Чому вчителям потрібне натхнення та де його шукати?

Зараз багато говорять про те, що вчитель має знати, вміти, що повинен давати учням. І працювати з різними групами у класі, і вигадувати креативні завдання, і знаходити підхід до кожної дитини… Але звідки взяти ресурси? І чого саме бракує педагогам? Відповіді дає метод натхненного навчання — його безкоштовно може опанувати кожен український учитель. Ділимося дієвими інструментами та натхненням. Бо без натхнення не буде навчання.

Навіщо натхнення вчителям?

Нині, трапляється, не вистачає сил, відпочинку, безпеки, спокою, впевненості у завтрашньому дні. Проте є дещо, без чого важко працювати, навіть коли все це є. А у скрутні часи це «дещо» допомагає триматися. Це натхнення. Зазвичай про нього говорять, згадуючи мистецькі професії. Але вчитель, немов актор, відчуває піднесення, коли після вдалого подання матеріалу бачить усмішки учнів та їхню радість усвідомлення. Вчитель, немов дизайнер або художник, у натхненні підбирає вдалий візуальний відеоряд, який задає нотку всьому уроку. Так само він може підібрати музичний супровід, як талановитий DJ. І тим паче педагогу потрібне письменницьке натхнення для сторітелінгу, побудови сценарію уроку чи шкільного свята. Недарма в Японії кажуть, що професія вчителя — це одразу сто професій.

І дбати про натхнення можна вже сьогодні.

Навіщо наснага учням?

Згадайте момент, коли ви були настільки глибоко та із задоволенням заглиблені у щось, що втратили відчуття часу. Що це було — книга, фільм, захоплива розмова, нова цікава справа? А де це було — у школі чи за її межами? На жаль, для багатьох учнів та вчителів такі моменти натхнення не пов’язані з навчанням.

Багато освітян переймаються необхідністю підвищення навчальних досягнень, але зазвичай надто вузько визначають мету: підвищити бали в журналах, покращити результати випускних тестувань. Але щоб людина стала сучасною, жила за принципом lifelong learning, потрібні не сьогоднішні результати, а бажання навчатися і нині, і в майбутньому.

Опитування Gallup серед американських школярів довело, що кожен другий з них нудьгує на заняттях. Такі діти в 9 разів частіше отримують низькі бали, вдвічі частіше мають значні прогалини у знаннях та навичках та в 7 разів частіше зневірені стосовно своїх перспектив, ніж зацікавлені однолітки. Школярі, які нудьгують у класі, частіше впадають у депресію, мають поведінкові проблеми, прогули. Для дітей з родин, що перебувають у складних життєвих обставинах, це означає втрату останнього шансу на соціальний ліфт до кращого дорослого життя.

Тож і для учнів немає навчання без натхнення.

Усім освітянам — креативність 

Якщо казати просто, навіть по-дитячому, навчання з натхненням — це коли і учителям, і учням подобається ходити до школи.

У світі вже майже 30 років (з 1995) існує організація, що допомагає в цьому педагогам — Центр для натхненних вчителів (Center of Inspired Teaching). Тут розробили метод натхненного навчання, який працює, тому що заснований на ґрунтовних дослідженнях і оглядах метадосліджень.

Спершу організація займалася лише американською освітою. Нового методу навчили 15 тис. учителів, які працювали із сотнями тисяч учнів.

П’ять років тому до організації приєднався Центр інноваційної освіти «Астра», й разом вони почали знайомити з методом натхненного навчання педагогів з усього світу. Метод став трендовим далеко за межами США. Створено програми та ресурси для освітян, вебінари та онлайн-тренінги, що дають змогу долучитися всім охочим.

Нині в Україні опанувати цей метод можна просто та безкоштовно на платформі «О університет» від ГС «Освіторія». А саме — пройти сертифіковане навчання для підвищення кваліфікації освітян «Використання методу натхненного навчання».

Чому так важко відігнати нудьгу?

То коли дитина (та й дорослий) нудьгує, а коли відчуває натхнення? Скільки батьків та вчителів скаржаться на те, що учня неможливо замотивувати, що йому нічого не потрібно. Та автори методу натхненного навчання не вдаються до якихось секретних маніпуляцій з дитиною. Все значно простіше: нудьгують там, де потреби не задовольняються. І навпаки: залюбки йдуть туди, де отримують все, чого потребують.

