«Дитина чхає? Підхопила COVID-19». «Хоче пограти у сніжки? Не можна, застудиться, і її не пустять до школи». «Якщо я не годую дитину саморобними сумішами для підвищення імунітету, я погана мама». Таке спадає нині на думку навіть спокійним та виваженим батькам. Чим себе заспокоїти? Як протистояти навалі зайвої інформації? Про найважчі моменти ми поговорили із сімейним психологом Юлією Борисовою.
№1. «Нежить? Ні, коронавірус!»
Найважче для мам і тат, як на мене, — перестати лякати самих себе. Адже коли в дитини температура раптово підвищується або малюк каже: «Мені щось якось не так», серце котиться кудись до п’ят і запопадливий голос страху каже: «Це точно COVID-19». Інформація про те, що діти хворіють нечасто (лише 8% усіх пацієнтів) і в легкій формі, переважно без госпіталізації, у таку мить не допомагає.
Медики стверджують, що немає, на жаль, одного симптому, який би вирізняв хворобу, яка нас зараз непокоїть. Якщо не лихоманить, це ще не гарантія. Може бути незначне підвищення температури, а головне — нині лікарі ще не знають, чи має воно бути завжди одночасно з появою решти симптомів, чи може статися за кілька днів (траплялося й таке). Втрата відчуття смаку чи запаху — яскрава ознака, але теж не обов’язкова.
Що можна зробити?
Привчити себе до стану «жовте світло»: спостерігати за дитиною, лікувати симптоми, а не фантазувати та не уявляти госпіталізацію. Біль у животі, пронос чи закреп, головний біль, кашель, нежить, чхання — усе це має насторожити, але не лякати, бо інакше доведеться жити на нервах. Якщо дитина навіть перенесе COVID-19 у легкій формі, так, що це нагадуватиме застуду, у цьому немає нічого страшного. Дивіться на те, наскільки погано синові чи донечці, а не на гучну назву хвороби. І не варто «колекціонувати» усі випадки знайомих, у кого діти хворіли, як саме вірус давав про себе знати. Адже все надто індивідуально, щоб на них орієнтуватися.
№2. «Готуємося не до ЗНО, а до тестів на COVID-19»
Є спокуса заспокоїтися, мати визначеність таким способом: якщо в дитини ознаки застуди — відвести її зайвий раз на тест, хоч за останні в домі гроші. А інколи й тоді, коли немає жодних ознак: раптом безсимптомне протікання? Материнське серце болить. Одразу спадає на думку, що в транспорті хтось кахикав, хай у масці, однокласник доньки розповідав, що його дальні родичі хворі, тож може і він теж? А дівчинка разом з ним малювала на одному аркуші паперу без жодної соціальної дистанції, про що сама радісно розповіла вдома.
Що можна зробити?
Медики не радять задовольняти свою допитливість таким чином, якщо дитина зовні здорова. Адже там у черзі якраз є імовірність інфікувати її. А головне — це нічого не дасть. Навіть якщо дитина була контактною особою, ізолюватися на два тижні лікарі радять, а робити тест — ні. По-перше, можна переконатися, що син чи донька здорові, а це лише інкубаційний період, якщо вони інфіковані, при цьому тест цього не демонструє. По-друге, людина може мати позитивний тест ще місяці після перенесеного захворювання і вже не бути джерелом інфекції. По-третє, нині черги, тож результати надають за тиждень. Якщо там написано, що COVID-19 немає, це не гарантує, що дитина не інфікувалася за ці 7 днів.
Найкраще знайти педіатра, якому ви дійсно довірятимете, бути на зв’язку і радитися, у якому випадку думати про такі тести. А коли краще перемкнути увагу на майбутнє ЗНО.
№3. «Застуда сниться в нічних жахах»
Ніколи раніше симптоми легкої застуди восени не спричиняли стільки хвилювань. Деякі батьки вважали, що нічого з тим робити взагалі не потрібно, саме мине. Як от жартують: «Якщо нежить не лікувати, минає за тиждень, а якщо лікувати — усього за 7 днів».
