![Вчителям: 5 ідей IdeasFest, які надихнуть вчителів і батьків](https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2018/09/cover_5ideas.png)
Ви налаштовані на даність чи на розвиток? Які освітні виклики сучасності чекають наших рішень вже сьогодні? Чому без творчості не зростити різносторонню особистість? Пропонуємо вашій увазі важливі тези з виступів освітніх агентів змін на Фестивалі ідей в Одесі.
![Вчителям: 5 ідей IdeasFest, які надихнуть вчителів і батьків](https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2018/09/if1.png)
Ілля Філіпов
Освітні виклики сучасності — персоніфікований підхід до навчання і вміння працювати з інформацією
Найголовніший виклик для освітньої системи — персоніфікувати підхід до набуття знань так, щоб учні не втрачали час як найдорожчий ресурс дарма.
У школах слід потурбуватися про активне впровадження адаптивних технологій навчання. Адаптивне навчання — модель, головною ідеєю якої є підлаштування під здібності, вміння та навіть під настрій кожного учня. Якісна програма навчання має бути індивідуалізована: треба опиратися на базові знання учнів, враховувати періоди активності та стомлення дитини.
Ще один важливий виклик — змалечку навчати дітей працювати з інформацією. Це суттєво полегшить процес навчання, а в майбутньому — роботи. Нас закидують гігабайтами інформації з різних боків, інформаційне навантаження в сучасному світі — шалене. Часом здається, що все, що тобі треба знати, і так є у твоєму смартфоні.
Ось тут і ховається небезпека. Треба навчити дітей відшуковувати дані швидко й відкидати зайве. Тут головне — знати, де шукати. Важливо критично відбирати інформацію, спираючись на надійні джерела, а також розрізняти релевантну інформацію та використовувати її з максимальною користю.
А серед ризиків, які загрожують освіті — поверхневість знань та невизначеність сучасного покоління. Молодь не завжди знає, як і де застосувати отримані знання. Адже векторів діяльності багато, і вчорашні студенти часто губляться між ними, не в змозі відшукати свою доріжку.
![Вчителям: 5 ідей IdeasFest, які надихнуть вчителів і батьків](https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2018/09/if4.png)
Юло Вооглайд
Творчість у навчанні — запорука розвитку прогресивного суспільства
Кажуть, у школі можна навчитись розуму. Скажу відверто: це неможливо. Навіть більше, школа часто є тим фактором, який заважає дітям стати розумними. Тільки мислення допомагає людям стати по-справжньому освіченими. Навчатись мислити — головне завдання школярів. А педагогам варто пам’ятати, що головний фактор розвитку суб’єкта — творчість, а не навчання.
Тому я рекомендую давати дітям не пряме інтелектуальне навантаження, а якомога більше можливостей для творчого розвитку — музика, танці, театральні студії. Усе те, що піднімає дух та продукує нові емоції. Адже творчість — передумова та база для пошуку і досліджень — наукових, мистецьких, релігійних, філософських.
Якщо дорослі зможуть створити умови, за яких учень буде здатний до творчості, досліджень і відкриттів, вони зростять особистість, яка зможе й захоче слугувати своєму народу, а не де-небудь і не кому-небудь в іншій країні. Що більше навколо людей, які творять, а не просто виконують завдання, то вищий потенціал розвитку гармонійного та прогресивного суспільства. Творчий образ мислення — велика цінність.
Дуже важливі в процесі виховання воля і віра. Вірити в самого себе, у своє майбутнє, вірити батькам і вірити в достойне майбутнє країни. Віра, воля та інтерес зможуть подолати всі негаразди на шляху молодої особистості. І привести її не «куди завгодно», а куди треба.
![Вчителям: 5 ідей IdeasFest, які надихнуть вчителів і батьків](https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2018/09/if3.png)
Марина Пристінська
Дізнайтесь свою установку: ви налаштовані на даність чи на розвиток?
Мислення визначає наш рівень щастя і має вплив на наші досягнення. Те, що ми думаємо про певну ситуацію, напряму впливає на дії і рішення, які ми обираємо. Відповідно, і на результати, які ми відчуваємо.
Є кілька видів установок, що їх дорослі транслюють стосовно дітей — установка на даність та установка на розвиток.
Установка на даність змушує вас піклуватись насамперед про те, як вас оцінять. Установка на розвиток — думати про самовдосконалення.
Люди з установкою на даність певні, що риси характеру і рівень інтелекту змінити не можна. А ось ті, хто обрав установку на ріст і розвиток, переконані: зміни в наших руках.
Перші діють, коли їхні досягнення низькі. А коли ці досягнення високі, живуть страхом їх втратити.
Другі — не бояться труднощів і з задоволенням йдуть назустріч викликам, якщо це їх розвиває. Не дивно, що саме людям з другої категорії відкриті всі шляхи.
Ось приклад установки на даність:
«Твої якості незмінні, і я їх оцінюю».
А ось установка на розвиток:
«Ти особистість, що розвивається. Я зацікавлений у твоєму розвитку».
У книжці «Гнучка свідомість: новий погляд на психологію розвитку дорослих і дітей» авторки Керол Двек є тестування, яке допоможе зрозуміти, які у вас домінують установки: на даність чи на розвиток.