Психолог Вільям Глассер визначив основні людські потреби, «які забезпечують мотивацію для всього, що ми робимо». Фахівці розробили методи виявлення незадоволених потреб (наприклад, метод ABCDE потреб учня), що дає змогу налаштувати навчальний процес так, щоб у дитини з’явилася наснага та бажання продовжувати вчитися.

Чому так важко відігнати нудьгу? Бо дорослі зазвичай скеровують навчальний процес під своє бачення майбутнього дитини, свої цілі та свої потреби. Мало кому спадає на думку запитати школяра, чого йому бракує. Частина батьків та вчителів переконані: дитина прагне лише розваг, пустощів, тож нічого корисного не запропонує.

Однак дослідники зробили цікаві висновки після опитувань учнів і вивчення їхніх потреб. Типові потреби школяра:

  • незалежність;
  • відчуття приналежності;
  • бажання бути залученим;
  • бажання розважатися.

Також кожен прагне почуватися компетентним, мати досягнення, але завдання, які заохочують, повинні відповідати віку. Адже надто легкі або, навпаки, непосильні завдання не схожі на виклик, із яким можна впоратися. А саме подолання труднощів додає самоповаги, тому такий вид діяльності мотивує і дає натхнення.

Натхненні вчителі — це мотиватори думки, які зосереджуються на розвитку чотирьох аспектів дитини:

  • інтелект: критичне мислення, застосування знань для розв’язання проблем;
  • допитливість: здивування, захопливе спостереження, поведінка дослідника;
  • уява: вміння креативно і незалежно мислити; 
  • цілісність: вміння відстоювати переконання, ухвалювати рішення, здатність слухати, поважати, співпрацювати та вчитися в інших.

Дізнатися про це значно більше можна з вебінарів на тему натхненного навчання.

П’ять принципів, які все змінюють 

У натхненного вчителя є практичні вправи для розвитку інтелекту, допитливості, уяви, цілісності. Відповідно, його заняття побудовані так, аби в центрі були п’ять важливих елементів:

1️⃣

Взаємоповага

Замість того щоб управляти поведінкою чи використовувати інші механізми контролю, дорослі заохочують до самодисципліни та відповідальності. Для цього застосовують відновне правосуддя та медіацію, а також дисципліну, засновану на стосунках (це техніки створення міцних стосунків з кожним учнем для мотивації співпрацювати за правилами класу).

2️⃣

Учень як експерт

Принципи проблемного навчання, які діють не лише на уроці, а й протягом усього спілкування вчителя та учня. Приміром, коли другокласник запитує, скільки ще залишилося до обіду, вчитель пропонує йому спробувати визначити це за годинником, а не каже «30 хвилин». Діти та підлітки здатні радити собі з проблемами, тож дорослі повинні бути поруч і підтримувати, бути з ними на цьому шляху, а не розповідати, як саме їм діяти або міркувати.

3️⃣

Мета, наполегливість і дія

Уявіть дитину, що вчиться кататися на велосипеді: вона експериментує з різними швидкостями обертання педалей і різними способами балансування на сидінні. Вона не лякається помилок, а робить висновки з кожної спроби та використовує досвід для змін у наступній спробі. Дитина добре розуміє мету (навчитися їздити), ця мета конкретна та бажана. У неї є час на тренування, вона бачить, що просувається до цілі, а не намагається показати результат спостерігачам, когось потішити, уникнути критики. Такий самий процес має бути на кожному занятті з будь-якого предмета, щоб в учня з’явилася внутрішня мотивація.

4️⃣

Радість

Учителі та учні мають відчувати, що їх цінують, їхня робота, навіть незавершена, варта того. Радість може прийти, коли дитина досягне успіху. Але інколи учням доводиться пробувати і зазнавати невдач, намагатися знову і знову. Коли увага зосереджена на процесі та прогресі, це теж приносить радість. За словами психолога Мігая Чиксентмігаї, «найкращі моменти зазвичай настають, коли тіло чи розум людини напружуються до межі своїх можливостей у добровільних зусиллях досягти чогось складного й важливого… Для дитини це може бути спробою покласти тремтячими пальцями останній блок на збудовану нею вежу, вищу за будь-яку, яку вона коли-небудь будувала…»

5️⃣

Ґрунтовні докази навчання учнів

Дітям потрібно мати чимало матеріальних плодів власної праці та творчості. Учителі забезпечують зворотний зв’язок учням, а ті здатні оцінювати власну роботу, бачити прогрес. Там, де учні навчаються з натхненням, стіни класів вкриті роботами учнів — есеями, малюнками, світлинами, проєктами, промовами, моделями. Діти відчувають приналежність до класу, де стільки всього зроблено їхніми руками.

