Цьогоріч Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт МАН відбудеться 14–17 травня. Директор Національного центру «Мала академія наук України» Оксен Лісовий детально розповів «Освіторії» про глибоку реформу конкурсу й про те, які переваги та життєві бонуси він дає учасникам. Поговорили і про те, як вчителі можуть якісно допомогти школярам підготуватися до захисту проєктів, а коли взагалі не варто розпочинати в школах науково-дослідницьку діяльність. Але ми переконані: останній пункт — точно не про вас і ваших учнів!
7 ключових змін у конкурсі МАН
1
Конкурс МАН став конкурсом наукових проєктів
У світі існує два види інтелектуальних змагань: екзаменаційні та проєктні. До екзаменаційних відносять олімпіади, до проєктних — змагання дослідницьких, інженерних та інших проєктів, які демонструють учнівську креативність. Тому віднині конкурс-захист МАН відбувається саме за світовими стандартами конкурсів наукових проєктів.
2
Усунуто пільги як недолугий інструмент мотивації
Раніше конкурс давав пільги на вступ до закладів вищої освіти. Ми дуже багато сил і ресурсів витрачали на те, щоб не допускати отримання пільг особами, які не займалися дослідницькою діяльністю, а імітували її. Немає пільг — немає підстав для фальсифікації.
Знаю з власного досвіду: в деяких регіонах системно формувались у буквальному сенсі злочинні угруповання, до яких входили вчителі, науковці або викладачі вишів. Вони втягували у свою діяльність адміністрації шкіл та учнів, навчали наших дітей красти чужу інтелектуальну власність, імітувати процеси наукової діяльності, що особисто я розцінюю як шахрайство.
Мала академія наук відповідає за організацію та якість експертизи ІІІ етапу конкурсу, причому далеко не в усіх відділеннях. Ми мали великий клопіт з «відловлюванням» фальсифікованих дитячих робіт. Витрачали багато часу й людського ресурсу, щоб відрізнити справжнє від масових проявів фальсифікації. Саме пільги, на нашу думки, були недолугим інструментом мотивації, який гальмував якісне проведення конкурсу.
3
Діти підписують Декларацію академічної доброчесності
Ми вимагаємо від дітей — учасників конкурсу надавати роботи без плагіату. При цьому викладачі можуть не досить чітко пояснювати, що таке плагіат та інші види академічної недоброчесності. Тому введення Декларації спрямоване на те, щоб учень прочитав і ознайомився з тим, які ж взагалі існують види академічної недоброчесності. Ніде, крім конкурсу МАН, у школі учні з такими питаннями не стикаються. Хіба за винятком хороших ліцеїв.
Коли ми ввели цю позицію, отримали чимало критики — мовляв, ще один папірець, який підпишуть і забудуть про нього. Але я не погоджуюсь: дитині чи підлітку надається чітке роз’яснення, які вчинки вважаються академічно недоброчесними. Дитина підписується під документом, а далі діє, як вважає за потрібне. Але після цього кроку ми маємо право знімати роботу з конкурсу, якщо зустрічаємо плагіат. До цього ми теж знімали роботи за плагіат, але попередньо не пояснювали учасникам, якою ж буває академічна недоброчесність. Ми ніби апріорі сподівались, що їм хтось це пояснить. Не пояснюють, на жаль.
Ми перевіряємо роботи на плагіат за допомогою сервісу Unicheck. Раніше за це відповідали члени журі та експерти, що «проганяли» роботи за допомогою сервісів, які обирали самостійно. Нам пророкували, що відсоток робіт із плагіатом колосально зросте, коли процес перевірки уніфікується. Але частка недоброчесних робіт залишилася на тому ж рівні: до 10 робіт, тобто лише 1% учасників дискваліфікують за плагіат.
4
Написання мотиваційного листа
Більшість світових прогресивних університетів практикують написання вступниками мотиваційного есе. Також мотиваційне есе часто пишуть під час працевлаштування до топових компаній. Уміння писати мотиваційний лист для дитини — важлива навичка, яка знадобиться в житті. Ми хочемо, щоб учні продемонстрували усвідомленість у роботах, з якими вони вийшли на конкурс.
