Міністерство освіти і науки оприлюднило лідерів серед університетів за показником вступників з найвищими балами. Ми проаналізували, які тенденції були у виборі 200-бальників і чим заклади вищої освіти можуть привабити вступників.
Ще торік отримати прекрасні результати ЗНО було приємно, та це не гарантувало вступу саме туди, куди хочеться. Адже кількість бюджетних місць — обмежена, а конкуренція — висока. Нині вперше спрацювала стаття Закону України «Про вищу освіту»: абітурієнти, які мають найвищий бал ЗНО, обирають навчальні заклади (у найвищому пріоритеті, на першому місці), а держава туди додатково виділяє місця.
Тобто на кожну спеціальність створюють «резерв» — певний обсяг держзамовлення, як пояснили в Департаменті вищої освіти та освіти дорослих МОН. А розподіляють ці місця на конкурсній основі серед тих університетів та інститутів, за які «проголосували» своїм вибором найкращі вступники. Так, щоб і вони без проблем пройшли на навчання, і щоб інші мали шанс там навчатися.
Ця новація важить набагато більше, ніж здається на перший погляд. Уперше заклади вищої освіти безпосередньо зацікавлені в «розумниках». І не тільки тому, що з них виходять найкращі студенти, навчати їх легше, а тому, що це вигідно. Крім того, змінюється акцент: завжди конкурували лише вступники, а відтепер самі вони стають «коштовністю», за яку змагаються університети (на Заході такий підхід існує вже багато років).
Ще один нюанс — демографічна ситуація. Будь-які вступники стають потрібними, якщо їх дедалі менше. В Україні щорічно зменшується кількість випускників шкіл, і цього року їх — найменше за всю історію незалежної України: 58,9 тис. зараховано на бюджет.
Для невеличких та непопулярних закладів вищої освіти це може обернутися провалом набору та ризиком закриття.
Кому саме збільшили держзамовлення, повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час прес-конференції щодо підсумків вступної кампанії 2018 року. Максимальний результат ЗНО отримали 222 вступники. А 12 з них із двох дисциплін отримали по 200 балів. Крім столиці, найбільша кількість бюджетних місць загалом «пішла» у Харків та Львів.
Які ж висновки освітянам можна зробити з першого досвіду конкуренції за вступників?
ТОП-5 університетів, куди пішли найрозумніші:
- ЛНУ ім. Франка (+391 місце)
- КПІ ім. Ігоря Сікорського (+351)
- Дніпровська політехніка (+189)
- Львівська політехніка (+184)
- КНУ ім. Тараса Шевченка (+165)
Сім висновків щодо вибору вишів «розумниками»:
1. Найкращі прямують до Києва
Це очікувано: ті, для кого відкриваються всі шляхи, вирушають до столиці. Серед тих, хто отримав аж двічі по 200 балів за тестами, більшість вступила до Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Скажімо, львів’янин Назарій Фортуна та харків’янин Іван Рідкокаша — на фізичний факультет, кременчуківець Кирило Данилейко — на хімічний (високі технології). До слова, саме тут на хіміків навчаються ще дев’ять 200-бальників з усієї України.
На математиків та комп’ютерних математиків вступили аж 19 абітурієнтів з 200-ми із ЗНО. Це рекорд, як на один факультет. На інформатиці таких розумників — шість.
2. Не столицею єдиною
Але ця тенденція помітна лише для «супермегазірок». Більшість із них брали участь у міжнародних олімпіадах, підготовка до яких проходила на базі КНУ ім. Шевченка, тож не дивно, що вподобали собі факультет та прагнуть до знайомих викладачів. Та й там частина юнаків і дівчат прагнуть навчатися у своєму регіоні. Наприклад, харків’яни Олексій Колупаєв та Роман Сарапин, які набрали по 200 балів із двох предметів ЗНО, у Харківському національному університеті ім. Каразіна навчатимуться на математиків.
У «просто розумників» тенденція протилежна: вони не рушили до столиці. У ТОП-5 — три регіональні університети, а в ТОП-10 їх шість, тобто більшість.
3. Найпрестижніші професії не обирають
Утім, вступники з найвищими результатами тестування не часто обирають популярні професії. Вони майже не йдуть туди, куди масово подають документи сучасні абітурієнти: на політологію, журналістику, історію, культурологію. Предмет, з якого найбільше учнів отримали 200 балів, — математика. Фізика та хімія — теж типовий результат. Можливо, у поціновувачів точних наук краще виходить ретельно опановувати предмет? Інколи вибір дуже специфічний: нідерландська або японська мова.
Із масовим визнанням збігається лише цікавість до професії «міжнародників»: право, відносини, економічні відносини. Скажімо, на спеціальність «Міжнародні відносини» в КНУ ім. Шевченка вступили чотири 200-бальники та п’ятеро зі 199 балами.
4. У розумників свій топ спеціальностей
Типовий вибір: біотехнології та IT — і сучасно, і точні науки потрібні. Скажімо, у КПІ на біотехнології пішли четверо 200-бальників і четверо 199-бальників. У Львівській політехніці — теж четверо 200-бальників. Недарма в п’ятірці обраних вишів — три політехнічні. У МОН переконані: ті, хто «приборкав ЗНО», йдуть туди, де відкривають нові високотехнологічні спеціальності. Наприклад, прикладна лінгвістика — на межі мовознавства та IT-технологій, займається створенням машинного перекладу та синтезаторів мови.
5. У кожного закладу освіти є імідж
Можливо, вступники не слідкують ретельно за міжнародним визнанням закладів вищої освіти, але це впливає на загальну репутацію університету. Усі варіанти з ТОП-5 входять до десятки лідерів рейтингу «ТОП-200 Україна». А четверо університетів також входять у десятку за спільними результатами п’яти міжнародних університетських рейтингів. Крім цього, у кожного вишу свій імідж — чим він славиться. Є й різні «внутрішні нюанси»: які спеціальності зазвичай обирають. Наприклад, у КПІ системний аналіз не має такого попиту, як комп’ютерні науки (п’ять 200-бальників проти жодного). А в Дніпровській політехніці все навпаки: на системний аналіз пішли три «розумники», а на комп’ютерні науки — жодного.
6. Обирають дослідницькі університети
Ними є всі з ТОП-5. А ще дослідницьких університетів в Україні лише 9, і вони теж не залишилися без уваги найкращих випускників. Вони залучені до реального виробництва, вирішують важливі наукові завдання в лабораторіях, впроваджують бізнес-проекти, а також є учасниками міжнародних інноваційних програм. Студенти хочуть не тільки вчитися, слухати лекції та вирішувати гіпотетичні задачі, а й працювати, досліджувати, робити внесок у науку.
7. Розмір має значення
На думку міністра освіти і науки Лілії Гриневич, добре підготувати більшість студентів можна тільки у великих університетах, де багато викладачів, де є можливість займатися науковою діяльністю (це допомагає ефективно підвищувати кваліфікацію). У будь-якому разі невеличкі виші до ТОП-5 не ввійшли. Та й увагою найкращі випускники їх тішать не часто.
