Як зробити реформи в освіті найбільш ефективними та чому приділяти особливу увагу? Перенавчанню вчителів, технологіям у школі чи «м’яким» навичкам? Про основні тренди в цьому напрямку розповіла голова громадської спілки «Освіторія», ініціатор Global Teacher Prize Ukraine Зоя Литвин. Пані Зоя поділилася враженнями від дискусій на масштабному World Education Forum, що проходив на початку року в Лондоні.
Підготувати до невідомого
Уявіть, що ви посилаєте космонавтів на незнайому планету. Яка підготовка в них має бути? Ерудиція або вміння аналізувати нові дані та робити висновки? Старанність чи здатність швидко приймати рішення? Вузька спеціалізація, яку невідомо чи можна буде застосувати там, або ж вміння вчитися нового?
Сучасні діти працюватимуть у світі, який ми не в змозі детально передбачити, бо швидкість змін зростає.
Але якщо 50 років тому дорослі навіть фантазувати не могли, що їхні нащадки житимуть у світі гаджетів та віртуальної реальності, нині є хоча б ця впевненість: майбутнє з робототехнікою, біоінженерією і нейронауками якісно відрізнятиметься від усього, що ми знаємо.
На думку американського футуролога Томаса Фрея, до 2030 року у світі стане менше на 2 млрд вакансій, бо професії застаріють. Тож дітей, немов космонавтів, варто вчити покладатися на свої сили, адаптуватися до нового та ефективно взаємодіяти.
Інтернет-магазин для вчителя
Тож яким має бути вчитель, щоб підготувати дітей, які, у свою чергу, будуть готові до викликів 2030-го? Цього року на World Education Forum цій темі приділяли чимало уваги. Одна з обов’язкових рис такого викладача — здатність постійно розвиватися та навчатися.
Прикладом може стати модель Таїланду, де донедавна все було монополізовано, роками в тендерах вигравали одні й ті самі фірми, а вчителі ставилися до підвищення кваліфікації як до формальності. Зараз же уряд Таїланду створив своєрідний інтернет-магазин різних курсів для вчителя. Варто лише орієнтуватися на 300 доларів на щорічне навчання — саме таку суму закріплено за кожним педагогом.
На онлайн-платформі вчитель, відштовхуючись від свої потреб, інтересів та прогалин у знаннях, замовляє: «Хочу більше дізнатися про інтегративні уроки чи про метод проектів». Далі обирає організацію, яка йому до вподоби, і держава туди перераховує кошти.
Нововведення сприяло росту здорової конкуренції: пропозицій на ринку виникло набагато більше — курси не лише при університетах, а й розроблені громадськими спілками, закордонні ініціативи.
Торік на World Education Forum міністр освіти України Лілія Гриневич розповідала про те, як Україна створює онлайн-платформу, що дасть рівний доступ усім учням та вчителям до електронних навчальних матеріалів. А цього року міністр освіти Єгипту розповідав вже про запуск такої платформи, нюанси її роботи та ризики.
Керівники шкіл — агенти змін
Неминуче доведеться змінити систему підготовки вчителів, бо без цього неможливі інші реформи освіти. Має запанувати принцип: гроші ходять за вчителем. В Україні вже відмирає застаріла система перекваліфікації вчителів — інститути післядипломної педагогічної освіти як монополісти.
Але кожній школі треба подбати, щоб вчитель, навчений по-новому, не залишився одним у полі воїном. Агентами змін краще дозволити бути керівникам шкіл.
Кейс міністра освіти Єгипту доводить, що ефективніше працювати не з учителем напряму, а з усією командою школи і донавчати її лідера.
У навчальному закладі можна створити зразок, як нова освітня система може функціонувати. І на цьому прикладі легше буде презентувати досвід іншим школам. Україні варто було б повчитися цього, щоб якнайшвидше досягти змін.
Пошук шляхів управління реформами
Кожен доповідач так чи інакше говорив про управління реформами. Звісно, стан освіти в країнах різний, тому запропоновані зміни відрізняються. Але є і загальні проблеми та варіанти їх подолання.