Дитяче шморгання носом стало раптом об’єктом пильної уваги. Якщо мами самі не хапаються за серце, придивляються сусіди в ліфті, насторожуються в транспорті, завертають на вході до школи. Сухий ніс школяра став батьківською перепусткою до раю спокійної праці, якщо з цим не щастить — доведеться працювати вдома під гучні вигуки «Амонг ас! Нубік з Майнкрафту, я з тобою!»
Раніше, до пандемії, діти значно частіше бігали в гумовому взутті калюжами, грали на вулиці у квачика, а взимку кидалися сніжками та ліпили сніговиків. Тепер за цим маячить примара застуди, через яку доведеться бути вдома. Сухий кашель може тягнутися ще три тижні після того, як дитина перехворіла.
Що можна зробити?
Тримати дитину вдома тижнями, без підвищення температури — може, дивно, але зараз це питання не стану здоров’я конкретного школяра, а більше соціальне, заради зменшення ризиків інших людей. Тож якщо дитину просять залишитися вдома, це не означає, що їй погано чи що їй потрібно перебувати в ліжку.
Позбавляти звичних забав теж не вихід, бо ігри на свіжому повітрі лише на користь сину або донці. Просто доведеться змиритися, що час від часу ваша дитина буде не в школі, і цього навряд чи можна уникнути. Краще прорахувати всі варіанти заздалегідь, хто про неї подбає (бабуся, няня, хтось із батьків працюватимете дистанційно тощо).
№4. «Моя дитина з нервовим кашлем поза законом»
У багатьох дітей є хронічні недуги, які нині «потрапили під підозру». Наприклад, нежить може бути алергічним ринітом. Психологічні проблеми (скажімо, розлучення батьків) часто спричиняють такий вид неврозу, коли дитина постійно кахикає. Те саме трапляється через хронічний гайморит, астму. А ендокринні захворювання (зокрема, гіпертиреоз) дають хронічну температуру, наприклад, 37,3. То що ж такому підлітку чи малюку робити відтепер — сидіти вдома, не заходити до магазину, не відвідувати уроки?
Що можна зробити?
Якщо хвороба під контролем, усе не так складно: потрібно отримати довідку у свого лікаря. Якщо ні, саме час пройти всі обстеження та отримати лікування, а заразом взяти контакти визнаних спеціалістів з недуги дитини (наприклад, алерголога, ендокринолога, пульмонолога тощо). Якщо раптом побачите незнайомі симптоми в сина чи доньки, краще негайно проконсультуватися телефоном з вузькопрофільним фахівцем, а не з педіатром. Якщо в дитини є хвороби органів дихання, вдома обов’язково має бути пульсоксиметр — прилад для визначення рівня кисню у крові.
№5. Імунітет підвищувати чи пригнічувати?
Одні мами та бабусі заради захисту від коронавірусу радять віковічні, «прості радянські» рецепти для підвищення імунітету: цитрини, імбир та мед або ж обліпихове варення. Інші поважають лише суперфуди, наприклад, кокосове масло та насіння чіа. Є й ті, хто прочитав гіпотезу, що COVID-19 — захворювання, яке вмикає аутоімунні процеси. Тож ті, у кого захисні сили організму на високому рівні, постраждають більше за інших, а не навпаки. То що робити пересічній мамі? Однією рукою замішувати обліпиху з кокосами, а іншою вмикати на ніч комп’ютерні ігри дітям? Від недосипу імунітет знижується, кажуть, та і малі будуть у захваті.
Що можна зробити?
Знижувати імунітет небезпечно. У медиків поки що немає ніяких фактів щодо його зв’язку з інфікуванням чи протіканням хвороби, тож краще нічого не міняти у звичному житті. І дуже важливо не перестраховуватися: приміром, від лимонів чи часнику щодня в дитини може розвинутися печія, яка спричинить хронічний кашель. Так що спокій та золота середина — наші вічні цінності.
