9 листопада відбудеться 21-й Радіодиктант національної єдності. Коли з’явилася ця традиція в Україні? Чому радіодиктант став таким важливим? Хто стане автором цьогорічного тексту? Вчителька Новопечерської школи Діана Мельникова приєднається до радіодиктанту попри дистанційний формат навчання. Вона наводить 7 причин, чому і вам варто написати його зі своїм класом.
Трохи історії
Уперше в Україні радіодиктант відбувся 24 травня 2000 року, присвятили його тоді дню Кирила і Мефодія. Акцію, присвячену державній мові, започаткувало Українське радіо. Лише згодом, 9 листопада, День української писемності та мови стає офіційною датою для проведення радіодиктанту.
З 2015 року організатори акції розпочинають, так би мовити, процес диджиталізації: тепер написані диктанти можна сканувати або фотографувати й надсилати також електронною поштою (організатори щороку винагороджують найкращі роботи призами). Також диктант починають транслювати не лише на радіо, а й на UA:Перший, а з 2017 — ще й на Facebook-сторінці.
Щороку кількість візійних локацій, де пишуть диктант, збільшується. А 9 листопада 2019 року Google-запит «Радіодиктант» став найпопулярнішим серед української інтернет-аудиторії.
7 причин написати всеукраїнський радіодиктант
Відчуття єдності. Учасники акції щороку відзначають насамперед саме це: коли пишеш диктант одночасно з багатьма іншими людьми, які приєднуються до події не лише в Україні, а й по всьому світу, з’являється надзвичайне відчуття єдності, приналежності до чогось великого, масштабного, важливого. Після написання тексту вас можуть відвідати найприємніші почуття — гордість, піднесення, радість. А це те, чого, погодьтеся, нам дуже бракує в непрості часи пандемії.
Самоперевірка, мабуть, є однією з основних причин взяти участь у такій акції. Диктант національної єдності максимально охоплює правила сучасного правопису. Текст після трансляції оприлюднюють, тож кожен учасник має чудову нагоду перевірити себе. Одна з беззаперечних переваг такого диктанту — відсутність оцінки й аналіз виконаного. Це максимально корисний досвід, адже саме мовлення — усне і письмове — є візитівкою людини.
Традиція. Ми всі маємо свої ритуали й традиції — національні, сімейні, особисті. Ясна річ, приємні, бо чого б люди дотримувалися того, що їм не подобається? Приєднатися до щорічного написання радіодиктанту — нагода започаткувати для себе ще одну чудову традицію і зайвий раз відчути спектр позитивних емоцій.
Новий досвід. Часто люди відмовляють собі в чомусь через страх нового й невідомого та потребу щось змінювати в житті. Здавалося б, як диктант національної єдності може щось змінити в житті? Але ж новий досвід — завжди певне відкриття, нова навичка, яка дає враження й відкриває нове розуміння. Досвід письма та робота над помилками — це не лише про грамотність. Це про життєву навичку робити висновки та працювати над покращенням після будь-якої виконаної справи або життєвої ситуації. А ще це чудова нагода випробувати на собі сучасний тренд — навчання упродовж життя.
Власний приклад. Участь людини в написанні диктанту національної єдності показує, як вона ставиться до своєї країни й мови. Безумовно, така акція демонструє важливість державної мови, показує, що ви вважаєте її престижною. А власний приклад завжди може стати мотивацією для інших діяти так само — поважати свою мову та країну.
ТАКОЖ ЦІКАВО:
Нові знання. Диктант — це не просто набір речень з орфограмами та правилами пунктуації. Це цілісний текст, об’єднаний спільною думкою. І нерідко сучасні диктанти несуть багато цікавої інформації. Іноді такий текст може стати справжнім відкриттям, надихнути, привернути увагу до важливої проблеми чи принести насолоду завдяки вишуканому стилю й красі слова. Виконання, здавалося б, шкільного завдання може подарувати нові знання й рухати особистість далі вперед.
Бути грамотним — модно і престижно. Людина ХХІ століття публічна: вона створює дописи в соцмережах, має своє коло читачів, є лідером думок та об’єктом цікавості в певному колі. Погодьтеся, навряд чи захочеться рівнятися на лідера, який погано пише. Грамотність — це така собі рекомендація для людини перед аудиторією, партнерами, новими знайомими, читачами, підписниками. Це частина харизми, якщо хочете.
Цього року українці писатимуть диктант, створений патріархом сучасної української літератури Юрієм Андруховичем. Тому є підстави очікувати, що текст стане насолодою та відкриттям для учасників. Адже Юрій Ігорович — значуща фігура сучасної літератури, блискучий стиліст, твори якого відкривають усі можливості української мови. На додачу Юрій Андрухович ще й сам прочитає диктант у прямому ефірі 9 листопада.
Своє бачення акції Юрій Андрухович коментує так:
«По-перше, на сьогодні склався доволі парадоксальний феномен. Дедалі більше людей активується в соцмережах, а це означає, що вони щось пишуть публічно. Тобто вміння писати дуже бажане для самоствердження і самореалізації нашого сучасника. Але вміння писати означає зокрема і грамотність. І от оцю потребу в тому, що слід бути грамотним, усвідомлюють далеко не всі. Ба більше — існує така поширена «відмазка», що писати граматично правильно вже не конче, це взагалі ледь не вчорашній день. Мовляв, хай ті, хто на філології вчився, стежать за граматикою і переймаються нею. І тут, звичайно, суть проблеми, через яку рівень загальносуспільної дискусії постійно знижується, щоб не сказати падає. Бо люди, які не здатні — чи, скажімо, просто лінуються — опанувати правопис певної (тим більше — рідної) мови, навряд чи здатні генерувати виразні ідеї та формулювати переконливі аргументи. Радіодиктант — це перевірка на мислення, пам’ять, уяву, інтелект, начитаність. Якщо ви хочете їх розвивати й демонструвати, то непогано для початку зрозуміти, на якому вони у вас рівні. І граматична правильність — один із важливих показників цього рівня.
Є й по-друге. Міркування трохи вищого порядку. Йдеться-бо про захід, який називається не просто радіодиктантом, а радіодиктантом національної єдності. Думаю, кожен погодиться, що національна єдність дуже потрібна кожній країні, національна єдність є незаперечною цінністю. А національна мова в досягненні цієї єдності є одним із найвирішальніших чинників. Це і передумова, і запорука, і все-все-все. Немає національної єдності без національної мови. Радіодиктант об’єднує нас, таких різних, навколо цієї визначальної ідеї, й це круто!»
Як приєднатися до радіодиктанту?
Радіодиктант традиційно транслюватимуть на Першому каналі Українського радіо, на сайті Українського радіо, на Facebook-сторінці Українського радіо, на сайті Суспільного.
