Ким бути: як нова реальність впливає на вибір професії

Бути гнучкими за нових умов інколи важко не лише дорослим, а й дітям. Старшокласники змінюють життєві плани з огляду на пандемію. Цікавість до медичних професій та IT, відмова від планів стати менеджером з туризму чи адміністратором готелю лише частина змін у пріоритетах молоді. Професійна орієнтація теж має стати новою. До слова, «Освіторія» та Coca-Cola в рамках Програми розвитку молоді пропонують і сучасну профорієнтацію за тестом «Magellano університет», і онлайн-курси на платформі ILearn.

Підлітки обирають VR/AR

Фахівці, які допомагають підліткам зорієнтуватися, до якої професії в них є покликання, мають у будь-якому разі звертати увагу на розвиток цифрової компетентності, переконані представники Центру дистанційного навчання Лондонського університету. Їхні дослідження довели, що у Великій Британії у 82% всіх оголошень щодо вакансій обов’язковою умовою є цифрові навички. Ті, хто їх має, отримують пропозиції по зарплаті на третину вище.

Експерти переконані, що диджиталізація й далі триватиме, оскільки соціальне дистанціювання ускладнює взаємодію в реальному житті. Скажімо, та сама епідеміологія — це не лише галузь медицини, а й збір даних. Що більше ми присутні в інтернеті, то більше даних створюємо і маємо зберігати. Це супроводжується розвитком штучного інтелекту, який здатен обробляти ці дані, а також розуміти та вчитися з них.

Сфера розваг теж орієнтується на нові технології: скажімо, Netflix використовує їх, щоб рекомендувати відео. У виробництві будь-який сучасний агрегат на певному рівні було розроблено у VR.

У мистецтві також дедалі важливіше мати цифрові формати. А розвиток віртуальної та доповненої реальностей — це ще й новий спосіб спілкування, який вплине на сприйняття світу молодими людьми, прогнозують дослідники.

Двоє осіб можуть бути фізично далеко одна від одної, але разом у віртуальному світі. З іншого боку, людина у VR-окулярах не бачить нікого поруч, але чує підтримку. Усе це відчувається як цілком нова соціальна взаємодія. Що ж до доповненої реальності, то вона дасть змогу передавати власні зображення і доповнювати ними будь-які образи реального світу. Скажімо, на нарадах можна побачити фігури людей, які фізично працюють вдома, але нічим не відрізняються зовні від реально присутніх. Можна бачити улюблених родичів у себе вдома, хоча вони не можуть приїхати погостювати.

Усе це остаточно зітре межу між роботою онлайн та офлайн, тож налаштовуватися на це школярам варто вже зараз. Тінейджери вже дедалі менше орієнтуються на «живе» спілкування, співпрацю та обслуговування людей, дедалі більше — на віртуальне. До слова, чимало старшокласників мріє, щоб їхня робота була пов’язана саме з VR/AR.

Які спеціальності нині обирають старшокласники

  • IT — від програмістів, експертів з Big Date, кібербезпеки, дизайнерів до контент-менеджерів, адміністраторів сайтів і фахівців call-центрів. Окрема тема — обслуговування онлайн-магазинів. Це пов’язано з новою реальністю, коли чимало діяльності переходить в інтернет-формат.
  • Медицина — пандемія довела, наскільки це актуальна професія.
  • Біотехнології — тінейджери пов’язують їх з майбутньою перемогою над COVID-19.
  • Фахівці для особистого розвитку — коучі, тренери, психологи. Але йдеться про набуття конкретних специфічних навичок, які допомагають працювати вдома: тайм-менеджмент, вміння зосереджуватися та відволікатися від подразників, розподіляти увагу на кілька проєктів тощо.
  • Економічні спеціальності: від бухгалтера до маркетолога, економіста-аналітика. Пандемія вплинула на економіку країн, тож навіть підлітки розуміють важливість нині спеціальностей економічної спрямованості.

Бояться ставати навіть акторами

Згідно з опитуванням британського Інституту працевлаштування студентів, хоча кількість вакансій значно скоротилася, у сфері IT вона зросла. Транспортна, туристична галузі та сфера дозвілля можуть сильно постраждати, менше роботи буде для юристів, менеджерів. Фахівці кажуть, що старшокласникам та навіть студентам треба не просто налаштуватися на стійкість під час пошуків роботи, а й, можливо, змінити плани щодо професії.

81% молоді стурбовані перспективами працевлаштування, а 71% — своєю конкурентоспроможністю на майбутньому ринку праці. Батьки випускників нерідко не виділяють коштів на вищу освіту, адже бояться поки що витрачати її на дистанційне навчання (про нього заявила більшість британських університетів) чи хочуть мати фінансову подушку в непевний час.

Старшокласники побоюються, що не зможуть жити окремо, ті, хто планував орендувати з друзями квартиру, залишаться у своїх колишніх дитячих кімнатах. Фінансова та житлова несамостійність ще більше прив’язує молодь до батьківських родин, ніж у попередні роки. І хоча невідомо, як довго триватиме така ситуація, нинішні старшокласники вже налаштовуються «сидіти вдома». За таких настроїв ще більше зростає цікавість до інтернету як до єдиної сфери вільного вибору та можливості дорослішання.

Підлітки зважають не лише на перспективи професії на ринку праці, а й на ті нюанси, які в них самих викликають побоювання. Наприклад, необхідність постійно спілкуватися з людьми, брати участь у масових заходах знижує нині привабливість роботи. Тож чимало підлітків відмовилися від бажання стати адміністраторами готелів, менеджерами ресторанів, стюардесами, культпрацівниками, соціальними працівниками та навіть театральними акторами. Адже діти значно більш вразливі, ніж дорослі. Половина підлітків уникають скупчень людей та не виходять з дому без необхідності навіть тоді, коли умови карантину вже не обмежують їх у цьому.

Родинний бізнес знову розквітне?

Підлітки зосереджені на власному здоров’ї, бояться інфікування, але не бояться того, що відштовхує 30-40-річних фахівців від наявних вакансій. Підлітки згодні працювати після отримання вищої освіти за тимчасовими контрактами та без «соцпакетів». Деякі з них налаштовані на початку трудової діяльності виконувати як фрілансери разові замовлення через інтернет. Більшість віддає перевагу дистанційній роботі. До слова, третина дорослих, які вперше працювали так через пандемію, прагнуть і надалі не повертатися до офісів.

Експерти вважають, що родинні патенти, родинна зайнятість теж стануть поширеним форматом роботи. Кілька поколінь вдома разом реалізують якусь з бізнес-ідей. Нині це навіть не загрожує молоді втратою незалежності. Адже колись чимало конфліктів було між бажанням батьків, щоб підлітки допомагали їм у сімейній справі, та прагненням молоді реалізувати себе в чомусь іншому.

Нині ж, навпаки, натхненником та найбільш кваліфікованим працівником у бізнес-проєкті може бути якраз випускник школи. І скоріше допомагатимуть батьки та інші родичі.

Тим часом у Великій Британії молодіжні організації закликають уряд надати фінансову підтримку випускникам бакалаврату та магістратури, а випускникам шкіл — ввести гранти для подальшої освіти, навчання та іншої діяльності, яка покращить їхні перспективи роботи. Також у країні є поштовх до створення національного молодіжного корпусу, який би гарантував робочі місця для всіх молодих людей.

Залишити відповідь