5
Постерний захист
Раніше захист роботи відбувався лише раз перед пулом опонентів у секції: 1 представник від області = 1 секція. Тобто, 25 учасників представляли свої роботи членам журі, а інші опоненти мали змогу спостерігати. Це дуже стресовий етап, хоча такий стрес і корисний. Але ми змінили підхід. Відтепер це формат, який застосовують світові конкурси — постерна виставка.
Постерна виставка допомагає зменшити рівень стресу учасників і дати учням більше позитивного досвіду. Як відбувається захист проєкту в такому форматі? Учень повинен «стиснути» суть всього проєкту до одного постера. Це вчить дітей лаконічно та яскраво передавати ідею проєкту потенційному інвестору. Люди, які фінансують реалізацію ідей, не мають багато часу, щоб слухати деталі.
Експерти не сидять у залі, як це було раніше. Вони ходять постерною виставкою окремо один від одного. Така експертиза більш якісна, адже кожен експерт висловлює свою думку, не спираючись на судження колег. Та й оцінювання стає ефективнішим. Чому?
Дитина повторює захист постера багато разів перед різними людьми. З кожним новим разом може внести у свій спіч корективи та більш якісно доповісти.
Додатково є день публічного відвідування постерної виставки — за день до початку роботи експертів. Він дуже корисний: молоді люди тренуються розповідати про проєкти тим, хто не виставляє оцінок: одноліткам, гостям, ученим. Так вони чудово «натреновуються» й уже наступного дня працюють з експертами.
Звісно, такий формат живого спілкування був у докарантинні часи.
Цьогоріч конкурс-захист науково-дослідницьких проєктів МАН відбуватиметься 14−17 травня у форматі онлайн. Минулого року таку онлайн-виставку постерів відвідала рекордна кількість користувачів — понад півмільйона.
До речі, переглянути постери можна на сайті.
6
Наукова конференція
Культура ведення наукової дискусії — це та навичка, яку хочемо зберегти. Під час наукової конференції члени журі виконують функцію модераторів, а учасники секцій беруть участь у цій вузькопрофільній дискусії у ролі доповідачів. Мета — представити найвагоміші результати дослідження, навчитися вести наукову дискусію з опонентами.
7
Контрольної більше не буде
Контрольна була сумішшю проєктно-екзаменаційного конкурсу та фільтром для недобросовісної роботи. Але ми мали визначитися: «Ми про ідею чи про базові знання?» Якщо ми настільки не довіряємо своїм дітям у питанні елементарних знань, тоді варто переглядати своє ставлення до життя в цілому. Ми довіряємо дітям і віримо, що вони проявлять і базові знання, і знання суміжної тематики.
Чому дітям і підліткам варто спробувати сили в проєктах МАН?
1
Отримані в МАН знання і досвід — безцінні
Найбільш знаний проєкт МАН — конкурс-захист. Але є багато інших можливостей: літня школа, секції, гуртки, студії та лабораторії, експедиційні активності, профільні змагання та конференції, виставки, турніри та олімпіади, вебінари. І, звісно, відкритий восени на ВДНГ Музей науки.
Сьогодні ми доносимо до учасників, що найціннішим призом і бонусом за участь у конкурсі МАН є знання й досвід, який вони отримують, набуття soft & hard skills (м’яких і твердих навичок).
2
Унікальна можливість практикуватись
Проєктна діяльність — практика. Знання, які дитина отримує, одразу спрямовуються на конкретний результат. У школі та з репетитором учень цього не отримає.
3
Активне вмотивоване оточення
До спільноти потрапляють молоді люди, які потребують і прагнуть більшого, ніж дає школа. Саме в МАН формується коло друзів, з яким дитина з великим інтересом спілкуватиметься все життя. Молодь МАН — активна, прокачана та мотивована і, не побоюсь цього твердження, часто більш успішна, ніж однолітки.
