На телеекрани повернувся найрейтинговіший серіал зими — «Школа». Другий його сезон називається «Школа. Недитячі ігри». На основі серіалу «Освіторія» пропонує систему вправ для уроку української мови.
Чому «Школа»?
Саги про життя старшокласників завжди були популярними: «Беверлі-Гіллз, 90210», «Баффі — переможниця вампірів», «Прості істини», «Школа виживання», «Пліткарка», «Скінс», «Ранетки», «Кадети». Діти прагнуть бачити власні проблеми на екрані, бути схожими на героїв, яким вдається приймати «дорослі» рішення, змінюватися, долати перешкоди. Навіть якщо вдома немає телевізора чи батьки забороняють дивитись улюблений серіал, діти відслідковують нові серії на YouTube. Тож подобається це дорослим, чи ні, але дітей справді цікавить серіал «Школа».
У «Школі» є все: психологія підлітків ХХІ століття, роль вчителів, позиція батьків. Але так само дуже багато несумісних із реальним життям умовностей. Наприклад, здебільшого вчителі не дозволяють дітям вільно користуватися гаджетами на уроці, спідниці учениць аж надто короткі, а батьки приходять до школи занадто швидко. Проте для дітей — це справжнє життя на великому екрані.
У серіалі багато подій, які динамічно змінюються. Кожна серія зачіпає складні теми із життя підлітків. Тож виконання завдань на основі «Школи» неодмінно переросте у виховну годину, урок статевого виховання чи розмову про шкідливі звички. Можливо, варто запросити на цей урок психолога, який виконуватиме роль другого вчителя (помічника).
1. Гра в редактора
Більшість героїв другого сезону не дотримуються мовних норм, або ж розмовляють штучною (аж пластиковою!) українською.
Запропонуйте учням стати редакторами і на прикладі однієї серії/епізоду «відредагувати» репліки героїв. Ця вправа може бути виконана колективно на уроці. Або винесена на домашнє завдання — так учні матимуть більше часу для креативу. Учень обирає для себе 5 хвилин серіалу (одну сцену з одним діалогом), фіксує її письмово, виділяє кольором «ляпи». І пропонує власний варіант розмови, яка мала би відбутись між персонажами, щоб бути більш природною.
2. Карта думок
У серіалі «Школа» героїв, безумовно, можна розділити на «хороших» і «поганих». А точніше тих, які «подобаються» чи «не подобаються» глядачу. Проте абсолютно всі головні персонажі неоднозначні: і юні герої (депресивна Ніка, суперзірка Лола, брутальний Даня, спортсмен Паша), і дорослі (як вчителька економіки та класний керівник Катерина Анатоліївна, вчитель англійської «мачо-мен» Алекс, завуч Дарина Петрівна). Кожен з них — цікавий об’єкт для обговорення. Враховується все: образ, характер, зовнішні проблеми, сприйняття іншими.
Запропонуйте учням зробити mind map (карту думок) про улюбленого героя серіалу. Посередині карти — хмаринка з іменем персонажа. Від неї відходять стрілочки до інших, менших хмарин із життєвими проблемами героя. А ті з’єднані з наступними хмаринками. Одні — пояснюють, що зумовлює ці проблеми, інші — на що вони впливають та якими є наслідки. У підсумку учні створюють карту думок про героя і його проблеми.
Наприклад, завуч, а потім і директорка школи Дарина Петрівна — втілення зла. (принаймні так пишуть у коментарях під відео на YouTube). Проте час від часу глядач бачить епізоди з її особистого життя. Або прагнення дертися кар’єрними сходами, що впливає на роботу всієї школи. Тож «погана» Дарина Петрівна чи «хороша»? Звідки береться і на чому ґрунтується її озлоблене ставлення до Катерини Анатоліївни, ненависть до дитячих пустощів, сумніви в собі?
Учням, котрі не дивилися серіал, запропонуйте зробити карту думок дівчини-підлітка, залежної від соціальних мереж і лайків. Нехай поміркують і зобразять, із якими перепонами і «бонусами» вона може стикатись у житті.
3. Традиційний твір-опис
Розробники серіалу «Школа» зібрали яскравих персонажів. Їхня зовнішність відповідає характерам. Тож розберіть з учнями, що таке портрет, мовні засоби опису портрета, види тропів, які можна було б використати, найтиповіші помилки. І запропонуйте зробити комплексну портретну характеристику котрогось із персонажів серіалу.