Дві вправи за методом натхненного навчання 

«Незвичайні спільні речі»

Мета: Гра дає змогу значно більше дізнатися про однокласників, сприяє розвитку взаємної поваги, побудові глибших, ніж дотепер, стосунків у колективі. 

Форма роботи: у парах.

Хід роботи: учні мають знайти дві спільні речі з партнером по грі, яких, на їхню думку, немає в інших учнів класу.

Вчитель пропонує приклади, щоб зробити зрозумілим для дітей, що саме вважати незвичайними спільними рисами. Наприклад: «Навчатися у 3-А класі або жити в Україні — це спільне для всіх ваших однокласників. Але навряд чи тут є ще ті, кому вдалося піймати краба, як тобі та партнеру по вправі. Або ті, в кого вдома живе морська свинка. Це незвичні спільні риси. Аби їх знайти, слід поставите одне одному чимало запитань та згадати про найцікавіший досвід».

Попросіть учнів поділитися тим, що вони виявили, з рештою класу. Домовтеся про жест, яким інші діти можуть дати знак, що хтось із них має аналогічний досвід (наприклад, у когось ще з класу є морська свинка). 

Цікавим буде повтор такої гри на наступному уроці, але робота буде вже не в парі, а в групі з чотирьох осіб. Чи вдасться знайти щось спільне четвірці дітей? 

«Чотири елементи приземлення»

Мета: вправа може бути особливо корисною, коли учні приходять до класу схвильованими. За часів воєнного стану цей спосіб зняти напругу може бути помічним та ефективним, адже дає змогу знизити напругу після негативних новин, повітряних тривог, поганого настрою, конфлікту між учнями. 

Форма роботи: групова, весь клас.

Хід роботи: За допомогою словесних підказок учитель проводить учнів через роздуми та фізичні відчуття, пов’язані з властивостями землі, повітря, води та вогню.

Текст, який вчитель має казати учням:

🪨

Земля — це безпека

Заплющіть очі. Приділіть кілька хвилин тому, щоб «приземлитися» там, де ви є. Відчуйте ноги на підлозі. Відчуйте підтримку того, що під вами. Відчуйте контакт вашої шкіри з усім, до чого вона торкається. Розплющте очі та подивіться навколо кімнати, щоб помітити три речі, які ви не зауважували раніше. Зверніть увагу на будь-які звуки, запахи або смаки, які можуть бути присутні.

💧

Вода — це релаксація

Ковтніть кілька разів. Якщо важко це зробити, можете спочатку попити води або посмоктати цукерку. Коли ми входимо в режим боротьби або втечі, слини в роті часто бракує. Чому так буває? Системи тіла, які не потрібні під час стресу, сповільнюються. Тож коли ми ковтаємо, це знову вмикає травну систему, яка, своєю чергою, дає тілу сигнал розслабитися.

💨

Повітря — це дихання для центрування

Із заплющеними очима покладіть руки на живіт. Уявіть, що у вас у животі повітряна кулька. Коли вдихаєте, відчуйте, як повітряна куля наповнюється повітрям. Коли видихаєте, відчуйте, як куля здувається. Спробуйте вдихнути, порахувавши до 4, затримати дихання, порахувавши до 6, і видихнути, порахувавши до 8. Не соромтеся завершувати раніше, якщо це надто складно, але трохи виходьте за межі вашої зони комфорту.

🔥

Вогонь — це уява

Уявіть місце або діяльність, у якій ви відчуваєте себе в безпеці, спокійно та розслаблено, де вам добре. Залучіть усі свої органи чуття до цього досвіду, тож звертайте увагу на те, що ви бачите, чуєте, відчуваєте на смак, запах і дотик. Також зверніть увагу на те, які емоції ви відчуваєте, перебуваючи в цьому безпечному, спокійному просторі.

Почати курс

Поділитися цією статтею