводити тренінги, лекторії, семінари, консиліуми, під час яких будуть зруйновані стереотипи щодо спільного навчання. Якщо ж психолог увійде в спеціальну команду супроводу дитини з ООП (за таку роботу мають доплачувати), він має забезпечити психологічний супровід навчання, а ще — консультувати вчителів та батьків щодо створення ефективних умов для цієї дитини. Утім, фахівець не повинен виконувати обов’язки дефектолога, тож власне заняття та допомога в навчанні — не його сфера діяльності.

3. Навчання антистресу

Психолог сприяє збереженню та посиленню психічного здоров’я. Ось таке, здавалося б, непідйомне завдання. А зробити це реально не огортаючи турботою кожну дитину (це, до речі, не завжди зміцнює), а навчаючи школярів справлятися зі стресом та напругою. Хто, як не фахівець, має розповісти про те, як перемогти тривогу перед контрольною, перебороти негатив, вплинути на власний настрій, позбутися психологічної втоми наприкінці дня. Використовувати всі «психогігієнічні штучки» повинні вміти всі сучасні діти, починаючи з першачків.

У початковій школі ці навички можна розвивати в ігровій формі. Підлітки зазвичай і самі цікавляться різними техніками «управління собою». Дитина має стати компетентною щодо власної психіки — хіба це не природно? І навіть дивно, що раніше дітям ніхто про це не розповідав.

4. Допомога вчителям

На думку міністра освіти і науки Лілії Гриневич, щоб поліпшити психологічний стан вчителя, «шкільні психологи мають взаємодіяти не тільки з дітьми, а й з учителями». У новому Положенні вказано, що психолог має консультувати та надавати психологічну допомогу всім учасникам освітнього процесу. А ще — робити таку собі психологічну експертизу: сприяти вчителям в опануванні та розробці інноваційних освітніх програм і технологій. Наскільки педагоги зможуть сприймати психолога як людину, що здатна допомогти з емоційним перенапруженням, професійним вигорянням тощо? Поки що невідомо. На Заході теж лише зараз підійшли впритул до створення так званих команд благополуччя.

У школах, де вчителів навчають, як зняти стрес і повноцінно відпочити за невеликий проміжок часу, де чимало ідей для поліпшення атмосфери (мотиватори, обмін компліментами, приємні сюрпризи один одному), позитивний ефект першими відчули учні. Їхні успіхи в навчанні значно поліпшилися. Може, слоган «Дітей мають навчати щасливі вчителі» приживеться і в українських школах?

На що витрачають час шкільні психологи (за даними МОН):

info_nush