Кенія нещодавно долучилася до реформ, проте представник цієї країни поділився тим, як довгострокові цілі розвитку країни залежать від осучаснення освіти. Але де знайти вже сьогодні на це гроші та підтримку?
У Кенії зробили ставку на співпрацю бізнесу й освіти, адже роботодавці вже нині зацікавлені в прищепленні молоді сучасних навичок. Старші школи та заклади професійно-технічної освіти знаходять нові способи партнерства.
Про аналогічний досвід розповідав і доповідач із Чилі, де донедавна освіта вважалася дорогим товаром, який не кожному по кишені. Але реформи допомогли створити найкращу систему освіти в Латинській Америці (згідно з доповіддю PISA). Наприклад, ваучери на навчання, які кожному учневі видає держава, дають шанс на таку підготовку, яка зробить згодом дитину конкурентоспроможною на ринку праці.
У Кенії та Чилі проводили сесії за участю бізнесу, щоб врахувати бачення шкільної освіти роботодавцями.
Вища освіта втрачає престиж
Якщо престиж професійної освіти значно виріс останнім часом, то вища освіта, навпаки, втрачає позиції. Адже це тривалий та специфічний процес: за чотири роки навчання може навіть застаріти обрана професія.
Навчання під конкретний запит та поєднання навичок з різних галузей нині більш у тренді, ніж вузька спеціалізація майже з пелюшок.
Уже не модно створювати ланцюжки «дитсадок — при школі, а школа — при виші», коли в дитини з трьох років розписане професійне майбутнє.
Не можна позбавляти дитину періоду, коли вона відкриває себе, пробує і визначається, що їй до вподоби. Як правило, пошуки тривають до 14-16 років. За цей час дитина також може розвити «м’які» навички: комунікацію, співпрацю, креативність, критичне мислення.
«Неписьменними ХХІ століття будуть не ті, хто не вміє читати й писати, а ті, хто не може вчитися і переучуватися» — таку цитату Елвіна Тоффлера навів фахівець Стенфордського університету Пол Кім.
Адже «м’які» навички минулого стають «жорсткими» навичками майбутнього. Доповідаючи про прогнозовану Четверту промислову революцію та її наслідки для освіти, експерт заявив, що освіта потребує не корекції, а повного перезавантаження.
Представник американської компанії венчурного капіталу в галузі освіти Learn Capital Луїс Пінто вважає: освітня система в класно-урочному форматі не впорається з новими викликами. Тож пан Пінто з колегами намагаються винайти формати освіти майбутнього, інвестуючи в мережу експериментальних шкіл, освітні стартапи.
IT-бізнес має значний вплив на освіту
IT-бізнес (на форумі щороку представлені основні гравці цього ринку, такі як Microsoft, Apple, Hewlett-Packard та багато інших) — сила, яка помітно впливає на сучасну освіту. Наприклад, проект онлайн-навчання Coursera змінює метод традиційного викладання, навчаючи на 700 курсах студентів з усього світу.
На цьому фоні відчувається, як шалено відстали країни, де технології лише починають застосовувати в освіті. Наприклад, делегація з Індії доповідала, як гарно впливає на навчальний процес інформування смсками батьків учнів про оцінки.
Але намітився відхід і від інших крайнощів, коли систему навчання переглядали, аби лише максимально використовувати нову інформаційну технологію. Доповідачі нагадували, що IT — лише один з інструментів, який має бути непомітним.
Якщо технології вчителю допомагають, роблять урок ефективнішим, тоді органічно включаються в навчальний процес. А якщо ні — то краще обійтися без них.
Загалом, червоною ниткою пройшла думка експерта світового рівня з освіти, розробника і куратора тестування PISA Андреаса Шляйхера: «Ми намагаємося навчати дітей так, щоб вони знайшли собі добру роботу. А повинні навчати так, щоб вони були в змозі в майбутньому придумати собі місце роботи».
