Як інтегрувати екологію в навчальні предмети?

Поки школи давали раду викликам карантину, інші проблеми української освіти нікуди не зникли, а радше загострилися. Пандемія закінчиться, а ці виклики лишаться. Голова правління Small Heart with Art Євгенія Смірнова пропонує трохи відволіктися від коронавірусу і поговорити про навчальну програму.

27 тисяч. Саме стільки дерев вирубується щодня для виробництва туалетного паперу. А звичайного паперу лише в Америці використовується стільки, що можна було б тричі огорнути планету по лінії екватору. І ці цифри постійно збільшуються, бо кількість населення на Землі збільшується на 80 мільйонів щорічно. Найбільше від цієї екологічної кризи постраждають майбутні покоління. Чому ж тоді параграф про екологію досі — чи не останній у шкільному підручнику біології? Як варіант, екологія має стати окремою дисципліною. Однак, ще ефективніше було б інтегрувати її в інші шкільні предмети. Чому?

Майбутнє освіти — за принципом міждисциплінарності. Наприклад, у 2021 році у Британії готується до запуску Лондонська інтердисциплінарна школа. Це — університет, який планує розпочати навчання для 100 студентів за незвичайною програмою. Вона поєднуватиме в собі основи природничих та соціальні науки. У LIS студенти будуть одночасно вивчати екологію, хімію, економіку, соціологію та психологію. У першому навчальному блоці, основи природничих наук дадуть їм змогу зрозуміти суть проблеми. Далі йтиме блок соціальних наук, де вони зможуть подивитися, як ці виклики впливають на суспільство і як вони вирішуються зараз. Насамкінець, студенти вивчатимуть дисципліни, які допоможуть їм аналізувати проблему та пропонувати ліпші рішення. Наприклад, науку про дані, машинне навчання та моделювання.

Таким чином їх готуватимуть до розв’язання світових проблем, які не можуть вирішити фахівці однієї певної спеціальності. Адже виклики на зразок пандемії або зміни клімату вимагають комплексного вирішення. Пояснюючи простішою мовою, вирубування лісів для виробництва туалетного паперу — це не тільки екологічне питання. По-перше, воно стосується економіки (бо існує величезний попит на цей товар). По-друге, міжнародних відносин (бо існують держави з сировинною економікою, які вирубують, і розвинутіші держави, які купують деревину). Ба більше, навіть культурології (бо використання туалетного паперу — це традиція західної цивілізації, а ісламські країни послуговуються підмиванням. І це більш екологічний підхід). Коротко кажучи, потрібно комплексно дивитися на екологічні проблеми.

via GIPHY

Тож, з якими шкільними предметами можна поєднати уроки екології? По-перше, з будь-якою природничою наукою.

На географії можна розказати, як змінюється екосистема планети від полюсів до екватора, від танення льодовиків в Антарктиді до вирубки лісів Амазонки і пожеж у Австралії. А на уроках хімії можна розбирати тему забруднення та його втручання у природний кругообіг речовин. Для прикладу, екологія тісно переплітається з вивченням природничих наук у навчальній програмі Британії. З 2007 року вона заохочує вчителів не тільки розповідати учням про екологічні виклики, а й стимулювати ставити питання та шукати рішення.

Британська ініціатива Eco-schools пропонує школам досягти повної екологічності у сім кроків: створення спеціального еко-комітету, проведення аудиту шкільного довкілля, розробка плану дій, його інтеграція до навчальної програми, залучення усіх школярів, моніторинг і написання фінального екологічного кодексу школи. Унікальність такого підходу полягає в тому, що діти залучаються на кожному з етапів. Це вони збирають інформацію про еко-проблеми школи, шукають рішення і втілюють їх. Завдання адміністрації — інтегрувати це у програму уроків.

Для вивчення екології підійдуть не тільки природничі, а й точні науки. На фізиці можна поговорити про альтернативну енергетику. Для прикладу, на південнокорейських уроках фізики діти збирають невеликі вітрогенератори, як конструктор, розроблений спеціально для школярів.

Звісно, Україні до Південної Кореї ще далеко, проте деякі наші компанії вже пропонують набори для цікавих практичних робіт на уроках. Ряд українських компаній займається виготовленням обладнання для STEAM-класів (Science, Technology, Engineering, the Arts and Mathematics), які давно набули популярності у світі. Робота з таким обладнанням на відміну від звичайних лабораторних робіт передбачає елементи гри. Дітям стає цікавіше навчатися. Перелік товарів дуже широкий — від власних наборів для хімічних, фізичних та інших дослідів до навчальних курсів з роботехніки для викладачів. З 21 січня 2020 року школи округу Seminole, штату Флорида, розгортають програму «Фізика в автобусі». Уявіть собі автобус, наповнений інструментами з фізики та експериментами, який щодня їздить зі школи до школи штату, забезпечуючи ігрове навчання навіть для найвіддаленіших шкіл з обмеженими ресурсами.

via GIPHY

По-друге, у початковій та основній школах викладаються «Основи здоров’я». У програму вже закладено основи «екологічної безпеки». Але чому б не додати до теорії практику? Як обрати фільтр для води та чим замінити агресивну хімію в побуті, — з такими питаннями діти реально зіштовхнуться в житті. Тож є сенс виховувати хороші побутові звички і витрачати менше часу на загальні теми типу «Життя як феномен» та «Сфери життя людини» (витяги з реального підручнику для 9 класів).

Врешті-решт, ще з радянських часів в Україні збереглися традиції «Трудового навчання» — шиття для дівчаток, теслярні майстерні для хлопчиків. Ці навички у XXI столітті не такі вже й корисні, за винятком, коли дитина збирається до швейного чи столярного технікуму. Чому би не додати до програми тему сортування сміття? У сусідній Польщі сортування побутових відходів вже стає звичкою, бо вивіз змішаного сміття — недешеве задоволення. Там привчання до еко-практик почали з наймолодших поколінь. Для прикладу, саме варшавські школярі створювали порадник з переліком небезпечних відходів. Діти проводили репортажі, фотографували, описували свої дослідження. Потім уся ця інформація була опублікована у формі брошюр тисячею екземплярів.

І наостанок, про довкілля доцільно поговорити на уроках економіки в 11 класі. Тут у пригоді стануть концепції шерингової економіки, екосвідомого та соціального бізнесів. У старших класах підлітки уже можуть і мають розуміти такі ідеї. Бо екологічна освіта мусить виховати не тільки звички, а й цінності.

текст: Євгенія Смірнова

Автор:

Залишити відповідь