Прочитайте кожне твердження і оберіть ті, з якими згодні.
Інтелектуальний потенціал (інтелектуальна установка)
1. Ваші розумові здібності — це те, що вам закладено природою і батьками, і вам не дано щось істотно змінити.
2. Ви можете опанувати нові знання, але ви не здатні змінити свій рівень інтелекту.
3. Не важливо, який у вас рівень інтелекту, ви завжди можете його значно підвищити.
4. Ви завжди можете стати набагато розумнішим.
Індивідуальність і характер (особистісна установка)
5. Ви — людина певного типу, і ви небагато можете зробити, щоб змінити це.
6. Не важливо, до якого типу ви належите, — ви завжди можете істотно змінитися.
7. Ви можете багато чого робити по-іншому, але ваші здібності не можуть бути змінені.
8. Ви завжди можете змінити ті чи ті основні якості, які роблять вас таким, як ви є наразі.
«Так» на 1,2, 5, 7 — ознака особистості з установкою на даність.
«Так» на 3,4, 6, 8 відображають установку на розвиток.
Ваша інтелектуальна установка проявляється тоді, коли ситуація стосується розумових здібностей. Ваша особистісна установка виходить на перший план у випадках, що вимагають виявлення характеру — наприклад, надійності, чуйності, дбайливості або вміння знаходити спільну мову з іншими людьми.
![Вчителям: 5 ідей IdeasFest, які надихнуть вчителів і батьків](https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2018/09/if2.png)
Ігор Хворостяний
Що формує любов до літератури
Зізнайтесь, чи близька вам теза українського та американського літературознавця Григорія Грабовича?
«…Дітей вчать не любити літературу. Усе, що дається насилу, викликає опір. А воно не тільки насильно дається, а й з великим примітивізмом. Усі письменники на один копил: усі демократи, усі вболівали за народ, усі страждали. Усі цікаві, творчі молоді люди відчувають фальш, бо їх вчать так, щоб вони зненавиділи Шевченка, Франка, Лесю Українку…»
Трохи статистики: в 9-му і 10-му класах українські школярі мають подужати й вивчити 31 твір, а в 11-му — цілих 47 творів. За день дитина має прочитувати 18-25 сторінок. Має, та чи буде зацікавлена? Як один з наслідків, маємо страшні дані соціологічного опитування: кожен 5-й молодий українець не читає книжок. Ніяких. Узагалі.
Згадується вислів літератора-фантаста Ніла Ґеймана: «Ми повинні не втомлювати наших читачів, а робити так, щоб вони самі хотіли перегорнути наступну сторінку. Один з найкращих засобів для тих, хто читає з неохотою — історія, від якої вони не можуть відірватись».
А письменник Джон Перкінс доречно додає: «Читання може (і має!) супроводжуватися кризою розуміння та катарсисом порозуміння від кожної зустрічі з минулим, забезпечуючи це минуле, із одного боку, певною дистанцією, щоб зробити відчутною його іншість. А з іншого — стимулювати діалог із цим минулим, тим ожививши й актуалізувавши його, спонукати одну епоху поставитися критично до іншої».
Хочеться попросити колег — викладачів української літератури не змушувати дітей завчати хронологічні таблиці життя письменників. Це їм точно не знадобиться.
При цьому віднайдіть у біографії письменника історію, яка точно зачепить молодь. Наприклад, це може бути історія кохання Ольги Кобилянської, яка сама зробила пропозицію своєму коханому. Той від несподіванки погодився, а через кілька днів письменниця та одна з ластівок фемінізму в українській літературі дізналась, що він хутко… одружився з іншою жінкою!
Зацікавлюючи учнів, непомітно подружите їх із книгами на довгі роки.
![Вчителям: 5 ідей IdeasFest, які надихнуть вчителів і батьків](https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2018/09/if5.png)
Микола Скиба
Кілька тез про освіту майбутнього
- Компетентність — динамічна комбінація знань, вмінь і навичок. Розуміння, як ці знання застосувати. Якщо дані не використовуються, вони довго не зберігаються.
- Емоції — драйвер економіки цифрового світу. Це економіка вражень. 84% світового багатства — інтелектуальний капітал
- Школа може використовувати енергію допитливості. В основі допитливості — механізм отримання винагороди. Це пов’язано з первісними практиками — допитливі знаходили кращу їжу і партнерів. Коли з’являється тривога, мозку не до пізнання, він тоді працює над тим, як вижити. Тому під час навчання треба мінімізувати рівень тривоги учнів.
- За сто років оцінювання майже не змінювалося. Треба перейти від звичних нам оцінок до оцінювання портфоліо досягнень. Мотивація — на привласнення результатів навчання: «Це моє портфоліо, я на нього працюю».
- Таланти йдуть не просто туди, де гідна зарплата і атмосфера, а де компанія має соціальну надмету. Таланти завжди в пошуках мети.
- Персоналізація — тренд майбутнього, особливий підхід до кожного.
- Щовісімнадцять місяців подвоюється кількість інформації в будь-якій сфері. Саме тому професіонали — це ті, хто постійно навчається.
- Нова стратегія Стенфорду — університет для дорослих, коли навчання стає звичкою на все життя.