Міжнародна олімпіада креативності: як юні українці потрапили до ТОП-10

Змагання для математиків? Конкурс юних акторів? Поєдинок логіків? Ні, усе це разом та значно більше — міжнародна олімпіада креативності Destination Imagination, у якій вже втретє братимуть участь команди школярів з України. Торік команді київської гімназії №143 вдалося опинитися у ТОП-10 серед 618 команд із 17 країн світу. Про те, чим творчі ідеї наших дітей вразили журі, розповідає тренерка команди, педагог-організатор гімназії №143 Ольга Морозова.

Як зробити автомобіль без коліс

Юні креативники та їхні наставники вже напоготові, щоб навесні продемонструвати свої можливості. Нині отримують завдання — командні виклики, над якими доведеться гарно попрацювати, тренуються. Днями (з 14 листопада) розпочнуться тренінги для вчителів та педагогічних працівників позашкільної освіти, які стануть тренерами команд у цьому році. Олімпіада, певно, стає все більш популярною у світі, адже креативність — одна з навичок 21 століття, без якої вже у 2030 році людині важко буде довести свою цінність на ринку праці. Креативність — це нестандартне мислення в різних галузях, здібності в різних мистецтвах та й просто несподіване рішення життєвих ситуацій. Ідея перевірити, як діти впораються з нетиповим завданням, та ще й у процесі підготовки навчати їх цього, з’явилася у 1970-ті роки. А розпочалося все з американського педагога. Ще одне нагадування про те, як #ВчителіВажливі.

Викладач Університету Роуен у штаті Нью-Джерсі Самуель Міклус у 1970-ті кинув виклик студентам, пропонуючи їм завдання на творчість. Скажімо, вигадати автомобіль без коліс. І це були не разові активності, а повноцінний курс «Творче розв’язання проблем». І це задовго до того, як у школах почали вводити проблемні завдання та розробляти проєкти. Він вважав, що невеличкий стрес (стислі терміни на виконання завдання, конкуренція тощо) та заохочення креативності принесуть гарні результати. Але вони навіть перевершили сподівання: про ідеї студентів та курс, що «роздмухує іскру творчості», писала преса США. Тоді ж у 1978 році вперше оголосили конкурс розв’язання творчих проблем.

«Розраховували лише на нові враження»

Згодом інтерес до програми, яку нині називають Destination Imagination, охопив спочатку Америку, а потім й інші країни. У ній розвивають та перевіряють чимало сучасних компетенцій: критичне мислення, командна праця, комунікативні навички, знання та навички зі STEAM-галузей та багато іншого.

За віком команди розподіляються на три категорії (до 12 років, 13-15, 16-18). У США є ще спеціальна програма для дітей дошкільного віку й учнів початкової школи, а також для студентів університетів.

Нині змагаються більш як 30 країн на 6 континентах, щорічно понад 150 тисяч дітей пробують свої сили. Олімпіада стала настільки модною, що учні роками готуються до неї, сінгапурські та американські тренери обирають найкращі стратегії та вчать дітей різних способів творчо мислити. На навчання вчителів, щоб ті могли підготувати школярів, виділяють чималі кошти з держбюджетів.

Україна ж приєдналася нещодавно. Лише у 2017 році Мала академія наук стала представником програми Destination Imagination в Україні. Тож те, що українська команда вперше в історії увійшла в призову десятку Global Finals (виборола 9-те місце в середньому віковому рівні за розв’язанням трьох миттєвих викликів) стало справжнім сюрпризом.

 Назвали не назву команди — «Вибух», а наше місто та країну, — згадує пані Ольга. — Тож я навіть не зрозуміла, що то за цифри, приємно вразило, що в списку призерів — Україна. Почала орієнтуватися, хто ж цього досяг? І раптом зрозуміла, що це наша команда! Ми розраховували лише на нові враження, а не на перемогу.

Музичний кліп, робот, макет, імпровізація

Що таке миттєві виклики, за які юні українці дістали винагороду? Це різновид завдань, які отримують команди. Перш за все, вони готують командний виклик, завдання для якого оголошується заздалегідь, за 3-6 місяців. Вони поділяються на технічні, наукові, інженерні, суспільні, художні, імпровізаційні.