А ще МАН як система закладів позашкільної освіти — окрема спільнота, що диверсифікує соціальний досвід людини. Успішність дитини, її комунікабельність, впевненість у собі залежать від кількості соціальних досвідів, які вона переживала. Кожне нове середовище й «тусовка», в яку потрапляє молода особа — новий досвід. У школі дитина може бути дуже успішною, «крутою», бо свого часу добре показала себе чи дуже добре навчається. А додатковий соціальний досвід, який вона набуде в проєктній діяльності — неймовірно цінна річ.
4
Соціальний ліфт
Участь у різноманітних конкурсах та активностях МАН — шанс, що тебе помітять на обласному, національному, а згодом, можливо, і на міжнародному рівні. А далі — більше: стажування в провідних компаніях України і світу, хороші пропозиції працевлаштування і справа життя, яка драйвить.
Кому братися за дослідницьку діяльність у школах, а кому — не варто?
Якщо вчитель відчуває бажання займатися дослідницькою діяльністю разом з учнями, то потрібно сумлінно працювати, а не намагатись імітувати навчально-наукову діяльність. Невимовно шкода, коли дорослі втягують дитину в імітацію, щиро вірячи в те, що це і є наукова діяльність.
Нехай це прозвучить гостро та безапеляційно, але нам у НЦ «МАНУ» на Всеукраїнському етапі не потрібна величезна кількість учасників за рахунок робіт-фейків. Нехай замість 1755 учасників на конкурс прийдуть 200, але вони будуть справжні. До того ж фінал конкурсу-захисту МАН — інструмент відбору на міжнародні проєктні конкурси, де школярі представлятимуть нашу державу. Там потрібні діти, які на високому рівні володіють основами дослідницької діяльності, вміють вивчити проблемне поле та згенерувати власні ідеї та гіпотези. А також мають досвід втілення хоч і простого проєкту, але свого.
Шановні вчителі, зверніться до центру МАН та пройдіть один із семінарів, які ми регулярно проводимо для педагогів різних напрямків, щоб зрозуміти, чи маєте натхнення долучитися до наших проєктів. Особисто я знаю багато закладів освіти, в яких вчителі проявляють творчий новаторський підхід у керівництві дослідницькою діяльністю учнів. Може, ми з вами дивимося в одному напрямку?
Як вчителям допомогти учням якісно підготуватися до захисту наукових проєктів на конкурсі МАН?
Раджу вчителям скористатись одним з детально розроблених МАН пакетів методичних матеріалів. Там є чіткі рекомендації, як підготувати дослідницьку роботу у сфері мовознавства, астрофізики та будь-яких інших дисциплін.
Якщо ви маєте питання щодо освітніх проєктів для дорослих або дітей, запитання методичного характеру або пропозиції співпраці, пишіть на адресу man@man.gov.ua. Ми не розводимо зайвої бюрократії і надішлемо в електронній формі одне з видань, що надасть вичерпні методичні рекомендації щодо підготовки роботи на конкурс разом із дитиною.
До того ж ми маємо безліч проєктів, де учні можуть зустрітися з науковцями. Наприклад, «День із професором», «Відкрита освітня лабораторія». Це майданчики, де діти можуть зустрітися з викладачами провідних українських вишів, проконсультуватися щодо актуальних тематик дослідження в галузі, що їх цікавить.
Ми готові допомагати вчителям методично та організовувати наукові товариства у школах, забезпечувати їх інструментарієм, який розробляємо у НЦ «МАНУ». Також радо надамо консалтинг щодо формування середовища, у тому числі природничих лабораторій для дітей, які хочуть займатися наукою. І, звісно, очікуємо, що наша співпраця з учителями буде взаємокорисною і що до нашої педагогічної МАНівської спільноти долучаться ті, хто прагне розвитку і готовий інвестувати свій час у найцінніше — талановиту молодь, яка змінюватиме Україну і світ.
Детальніше з правилами конкурсу-захисту можна ознайомитися за посиланням ⤵️
