Які методи виявилися найефективнішими під час дистанційного навчання, а чого краще уникати — власним досвідом з «Освіторією» поділилася вчителька української мови та літератури Новопечерської школи Діана Мельникова.
Дистанційне навчання спричинило хвилю дискусій, зокрема побоювань щодо подальшого майбутнього освіти. Тримісячна практика цієї весни показала, що така форма навчання підходить далеко не всім. Відсутність контролю й системної уваги з боку вчителя призводить до втрати учнями самоорганізації й мотивації. Погіршили ситуацію самоізоляція й обмеження живого спілкування. Також, на жаль, у багатьох випадках очевидною є відсутність культури навчання в дітей: з’явився шанс отримати «високий бал у будь-який спосіб» (якщо є хоча б мотивація отримати гарну оцінку), тож виконання завдань часто-густо перетворилося на наґуґлювання або роботу репетитора.
Сьогодні є висока ймовірність, що вже наступного навчального року ми повернемося до дистанційної форми, принаймні будемо змушені комбінувати її з очною. Що робити в такій ситуації? Як зробити навчання ефективним і не вийти енергетично «у мінус»?
Прийом і перевірка письмових робіт
На початку карантину вчителів, які звикли добросовісно виконувати свою роботу, буквально засмоктала чорна діра з повідомлень, письмових завдань, листів від батьків та учнів із численними запитаннями. Дуже важливо впорядкувати це. Якщо у вашій школі немає єдиної електронної системи (як-от SMLS) чи корпоративної пошти, створіть свою. Відмовтеся від використання месенджерів, які видаватимуть звукові сигнали цілодобово. Приймайте всі завдання через пошту. У системі Gmail або Outlook можна надсилати листи одразу створеним групам, а не обирати в рядку пошуку 30 і більше прізвищ. Ваш лист стає гілкою: певне завдання треба надсилати лише у відповідь саме на цей лист. Наприклад, у темі вказуєте «Твір за творчістю Тараса Шевченка» — і діти насилають роботи в гілку. Учитель буде бачити всі твори і жоден не загубиться. Звісно, це працює, якщо у вашому місті або селі є якісний інтернет.
Якщо завдання вимагає аргументованої відповіді (особливо це стосується творів, есе тощо), пропонуйте учням час від часу писати її в Google-документі й надавати вам доступ на редагування: так зможете виділяти помилки й залишати до робіт коментарі, а не залучати додатково Photoshop або Paint.
Якщо школа має систему SMLS або планує її запровадити з вересня, можна використовувати опцію «Електронна відповідь» до кожного уроку: діти прикріплюють файл із виконаним завданням (фото, документ, посилання), а вчитель у будь-який момент може зайти на цей урок, перевірити роботи й виставити оцінки.
Регулярність виставлення оцінок
Немає жодної необхідності виставляти бали всім за кожний урок. На перший погляд видається, що так учителі можуть постійно контролювати процес навчання. Але насправді педагог витрачає тонну часу й енергії заради сумнівного результату. Пам’ятаймо про реальну картину: вмотивовані й відповідальні учні й так самостійно будуть опрацьовувати весь матеріал, за потреби звертатимуться до вчителя по допомогу (нагадуйте про цю можливість дітям!), мотивовані лише оцінкою штучно намагатимуться підняти бал за рахунок наґуґлених відповідей, зовсім не вмотивовані учні будуть накопичувати одиниці за невиконані роботи. Тому є сенс виставляти оцінки через урок-два або, за потреби, навіть рідше, спрямувати зусилля на результативність, а не на кількість.
Форми обов’язкових завдань
Але як забезпечити результат і привчити учнів чесно виконувати завдання? По-перше, максимально зменшити кількість тестів. Як показує практика, тестові роботи й під час очного навчання слабко відображають навіть знання матеріалу, про гнучкість, вміння міркувати над проблемою, аргументувати свою думку годі й говорити. Під час дистанційного навчання тести взагалі набувають суто формального змісту.