Технічний виклик передбачає створення робота, відеогри, транспортного засобу або чогось подібного. Виріб обігрують в оригінальній виставі.

Науковий виклик доносить якісь наукові знання чи результати дослідження засобами мистецтва: можна створити документальне кіно, виставу, відеопрезентацію.

Інженерний виклик означає створення макету будівлі чи іншої конструкції, інколи — лише із запропонованих матеріалів (папір, дерево, гральні карти та клей). А до подання результатів може бути, скажімо, така вимога: відеопрезентація з використанням поліекрана. Або ігрове відео, в якому має бути дивакуватий персонаж.

Суспільний виклик — реальна командна справа, яка покращує життя в громаді, допомагає позбутися якоїсь проблеми. Результати роботи слід так само творчо презентувати. Додатковим завданням може бути, наприклад, створення соціальної реклами, подкаста, презентації з інфографікою тощо.

Художній виклик — поєднання акторського та інших мистецтв, а родзинкою зазвичай стає технічне завдання для оформлення. Скажімо, треба створити музичний кліп на відомий літературний твір, а ще виготовити костюм за допомогою сучасної технології виробництва.

Зображення: www.destinationimagination.org

В усі ці виклики треба додати елементи на вибір групи те, що підкреслить сильні сторони учасників та оригінальність команди.

Не треба цього робити лише в імпровізаційному варіанті. Адже там і так забагато невідомих елементів. Підготовка полягає в тому, щоб розвивати навички сторітелінгу та створення акторських етюдів на будь-яку задану тему. І лише на самій олімпіаді команда отримує тему та кілька додаткових елементів, які треба включити до свого твору. Наприклад, про те, як детектив з напарником розслідують якусь справу, знаходячи фальшивий, а потім і справжній доказ.

«Нагріли» уявне, «пришвидшили» час

Такі складні та насичені проєкти — це ще не все! Найскладніша частина олімпіади — так звані миттєві виклики. Це завдання, які надходять лише в день олімпіади, і треба продемонструвати швидкість реакції та гнучкість мислення, адже на них виділяють лише 5-8 хвилин.

Утім, цього разу через пандемію все було трішки інакше. Переможці олімпіади креативності в Україні мали поїхати на міжнародний фінал у США, місто Канзас. Оскільки такі заходи офлайн з огляду на карантин скасували, вперше фінал проводили онлайн. За словами однієї з учасниць команди «Вибух» Лізи Багрій, довелося навчитися ладнати з членами команди навіть через Zoom. Миттєві виклики у віртуальному форматі були іншими: завдання, яке вимагає створення відео за 2 дні.

Скажімо, команда «Вибух» отримала завдання без предметів, декорацій, костюмів, спецефектів чи віртуальних фонів продемонструвати, як вони знайшли дивний невідомий світ. Усе, що можна використовувати, — самостійно зроблений запис конференції на платформі олімпіади. До слова, хоча можна було подавати матеріал українською з перекладом, школярі підготували відео англійською мовою.

Діти вигадали чимало: світ, у якому нібито не діють земні фізичні закони. Це потребувало і неабиякого артистизму, щоб показати, як важкі предмети раптом стають легкими, та навпаки, як уявний предмет ставав гарячим, холодним, розтікався. А ще обіграли всі можливості платформи: приміром, «передавали» з віконця до віконця конференції звірятко, яке на очах зростало, бо час нібито йде швидше, ніж у звичній нам реальності.

Ідеї — цілковита заслуга дітей, адже на олімпіаді діє суворий принцип невтручання дорослих, навіть якщо йдеться про групу дошкільнят. Тренер не має права брати участь у «мозковому штурмі» на рівних, він виконує роль фасилітатора, який надає приміщення, матеріали, дбає про оргмоменти. Максимум, що дозволено: запитати, чи влаштовує учасників придумане, чи є ще ідеї.

Креативні здібності юних киян оцінили, тож вони, як і усі з ТОП-10, отримали подарунок: міжнародний номер команди на сезон 2020/2021, який зазвичай є платним. Тож команда «Вибух» вже готується до нових випробувань.

Залишити відповідь