Дослідники кажуть, що нинішнє суспільство орієнтоване на STEM-освіту. Тобто робить акцент на важливості вивчення технологій, які й визначать майбутнє нашої планети. А чи знадобляться в надтехнологічному світі філософія, музика, література, образотворче мистецтво та інші гуманітарні науки? Чи варто їх взагалі вивчати? Пропонуємо дискусію на цю тему, що відбулася під час Global Education & Skills Forum у Дубаї.
Сара Черчвелл
професор Лондонського університету, досліджує громадську думку щодо гуманітарних наук
Тренд сучасної освіти — значний акцент на точних і природничих спеціальностях. І було б безглуздо заперечувати їх необхідність. Однак у суспільстві склалося хибне уявлення про справжній стан речей. Політичні діячі намагаються сформувати у молоді зневагу до гуманітарних наук як до, на їхню думку, неважливих. Це реальність, яку я спостерігаю в культурі.
Ми хибно уявляємо, що гуманітарні науки і STEM — це протилежні полюси освіти.
Ми не повинні відмовляти молодь від того, що їй цікаво, відбивати інтерес до того, що дітям подобається, бо ми ніколи не знаємо, до яких грандіозних зрушень це може привести. Треба дати людям можливість незалежно обирати сферу інтересів.
Мене як професора з питань громадського сприйняття гуманітарних наук часто запитують про саме визначення цього терміна. Безумовно, їх багато, але я завжди відповідаю, що точні й природничі науки вивчають світ природи, а гуманітарні науки вивчають світ людини.
Особисто мені це визначення подобається тим, що воно натякає на взаємозалежність між цими двома групами. Люди — істоти природні, але вони також створюють свій, людський світ у цьому природному середовищі. Тому варто розуміти всі науки.
Ми не зможемо вирішити глобальні проблеми людства без використання знань як гуманітарних, так і точних наук.
Наприклад, впоратися з проблемою зміни клімату можна лише розуміючи, як різні культури реагують на цю зміну. А будь-який конфлікт не можна врегулювати без достатніх знань про релігію та мовні особливості його учасників, про історію регіонів, про контекст виникнення цього конфлікту.
Ідея того, що гуманітарні науки — неважливі, походить з уявлення про те, що означає бути продуктивним членом суспільства. І більшість каже, що статків неможливо здобути за рахунок гуманітарних наук.
Але, можливо, ви нещодавно чули новину про те, як чоловік на ім’я Бен Мілер надав Університету Джона Гопкінса $75 мільйонів на вивчення філософії.
Усі обговорювали, що для дослідження у сфері філософії це значні кошти, але ніхто не прокоментував, що цей чоловік заробив свої статки, які тепер може пожертвувати, саме вивчаючи філософію.
Я провела невеличкий огляд і знайшла ще кілька прикладів успішних людей та їхніх спеціалізацій: Барак Обама вчив політологію та англійську літературу, Гілларі Клінтон — політологію, Еммануель Макрон — філософію, Тереза Мей — географію. А більшість британських політиків вивчали PPE (Philosophy, Politics and Economics).
Про те, що гуманітарні науки на рівні з точними і природничими здатні привести суспільство до збагачення, свідчить історія і роки досвіду. А ось те, що утилітарний вибірковий акцент здатен на такі ж результати, ще не доведено.
Пол Гріффітс
CEO Dubai Airports та голова Королівського коледжу музики
Звісно, у нашої компанії є розуміння того, що розвиток технологій допоможе позбутися рутинних процесів. Таких як довгі черги, що постійно виникають у будь-якому аеропорту. Ми намагаємося уникнути всіх цих незручностей, використовуючи технологічні здобутки.
Але ми дійшли висновку, що людям не подобається, коли їх обслуговують машини. Світ не готовий до такого.
Тому варто покращити сервіс, додати більше натхнення і людяності, заохочувати людей більше взаємодіяти один з одним. Саме це стане ключовим завданням у майбутньому.
І саме гуманітарні науки здатні посприяти цій взаємодії. Тому я б радив суспільству не відкидати гуманітарні науки, а зробити їх основою розбудови якісного повсякденного життя.
Тамара Рохо
іспанська артистка балету
Доведено, що вивчення мистецтв сприяє академічній успішності учнів. Так, у Массачусетському технологічному інституті проводили експеримент з навчання дівчат віком 12-15 років математики за допомогою танців. Адже математика, так само як і танець, є універсальною мовою, що дає змогу за допомогою чітко визначених дій виразити себе.
Завдяки цьому дівчата покращили результати з математики на 273%.
Якщо ви прибічник STEM-освіти, просто додайте до неї мистецтво, і ви будете вражені ефективністю.
У мистецтві немає єдиноправильних відповідей. Учні повинні аналізувати те, що вони бачать перед собою, тренувати розуміння. Це допомагає людині розвиватися, розуміти інших, виховує емпатію та вміння діяти в умовах невизначеності. І це навички, які знадобляться в майбутньому, бо ніхто точно не знає, яким воно буде.
Джуліан Баджині
британський філософ
Чому нам завжди потрібно виправдовувати важливість гуманітарних наук, показувати їхні переваги? Чому ми не можемо цінувати їх просто за те, що вони є? Кожне дослідження тепер обов’язково містить підрозділ про нейронауковий аспект, коли під час сканування мозку було виявлено, що, скажімо, прослуховування музики Моцарта впливає на певну частину мозку і має якісь практичні корисні наслідки.
Це неправильно. Економічний розвиток і технології — це лише інструменти діяльності. Метою нашого майбутнього є становлення цивілізованого суспільства. А воно неможливе без гуманітарних наук.
Якщо вважати, що люди повинні займатися лише тим, що є практичним і дає економічний зиск, тоді постає питання — хто захоче жити в такому світі?