Німецький досвід: Як школи та університети долають проблеми великого бізнесу

Чи можуть школярі та студенти розв’язати проблеми, над якими сушать голови інженери великих компаній? Можуть — вважає Себастіан Аєрер, дослідник Інституту енергетичних систем Мюнхенського технічного університету. «Освіторія» побувала на Міжнародному форумі інновацій Innovation Market у Києві та розпитала пана Аєрера про інноваційну методологію TheoPrax.

Реальні проблеми, справжні завдання

TheoPrax — це навчальна методологія, коли учні чи студенти працюють над проектом для вирішення конкретної проблеми, що виникла в бізнес-компанії. Методологія має на меті підвищити мотивацію до навчання і базується на проектній роботі.

Співпраця відбувається в режимі пропозиція/замовлення, проблему або завдання беруть із реального життя. Таким чином, школярі не репродукують теорію, а працюють інновативно. Це win-win ситуація для обох сторін: компанія отримує вирішення проблеми, школярі здобувають компетенції та досвід.

Навички майбутнього

Методологію TheoPrax вигадав мій батько Пітер Аєрер 20 років тому. Він був професором університету Штутгарта в Німеччині. Тоді, а часто й досі, звичним форматом навчання був фронтальний урок. Він базується на теорії: спершу учні та студенти все дуже добре розуміють і запам’ятовують. Пізніше можуть репродукувати матеріал.

Але мій батько зрозумів, що пряме подання інформації не придатне для розвитку компетенцій, необхідних у подальшому професійному житті. Комплексне мислення, командний дух, дух підприємництва, здатність вирішувати проблеми — цього не вчать у школах та університетах. Тоді він почав випробовувати TheoPrax на своїх лекціях. А пізніше презентував її спільноті дослідників. Тепер ця методологія включена до навчальної програми старших класів у двох федеральних землях Німеччини, одному зі штатів Бразилії, активно впроваджується в університетах Мюнхена, Штутгарта.

Як це виглядає на практиці?

Приміром, компанія має проблему або працює над продуктом, який є важливим, але не нагальним. Тож вирішення такого завдання можна передати команді студентів. Бізнес робить замовлення, а студенти чи учні дають свою пропозицію. Зазвичай такий проект триває півроку, і компанія фінансує всі потреби команди.

Пригадую яскравий приклад: компанія — виробник дитячих іграшок мала кілька інженерів, що розробляли забавки для дітей віком 10 років. І питання було — як познайомити розробників із кінцевими користувачами продукту. Ми втілили проект TheoPrax: учні розробили дуже класний конструктор-ліфт, де котилися м’ячики. Вони презентували демонстраційний зразок, і за рік ця модель іграшки з’явилася на полицях магазинів.

Як зацікавити бізнес?

Для бізнесу ця методологія дуже вигідна, хоча, звісно, спершу потрібно було багато розповідати про неї. Більшість компаній погоджуються зробити перший пробний проект. Після цього вони цілком переконані працювати за TheoPrax далі, адже отримують справді інноваційні рішення своїх проблем. Загалом бізнес обізнаний із прогалинами в системі навчання. І, певна річ, вони хочуть мати зв’язки із розумними креативними школярами, щоб пізніше найняти їх на роботу.

Вчитель як проектний менеджер

Впроваджуючи TheoPrax, вчителі змінюють свою роль. Вони більше не є джерелом знань для учнів, а супроводжують проект, підтримують команду, допомагають знайти відповіді на запитання.

У певний момент проекту ми залучаємо викладачів конкретних предметів, і вони працюють з окремими темами, що потрібні саме для цього проекту. Але навіть ці теоретичні знання подаються не фронтально від вчителя учням, а вони спільно працюють у діалозі, вирішуючи конкретні завдання проекту.

На початку команда TheoPrax виступає медіатором між школою чи університетом і компанією. Ми навчаємо вчителів основ проектного менеджменту, конфлікт-менеджменту, командної роботи, комунікації, методологій креативного мислення. Після одного-двох проектів школи вже самі можуть знаходити проекти і втілювати їх без нашої допомоги.

Чи бувають провали?

Поняття провалу в такій роботі умовне. Найгірше, що може статися — компанія так і не отримає рішення своєї проблеми. Але ідея полягає в іншому: запропонувати нову модель навчання для учнів, підвищити їхню мотивацію — тут не буває програшу.

У 2017 році на конкурсі проектів TheoPrax перемогли такі:

  • 3-тє місце: проект автоматизації голосових команд;
  • 2-ге місце: вдосконалення механічного видобування бавовняної олії;
  • 1-ше місце: генератор електроенергії із сили вітру.

Залишити відповідь