У чому перевага такого твору над завданнями, які пропонують підручники? Ідеться не про портрет абстрактного актора, який грав у якихось фільмах. І не про зірку шоу-бізнесу, яка асоціюється з піснями чи скандальним медійним образом. А про «живого» героя, який перебуває поряд і наділений певними рисами.
Завдяки соціальним мережам і фан-зустрічам виконавці головних ролей взагалі здаються близькими друзями — на відстані одного лайка. Тож такий опис пропонує комплексний підхід: портрет, чи відповідає зовнішність героя його характеру, як певні людські якості відображаються в поведінці.
4. Щоденник
Запропонуйте учням уявити себе в новій ролі — героя улюбленого серіалу. Нехай кожен напише 1,5-2 сторінки щоденника свого персонажа: підлітка чи вчителя. Що там буде? Переживання, конфлікти з батьками, обмірковування слів друзів, думки про майбутнє, стосунки з колегами? У будь-якому разі через призму кожного з героїв діти покажуть, що їх турбує.
Що міг би написати спортсмен Паша після того, як його покинула Ніка? Він вчиться в одному класі з обома своїми колишніми, його друзі постійно встряють у різні неприємності. Він так і не отримує зрозумілої відповіді, чому їхні стосунки з Нікою не склались. А попереду — 11-й клас, ЗНО, відповідальність. А можливо, хтось захоче уявити себе Катериною Анатоліївною й відчути, що ж відбувається в неї всередині, що вона думає про свою дочку, як збирається налагоджувати з нею стосунки.
У своєму щоденнику учні можуть поміркувати над тим, чого бракує їхнім героям для щастя. Або запропонувати гіпотетичний сюжетний поворот, який був би бажаним для цього персонажа.
З одного боку, це завдання на розуміння конфліктів серіалу, але також — заглиблення у внутрішній світ героїв. Адже автори не показують і не розповідають всього. Це творче завдання і психологічна вправа водночас. Вчитель перевіряє грамотність і пропонує критично подивитись на героя.
5. Гострі проблеми, складні теми і міні-есе
Які проблеми порушено в серіалі? Булінг, інтернет-слава, суїцид, наркотики, небажана вагітність, допінг, крадіжки, батьківська байдужість, вживання алкоголю й куріння та багато інших. Кожна з них — гостросоціальна і має проговорюватись із дорослими. Якщо цього не роблять батьки, то можуть зробити бодай вчителі.
Розділіть дітей на команди. Протягом 5 хвилин кожна займається брейнштормом і створює перелік загальних проблем у розрізі: батьки-діти, друзі-однолітки, діти-школа, діти-суспільство. Із кожною командою виберіть одну загальну проблему, а потім розширте її за такою схемою: загальна проблема — конкретна проблема — ілюстрація проблеми — чи знайома вам ця проблема — її вирішення.
Це завдання можна проробляти на дошці чи на ватманах, візуально виділяючи кожен наступний крок. Дайте учням 12-15 хвилин для виконання завдання, а потім проговоріть із класом кожну з винесених тем.
Наприклад, є проблема суїциду. А саме: героїня серіалу «Школа» хотіла покінчити життя самогубством. У Ніки був свій секрет (відверті фотографії, які зробив її колишній однокласник, про які будь-якої миті могли дізнатись інші). Чи стикались ви із тим, що хтось знає про вашу таємницю і намагається маніпулювати? Запропонуйте кілька варіантів того, як Ніка могла би вчинити, щоб вирішити свою проблему.
Завдання вчителя – модерувати розмову, підхоплювати думки, скеровувати їх, допомагати фіксувати. Адже це прекрасна можливість спільно знайти велику кількість варіантів, як діяти, вирішувати проблеми, знаходити оптимістичний кут. Вчитель може допомогти учням знайти відповіді на складні запитання, що давно їх турбують.
Окремі загальні проблеми можна потім винести як теми для міні-есе. Із однією тезою, аргументом і прикладом з мистецтва (уже не серіалу «Школа», нехай він буде лише відправною точною). Адже курс української, світової літератури, позакласного читання, а також індивідуальний глядацький досвід кінопереглядів дають можливість підкріпити аргументи яскравими прикладами.
Це завдання розраховане на урок. Воно буде зрозумілим усім, адже йдеться про проблеми не лише окремо взятого серіалу, а підлітків та їхньої взаємодії із зовнішнім світом загалом. Запропоновані учнями теми можна впорядкувати в загальний список, до якого потім повертатися (наприклад, для написання есе у форматі ЗНО).