Справді ефективною є робота дітей на онлайн-уроках у режимі реального часу. Якщо у вас група, це краще: можна залучити до процесу максимальну кількість учнів. Ставте питання, викликайте кожного, пропонуйте написати короткі відповіді в чат (перед закінченням відеоконференції обов’язково скопіюйте їх собі!). Якщо урок для цілого класу, обирайте дітей почергово, щоб усі мали можливість рівноцінно працювати. Намагайтеся сформулювати завдання так, щоб дитина змогла продемонструвати розуміння теми уроку й практично це розуміння застосувати.
Наприклад, ви розібрали/повторили складні речення з різними видами зв’язку, виконали вправи на закріплення матеріалу.
Завдання: перегляньте уривок кліпу (Pianoбой «Шампанські Очі») та складіть 2 речення про свої враження від нього: 1 — з безсполучниковим та сурядним зв’язком, 2 — з підрядним та сурядним зв’язком. Поки діти надсилають речення в чат, перевіряйте, коментуйте, давайте рекомендації, як виправити помилки (визначте конкретну тему для конструювання, щоб не читати скопійоване з інтернету).
Усні відповіді
Нема сенсу проводити всі уроки онлайн: так і вчителі, і учні цілий день сидітимуть перед монітором. Однак під час відеозустрічей робіть таку форму оцінювання обов’язковою. Усне пояснення розв’язання задачі, коментар за прочитаним твором, аналіз досліду покажуть, наскільки діти володіють матеріалом. Якщо не встигаєте опитати всіх за урок, розподіліть усні бесіди на кілька занять або запропонуйте короткі індивідуальні відеобесіди.
Відкриті питання на самостійних і контрольних роботах
Так, перевіряти їх довше й важче, але пам’ятаймо: ефективно — не значить багато. Можна зробити тестовий блок — на початковий рівень. Інші кілька питань, що вимагатимуть розуміння теми, мають бути відповідно сформульовані. Наприклад, тема «Відокремлені члени речення». Для завдання «Складіть речення з відокремленим означенням» зразок можна скопіювати з мережі або мінімально перефразувати. А от «Складіть речення з відокремленим означенням так, щоб означувальним словом був займенник» уже вимагає знання теми та її практичного застосування. Привчайте дітей не займатися плагіатом!
І звісно, не варто вибирати завдання з інтернету. Краще складіть їх самі. Ті самі речення для завдань, наприклад, з української мови можна взяти із сучасних художніх текстів, яких ще немає в мережі (або придумайте самостійно). Індивідуальні варіанти — взагалі чудова річ, але пам’ятаймо про енергозатратність: можна хоча б додати в кожний варіант пару-трійку різних завдань, якщо немає часу й натхнення робити 15 різних контрольних. Проводити їх теж можна в електронній формі на платформі Classtime. Там є функція встановлення дати й часу виконання роботи, наприклад: 25 квітня, з 12:50 до 13:35. Про типи завдань самостійної або контрольної попереджайте учнів заздалегідь.
Неформальне спілкування та поради
1,5 місяця дистанційного навчання показали, що діти прагнуть також звичайного спілкування. На початку уроків уже не лише я ставила питання: «Як настрій? Важко? Встигаєте відпочивати? Можливо, є побажання?», але й діти питали, як справи, як минули вихідні тощо. Треба виділяти таким речам кілька хвилин: у режимі самоізоляції справляють позитивний ефект на всіх.
Також варто постійно наголошувати про принципи освіти: не оцінка головне, а досвід, знання, навички, вміння, які потім зможете застосувати в житті. І невідомо, що з отриманого сьогодні знадобиться в майбутньому. Уникайте нотацій, натомість аргументуйте свої поради.
Чому варто це застосувати на практиці?
- Ефективність і мотивація для учнів: дистанційка має бути не імітацією, а справді результативним навчанням.
- Оптимізація роботи вчителя — менше перевірок, унормований робочий день.
- Економія зусиль та часу і для вчителів, і для учнів.
- Взаєморозуміння сторін.
І пам’ятаймо: дистанційне навчання передбачає тривалу роботу онлайн для всіх, тож маємо обов’язково залишати вільний час — для прогулянок чи спорту, спілкування з близькими, улюблених справ і сну. Саме це забезпечить позитивний результат.
